Питання. Просимо надати роз’яснення та юридичне обґрунтування терміну «суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі» для цілей  нарахування акцизного податку. Хто відноситься до суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі?

Відповідь на поставлене питання витікає з визначень, наведених в абзаці 2 пп. 14.1.212 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, де зазначено: «Реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів  - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування».

Таким чином, для цілей сплати акцизного податку до «суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі» відноситиметься суб’єкт господарювання за наявності у нього однієї з наступних ознак:

• Здійснення продажу товарів, зазначених в пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, а саме: пива, алкогольних напоїв (алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД – пп. 14.1.5 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України),  тютюнових виробів (тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування – пп.14.1.252 п.14 ст.14 Податкового кодексу України), промислових замінників тютюну, а також деяких паливо-мастильних матеріалів, перелік яких зазначено в пп.215.3.4 п.215.3 ст.215 Податкового кодексу України.
• Продаж безпосередньо громадянам або іншим кінцевим споживачам для некомерційного використання, в тому числі на об’єктах громадського харчування.

Питання. Чи обкладається акцизним податком паливо, яке реалізується через АЗС підприємствам та підприємцям по договорах поставок і яке згідно державного стандарту відноситься до оптової торгівлі?

В Правилах роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.97 №1442, зазначено: «Роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій (АЗС)». Таким чином, за загальним правилом через АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів, який оподатковується акцизним податком.
Відповідь на поставлене Вами питання надана в листі Державної фіскальної служби України від 18.03.2015 №9132/7/99-99-19-03-03-17, розміщеному на офіційному порталі  ДФС України. Зміст відповіді полягає в тому, що реалізація палива через АЗС є роздрібним продажем і підлягає оподаткуванню акцизним податком.

Асоціація платників податків України змушена зазначити про свою часткову незгоду з позицією ДФС України, висловлену у згаданому листі, адже очевидно, що не кожен факт продажу палива через АЗС є роздрібним продажем. Відповідно і Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, на які посилається ДФС у своєму листі, не містять заборони на оптовий продаж пального через АЗС.

Доведення того, що проведений через АЗС продаж нафтопродуктів не був роздрібним, радимо забезпечувати через окремий облік продажу пального  для комерційного і некомерційного використання. Зокрема, при наявності договорів поставок з суб’єктами господарювання з оплатою постачання в безготівковому порядку або у готівковому порядку через касу підприємства та подальшим отриманням пального на АЗС з використанням спеціальних жетонів, чеків тощо, законодавчо обґрунтованих підстав для оподаткування таких продажів акцизом на роздріб не виникатиме.

Питання. Чи обкладається акцизним податком паливо, яке знаходиться на АЗС на відповідальному зберіганні і видається підприємствам за допомогою системи управління колонками та РРО?

Підпунктом 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України до об’єктів оподаткування акцизним податком віднесено операції саме по реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами. Відповідно, при видачі паливо-мастильних матеріалів, які знаходяться на відповідальному зберіганні, не виникатиме об’єкт оподаткування акцизним податком.
Об’єкт  оподаткування акцизним податком в такому випадку виникатиме у власника паливо-мастильних матеріалів при продажу їх не підприємствам, як зазначено у Вашому запитанні, а кінцевим споживачам. Поради щодо обліку таких операцій надано нами у відповіді на друге питання.

Позиція Державної фіскальної служби України щодо оподаткування акцизним платком роздрібної реалізації паливо-мастильних матеріалів за договорами комісії висловлена в листі від 18.03.2015 №9132/7/99-99-19-03-03-17. Вона полягає у наступному: «податкові зобов’язання зі сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівкова, безготівкова), під час здійснення розрахункових операцій».

Питання. Яким нормативним документом обґрунтовується формулювання терміну «комерційного використання»?

Словосполучення з терміном «комерційний» використовуються у Податковому кодексі України багато разів, однак Кодекс не містить визначення цього терміну. У пункті 5.3 статті 5 Податкового кодексу України зазначено: «Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами».  У чинних законах прикладів використання терміну «комерційний» небагато. Проте його вжито у визначенні Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435 словосполучення «комерційний представник», щодо якого зазначено, що це «особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності».

Таким чином, очевидно, що словосполучення «комерційне використання»  означає використання для цілей підприємницької діяльності, як виробничої так і невиробничої, у протиставленні до некомерційного використання – тобто використання не для цілей підприємницької діяльності, а для побутових та інших особистих потреб.

Питання. Згідно якого пункту Положення про форму та зміст розрахункового документу підприємство повинно зазначати суми акцизного податку у касовому чеку окремим рядком? Як проводити нарахування акцизного податку з реалізованого палива у випадку, якщо в чеку не виділяється акцизний податок?

Роз’яснення Державної фіскальної служби з цього питання надане у листі від 31.01.2015 №1848/6/99-99-22-07-03-15, розміщеному на офіційному порталі ДФС України. Однак на нараді у Комітеті Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, яка відбулась 16.03.2015 за участі, зокрема, представників нашої Асоціації та представників Державної фіскальної служби України, було з’ясовано, що надані ДФС України роз’яснення не вирішили всіх питань платників щодо перепрограмування касових апаратів. За результатами наради було прийнято рішення про продовження контактів представників ДФС України з представниками громадськості з цього питання. З більш докладним звітом про проведену нараду та про подальші кроки по врегулюванню поставленого питання Ви зможете ознайомитись на нашому сайті у подальшому.

АППУ