01.01.2007   ЗАПИТАННЯ: Роз’ясніть, будь-ласка, чи можу я – лікар за фахом працювати по найму у лікаря СПД – фізичної особи, який працює на єдиному податку? Які особливості мого працевлаштування?

Відповідь:  Трудові відносини між підприємцем та найманими працівниками регулюються, зокрема, Конституцією України, Господарським кодексом України, Кодексом законів про працю України, Законом України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці» та іншими нормативними актами з цих питань.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен громадянин має право на працю, заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності.
Стаття 46 Господарського кодексу України дає право фізичним особам для здійснення своєї діяльності використовувати працю найманих працівників та надає соціальні гарантії щодо використання їх праці. Підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці. При укладенні трудового договору (контракту, угоди) підприємець зобов’язаний забезпечити належні і безпечні умови праці, оплату праці не нижчу від визначеної законом та її своєчасне одержання працівниками, а також інші соціальні гаранти, включаючи соціальне й медичне страхування та соціальне забезпечення відповідно до законодавства України.
Згідно зі ст. 48 Кодексу законів про працю України з урахуванням змін, внесених Законом України від 24.12.99 р. № 1356-ХІV «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України», фізичні особи, поряд з підприємствами, установами, організаціями, мають право ведення трудових книжок на всіх працюючих у них понад п’яти днів працівників.
Статтею 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір — це угода між працівником і фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю і угодою сторін.
Укладений у письмовій формі трудовий договір між фізичною особою —суб’єктом підприємницької діяльності і працівником, що зареєстрований у державній службі зайнятості за місцем проживання підприємця у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України, у тижневий термін з моменту фактичного допущення працівника до роботи є підставою для ведення фізичною особою — суб’єктом підприємницької діяльності трудової книжки найманого працівника у разі, якщо цей найманий працівник не має місця роботи, де вже ведеться трудова книжка.
Форма трудового договору між працівником і фізичною особою та Порядок його реєстрації затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 р. № 260.
Згідно з п. 2.20-1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. № 58, трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у приватного підприємця, зберігаються безпосередньо у працівників.
Доходами, одержаними за місцем основної роботи (служби, навчання), вважаються доходи за виконання трудових обов’язків та інші доходи, одержані від підприємств, установ і організацій усіх форм власності, фізичних осіб—суб’єктів підприємницької діяльності, з якими громадянин має трудові відносини за умови обов’язкового ведення в цьому місці трудової книжки і провадження відрахувань до фонду соціального страхування.
Щодо можливості використання найманої праці відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» від 03.07.98 р. № 727/98 суб’єкти підприємницької діяльності – фізичні особи можуть обрати сплату єдиного податку за умови, якщо число осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах протягом року, включаючи членів його сім’ї, не перевищує 10 осіб.
У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням праці найманих працівників, ставка єдиного податку додатково збільшується на 50 відсотків за кожну особу.
Згідно з Порядком видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.99 р. № 599, якщо платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці, то на кожну особу, яка перебуває з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім’ї, платнику єдиного податку видається Довідка про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку.

ДПА у м. Києві