ГУ ДПС у м. Києві роз’яснює порядок дій платників ПДВ у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі — ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) та проблематику під час подання платниками пояснень і документів.

Причини зупинення ПН/РК

У разі зупинення реєстрації ПН/РК першочергово необхідно з’ясувати причину зупинення, а саме ознайомитись з Квитанцією № 1, що надходить до Електронного кабінету платника і є підтвердженням зупинки. Розглянемо 2 варіанти розвитку подій.

Варіант перший. У квитанції зазначено п. 1–8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Це свідчить про те, що підприємця віднесено до переліку ризикових платників. Він отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення Комісією регіонального рівня (далі — КРР). У рішенні зазначається підстава.
Також КРР розглядає питання виключення платника з переліку тих, які відповідають критеріям ризиковості, у разі виявлення обставин та/або отримання відповідної інформації.
КРР постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників критеріям ризиковості.
В цьому випадку першочергово рекомендується подати документи в електронній формі до КРР для виключення платника з переліку ризикових, згідно з процедурою, визначеною постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі — Постанова № 1165).

Варіант другий. У квитанції зазначено п. 1–6 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а саме:

• п. 1 — відсутність товару/послуги, зазначеної в ПН, поданій для реєстрації в ЄРПН, у таблиці даних платника ПДВ як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПК/РК на збільшення суми податкових зобов’язань, яку подано для реєстрації в ЄРПН, дорівнює або перевищує величину залишку;
• п. 2 — відсутність ліцензій, виданих органами ліцензування;
• п. 3 — відсутність актуального запису в Реєстрі платників акцизного податку з реєстрації пального;
• п. 4 — складення РК до ПН, що складена на отримувача платника податку, що передбачає зміну номенклатури товару/послуги (згідно з УКТЗЕД);
• п. 5 — перевищення суми компенсації вартості зазначеної в РК на зменшення суми податкових зобов’язань;
• п. 6 — складення РК на зменшення податкових зобов’язань до ПН, складеної на неплатника податку у строк, що перевищує 14 календарних днів.

Яка існує проблематика під час подання платниками пояснень та документів до ПН/РК, реєстрацію яких зупинено?

По-перше, подання платником повідомлення про розблокування ПН/РК, в той час як платника віднесено до переліку ризикових платників податків згідно з п. 1–8 «Критеріїв ризиковості платників податків». У разі віднесення платника до переліку ризикових, відповідно до п. 1–8 «Критеріїв ризиковості платників податків» першочергово необхідно надати документи до територіального податкового органу на виключення з переліку ризикових. Алгоритм дій платника визначено у Постанові № 1165.

По-друге, проблемними питаннями під час подання платниками пояснень та документів до ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, є:

• ненадання платниками письмових пояснень щодо операцій, за результатами яких складено ПН/РК. Порядком прийняття рішень передбачено, що рішення про відмову в реєстрації може бути прийнятим у разі ненадання письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН;
• ненадання платниками документів, що підтверджують взаємовідносини з постачальниками та покупцями товарів (робіт/послуг) або ж надання документів, оформлених із порушенням законодавства;
• ненадання документів, що підтверджують джерело походження (придбання) товарів (робіт, послуг), що реалізуються;
• надання документів, що не відповідають умовам наданих договорів, укладених з постачальниками та покупцями товарів (робіт/послуг), а саме умовам поставки та порядку розрахунків;
• ненадання дозвільних документів (ліцензій, тощо);
• ненадання документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.