З 1 січня 2018 року до п. 255.1 Податкового кодексу України (далі — ПК) внесено зміни в частині звуження кола платників рентної плати серед водокористувачів, а саме: обов’язок платника покладено на суб’єктів господарювання, що належать до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.
Таким чином, ГУ ДФС у Львівській області акцентує, що з 1 січня 2018 року вторинні водокористувачі не є платниками рентної плати за спеціальне використання води.
Нагадаємо, що у 2018 році фізичні особи (у тому числі приватні підприємці) сплачують податок на нерухоме майно за 2017 рік.
Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що податкове повідомлення-рішення (далі — ППР) про сплату суми податку на нерухоме майно та відповідні платіжні реквізити надсилаються фізособам-платникам за місцем їхньої податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим роком.
Розрахунок здійснюється на підставі відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Фізичні особи повинні сплатити податок протягом 60 днів з моменту отримання ППР. За порушення цього строку платників штрафують (від 10 до 20% своєчасно несплаченої суми). Однак у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) ППР "до 1 липня", тоді фізособи звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (пп. 266.10.2 Податкового кодексу України).
Відповідно до пп. 169.2.1 Податкового кодексу України (далі — ПК) податкова соціальна пільга (далі — ПСП) застосовується роботодавцем до нарахованого працівнику доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування/виплати.
Працівник подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП (далі — ПСП-Заява) (пп. 169.2.2 ПК).
ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з місяця отримання роботодавцем ПСП-Заяви разом з підтверджувальними документами (за потреби).
Враховуючи вищевикладене, ГУ ДФС у Дніпропетровській області зазначає, що нормами ПК не передбачено щорічного подання ПСП-Заяви. При цьому, якщо у працівника виникає право на застосування ПСП з інших підстав ніж ті, які були зазначені у попередній ПСП-Заяві, то слід надати нову ПСП-Заяву з відповідними підтверджувальними документами.
Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 (далі — Порядок № 244), підставою для розміщення тимчасової споруди (далі — ТС) торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності є паспорт прив’язки ТС. Для його оформлення платник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із заявою щодо оформлення паспорта прив’язки ТС, до якої поряд з іншими документами надає схему розміщення ТС (п. 2.6 розділу ІІ Порядку № 244).
На підставі вищезазначеного ГУ ДФС у Дніпропетровській області робить висновок: фізична особа — підприємець повинна мати паспорт прив’язки ТС і правовстановлюючі документи на земельну ділянку (свідоцтво про право власності або користування чи договір оренди земельної ділянки), відповідно до яких і розраховується плата за землю (обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності).
Верховний Суд України (постанова від 6 лютого 2018 року № К/9901/2030/17, справа № 821/589/17) погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що відсутність товарно-транспортних накладних (далі — ТТН) на транспортування продукції не може автоматично свідчити про безтоварність господарської операції, за наявності інших належних доказів.
Виходячи із цього, у фіскалів відсутні підстави для донарахування сум ПДВ за безТТН-ми операціями.
Крім того, відсутність у покупців можливості придбання товарів, з урахуванням відсутності фактичних господарських ресурсів, які необхідні для провадження відповідної господарської діяльності платника, не доводить неможливості реального здійснення задекларованих операцій, з урахуванням того, що використання у виробничій діяльності транспортних засобів на підставі договорів оренди, позички чи використання власного транспорту чинним законодавством не заборонено.
Державною фіскальною службою України затверджено нові довідники пільг станом на 1 січня 2018 року:
У графі 2 «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності або незалежної професійної діяльності» Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть підприємці на загальній системі оподаткування, відображається сума доходу (зокрема: кошти, що надійшли на поточний рахунок чи в касу платника податків; сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (зокрема: вартість отриманих товарів/робіт/послуг, але не оплачених постачальнику); вартість безоплатно отриманих товарів/робіт/послуг).
ГУ ДФС у Запорізькій області зазначає: якщо кредитором-постачальником списується заборгованість (тобто сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності), то її сума включається до складу загального оподатковуваного доходу покупця-загальносистемника (оскільки йому прощається борг) та оподатковується на загальних підставах (ПДФО (ставка 18%) та військовий збір (ставка 1,5%)).
Статтею 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), в разі настання в неї одного страхового випадку.
Редакція нагадує, що підприємець може отримувати допомогу від Фонду як «за себе», так і за найманих працівників.
Управління Держпраці у Полтавській області розглянуло випадки, коли виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок Фонду соцстрахування.
Право на відпустку мають громадяни, які працюють у підприємця за трудовим договором (ст. 2 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР, далі — Закон № 504). Під час відпустки за працівником зберігаються його місце (посада) та середня зарплата.
Фізособам, які трудяться за цивільно-правовим договором, відпустка не надається.
Сам підприємець не може піти у відпустку, яка регулюється нормами трудового законодавства. Хоча якщо він працює за трудовим договором в іншого роботодавця, то має право на відпустку як працівник.
Систему НАССР* в обов’язковому порядку необхідно запровадити до:
— 20 вересня 2017 року — на потужностях, які провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких є необроблені інгредієнти тваринного походження (необроблене молоко, м’ясо, риба і т. д.) (крім малих потужностей);
— 20 вересня 2018 року — на потужностях, які провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких відсутні неперероблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей);
— 20 вересня 2019 року — на малих потужностях.
* HACCP — система керування безпекою харчових продуктів. HACCP — абревіатура від англійського «Аналіз ризиків і критичні точки контролю» — Hazard Analysis and Critical Control Points.