Что делать плательщикам, находящимся на территории проведения АТО |
| 14:07:2014 г. | |
|
Ситуация, что сложилась в Донецкой и Луганской областях,
привела к тому, что некоторые налогоплательщики своевременно не подали
налоговые декларации и не уплатили налоги (сборы, взносы).
Рассмотрим официальные разъяснения, с помощью которых плательщики смогут решить эту форс-можорную проблему. Дополнительно см. новость Бізнесмени із зони АТО мають можливість звітувати в столиці
1. Налоговики согласны продлить сроки представления отчетности
Вначале рассмотрим разъяснение Миндоходов (письмо от 07.07.2014 г. № 16042/7/99-99-19-03-02-17), в котором рассматривается механизм для продления сроков подачи отчетности. Прежде всего, налоговики отмечают, что в соответствии с приказом ГНСУ от 24.12.2010 г. № 1044 террористические акты, массовые беспорядки считаются форс-мажорными обстоятельствами. Поэтому для продления сроков подачи отчетности необходимо обратиться в налоговый орган по своему местонахождению с соответствующим заявлением. Последнее подается в течение 30 календарных дней, следующих за днем окончания обстоятельств непреодолимой силы.
МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ ЛИСТ від 07.07.2014 р. № 16042/7/99-99-19-03-02-17 Головним управлінням Міндоходів у Донецькій та Луганській областях Про продовження термінів подання податкових декларацій Міністерство доходів і зборів України у зв'язку з терористичною загрозою та складною ситуацією, яка склалась у Донецькій та Луганській областях, що призвело до відсутності у окремих платників податків можливості подавати у граничний строк податкові декларації, повідомляє таке. Указом Президента України від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України". Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені Кодексом. Так, відповідно до пункту 102.6 статті 102 Кодексу граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань підлягають продовженню керівником контролюючого органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків, зокрема якщо такий платник податків протягом зазначених строків мав обмежену свободу пересування внаслідок обставин непереборної сили, підтверджених документально. Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1044 (далі - наказ № 1044), яким затверджено Порядок застосування пунктів 102.6 - 102.7 статті 102 Кодексу, обставинами непереборної сили (форс-мажорні обставини) є непереборна за даних умов сила (стихійне лихо, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), яка є обставиною, що звільняє фізичну особу або посадових осіб юридичної особи від відповідальності за невиконання обов'язків, передбачених податковим законодавством. Продовження граничних строків для подання, зокрема, податкової декларації здійснюється, якщо такий платник податків був позбавлений можливості у визначений Кодексом строк виконати грошове зобов'язання та/або скористатися податковими правами (пункт 4 наказу № 1044). Відсутність можливостей у платника податків подати у граничний строк податкові декларації може бути пов'язана з обставинами непереборної сили, підтвердженими документально (пункт 5.4 наказу № 1044). Документальним підтвердженням дії обставин непереборної сили є, зокрема, підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили на території України, яке видається зазначеним органом на відповідне звернення платника податку. Згідно з пунктом 7 наказу № 1044 за наявності обставин непереборної сили платник податків може звернутися до органу державної податкової служби з письмовою заявою про продовження граничних строків подання податкових декларацій. Така заява подається платником податків протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин непереборної сили у довільній формі із стислим та чітким обґрунтуванням підстав для продовження граничних строків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів. У заяві надається вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ). Заява подається платником податків тільки разом із документальним підтвердженням. Вимоги до змісту такої заяви та особливості її написання юридичними та фізичними особами зазначено у пункті 8 наказу № 1044. Враховуючи викладене, з метою продовження граничних термінів подання податкової звітності у зв'язку з неможливістю подання такої звітності внаслідок дії обставин непереборної сили платник податку зобов'язаний протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин непереборної сили, звернутись до податкового органу за місцезнаходженням з відповідною заявою та документальним підтвердженням, отриманим від Торгово-промислової палати України. При цьому зазначаємо, що штрафні санкції, визначені Кодексом, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з пунктом 102.6 статті 102 Кодексу. У разі якщо до платника податків контролюючим органом до моменту подання ним документів, що підтверджують обставини непереборної сили, застосовано штрафні санкції за несвоєчасне подання податкової звітності, які згідно зі статтею 60 Кодексу не можуть бути відкликані, та внаслідок застосування яких у платника виник податковий борг у зв'язку з їх несплатою, то такий податковий борг на підставі підпункту 101.2.4 пункту 101.2 статті 101 Кодексу визнається безнадійним та підлягає списанню у порядку, визначеному Кодексом. Особливості списання податкового боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили, зазначено в листі Міністерства доходів і зборів України від 01.07.2014 № 15472/7/99-99-25-01-17. Зобов'язуємо довести вказане до відома підпорядкованих органів Міндоходів і забезпечити проведення роз'яснювальної роботи серед платників податків із зазначеного питання. Перший заступник Міністра І. О. Білоус
2. Налоговики согласны продлить сроки уплаты налогов Теперь перейдем к разъяснению Миндоходов (письмо от 01.07.2014 г. № 15472/7/99-99-25-01-17). В нем указывается как себя вести плательщикам, которые находятся в зоне АТО и не могут своевременно заплатить свои налоговые обязательства.
МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ
ЛИСТ від 01.07.2014 р. № 15472/7/99-99-25-01-17 Головним управлінням Міндоходів у Донецькій та Луганській областях Про застосування деяких законодавчих норм У зв'язку з численними зверненнями платників податків, що перебувають на обліку в органах доходів і зборів Донецької та Луганської областей, щодо загрози виконання такими платниками обов'язків із сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених Податковим кодексом України (далі - Кодекс), Міністерство доходів і зборів України повідомляє. Відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 щодо проведення заходів з подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України. Під час проведення таких заходів платникам податків, у яких існує ймовірність несвоєчасної сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) або відсутня можливість їх сплати у зв'язку з непередбачуваними обставинами, рекомендуємо скористатися такими законодавчими нормами. Кодексом передбачені права:
Згідно із статтею 32 Кодексу строк сплати податку та збору може бути змінено шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Загальні засади розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платників податків передбачені статтею 100 Кодексу. Перелік обставин, що є підставами для відстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу), та підтверджуючих ці обставини документів, наведено у постанові Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 "Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин" (далі — постанова № 1235). Відповідно до розділу II постанови № 1235 доказом, що підтверджує факт настання (існування) обставин непереборної сили, що є підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків, є висновок Торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили. Порядок та умови надання платникам податків розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань або податкового боргу затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385 (далі — наказ № 574). Згідно з пунктом 3.1 розділу III наказу № 574 для ініціювання відстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з:
— переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин; — аналізу фінансового стану; — графіка погашення відстрочених сум; — розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення. За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів керівник (заступник керівника) органу доходів і зборів протягом 30 календарних днів з дати подання заяви або приймає рішення про відстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу), або відмовляє платнику в відстроченні в письмовій формі за відсутності підстав для надання відстрочення та при недотриманні обов'язкових вимог, визначених наказом № 574. Відстрочення надається окремо за кожним податком, збором, штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом), пенею. Строки сплати відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення змін до договору відстрочення. Також зазначаємо, що на відстрочені грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про відстрочення грошового зобов'язання (податкового боргу). Згідно із пунктом 1.6 розділу I наказу № 574 на суму відстроченого грошового зобов'язання (податкового боргу) нараховуються проценти за кожний календарний день користування платником відстроченням грошових зобов'язань (податкового боргу). Податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), може бути списаний як безнадійний відповідно до статті 101 Кодексу. Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1844/24376 (далі - наказ № 577), згідно з яким платник податків може звернутися до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. До заяви обов'язково додаються документи, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним. За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу. Списання безнадійного податкового боргу проводиться органами доходів і зборів щоквартально. Зазначене довести до відома та використання в роботі підпорядкованих органів доходів і зборів та платників податків. Перший заступник Міністра І. О. Білоус |
|
|
|
|