ДФС про докази нереальності госпоперацій і «добросовісність» контрагентів

11:08:2017 г.
За наявності в контролюючого органу сукупності належних і достатніх доказів нереальності задекларованої господарської операції з постачання-придбання (отримання) товарів/послуг (зокрема, неможливості здійснення постачання ідентифікованого товару у зв’язку з відсутністю факту його придбання та/або виробництва постачальником) або перерахування коштів як нібито авансу за товари/послуги (за відсутності будь-яких об’єктивних обставин їх реального постачання в майбутньому), є підстави для фіксації в матеріалах контрольних заходів фактів порушення норм:
  • ч.ч. 1 і 2 ст. 9 (з урахуванням абзаців 5 і 11 ст. 1) Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХIV (далі — Закон № 996) — під час складання первинного документа (видаткової накладної, акта чи іншого документа, що містить недостовірні відомості про дії з передання-приймання товару/послуги, платіжного доручення, що містить недостовірні дані щодо призначення платежу);
  • ч. 5 ст. 9 Закону № 996 та відповідних П(С)БО — під час перенесення інформації з неправомірно складеного первинного документа до облікових регістрів;
  • пп.пп. «а»/«б» п. 185.1; пп.пп. «а»/«б» п. 187.1; перших абзаців  п.п. 201.1, 201.7 і 201.10 ПКУ — під час складання та реєстрації «постачальником» податкової накладної в ЄРПН;
  • пп. «а» п. 198.1, абзаців 1–3 п. 198.2, абзаців 1–2 п. 198.3 і абз. 3 п. 198.6; абз. 2 (у разі реєстрації податкових накладних у ЄРПН після 1 липня 2017 року — також абз. 3) п. 201.10 ПКУ — під час нарахування «покупцем» сум ПДВ із їх віднесенням до податкового кредиту на підставі неправомірно складеної та зареєстрованої «постачальником» податкової накладної в ЄРПН.

Такий висновок зробила ДФСУ в ІПК від 31.07.2017 р. № 1435/6/99-99-14-02-02-15-ІПК. У ній же контролери зазначили, що податковим законодавством не передбачено право платника податків на звернення до контролюючих органів із метою підтвердження «добросовісності» інших платників податків. Водночас пп. 17.1.9 ПКУ визначено право платника податків на нерозголошення контролюючим органом відомостей про такого платника без його письмової згоди.

Інтерактивна бухгалтерія

 
 
 

Rambler's Top100