Платник ЄСВ зобов’язаний подавати звітність та сплачувати ЄСВ до фіскального органу за основним місцем обліку (п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI).
Єдинники при заповненні податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця (далі — Декларація ЄП) допускають помилки, які можуть призвести до донарахування податкового зобов’язання та застосування штрафних санкцій при проведенні камеральних перевірок контролюючими органами. ДФС у м. Києві навела 2 види помилок, які припускають третьогрупники в Деклараціях ЄП.
Фіскали неодноразово наполягали на тому, що ФОП-загальносистемник має право віднести до складу витрат лише ті витрати, які визначені у п. 177.4 Податкового кодексу України.
Саме тому ДФСУ («ЗІР», підкатегорія 104.05) вказує: підприємцям на загальній системі заборонено відносити до складу витрат вартість бухгалтерських послуг, які їм надані іншим суб’єктом господарювання.
Як відомо, за допомогою Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі — Заява ЄП) підприємець переходить на спрощену систему або відмовляється від неї, а також вносить будь-які зміни (наприклад, зміни щодо: податкової адреси, місця провадження господарської діяльності, здійснюваних видів діяльності, групи або ставки всередині 3 групи і т. д.).
ДФСУ в індивідуальній податковій консультації від 13 квітня 2018 року № 1575/6/99-99-12-02-03-15/ІПК (далі — Лист № 1575) зробила три головних висновки:
Для розблокування податкової накладної (далі — ПН) та розрахунку коригування (далі — РК) платник ПДВ подає таблицю даних платника (далі — Таблиця ДП) за встановленою формою згідно з додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 117 (далі — Порядок № 117).
Але чи може підприємець зіграти на випередження та надати Таблицю ДП, не очікуючи факту зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.
ДФСУ («ЗІР», підкатегорія 101.17) вказує, що платник має на це право.
Нагадаємо, що у Таблиці ДП зазначають:
ДФСУ у листах від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 та № 960/99-99-07-18 (далі — Листи ДФСУ) затвердила: критерії ризиковості платника податку; критерії ризиковості здійснення операцій; перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку.
Вищезазначені критерії безпосередньо впливають на господарську діяльність суб’єктів господарювання, а тому мають погоджуватися з Державною регуляторною службою (далі — ДРС).
Ще слід врахувати, що листи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, вони лише мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм. Тому у ДРС (лист від 19 квітня 2018 року № 3890/0/20-18) постає питання щодо правової обґрунтованості та об’єктивності застосування механізму державного регулювання в частині визначених ДФСУ критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У п. 19 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі — Порядок № 569), визначено, що за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податкових деклараціях з ПДВ результатів діяльності, а також у разі подання уточнюючих розрахунків, платником ПДВ проводиться розрахунок з бюджетом.
ГУ ДФС у Дніпропетровській області вказує, що в разі недостатності коштів на електронному рахунку для самостійної сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань платник ПДВ у встановлені строки перераховує на нього необхідні кошти з власного поточного рахунку (п. 22 Порядку № 569).
На виконання рішень уряду (постанови Кабінету Міністрів України «Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби» від 28 березня 2018 року № 296 та Порядку здійснення заходів, пов’язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 20 жовтня 2011 року № 1074), з 10 травня 2018 року:
За даними Держстату, інфляція на споживчому ринку у квітні 2018 року (порівняно з попереднім місяцем) становила 100,8%, з початку року — 104,4%.
Як відомо, в повсякденному житті фізична особа може виступати і як звичайний громадянин, і як підприємець. Фіскали вже неодноразово вказували на те, що підприємець — власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно за нормами, передбаченими для фізичних осіб.
Запитання: Чи має право державна податкова інспекція як територіальний орган ДФС здійснювати камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) і фактичні перевірки платників податків?
Сама перевірка трудових відносин завжди проводиться як позапланова, але для цього потрібні вагомі підозри в тому, що суб’єкт господарювання використовує нелегальну працю.
Причин для перевірки може бути кілька. Найчастіше, це скарга незадоволеного працівника або інформація від «підсаджених качок», які нелегально працевлаштовуються, а потім надають всю необхідну інформацію перевіряючому. Плюс інспектори користуються базами даних ДФС, Пенсійного фонду й інших органів.