Державна фіскальна служба України розглянула Ваше звернення та у межах компетенції повідомляє.

Статтями 42, 43 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) визначено, що  підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Механізм застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності регулюється главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України  (далі – Кодекс).         

Відповідно до п.п.291.4. ст. 291 Кодексу до  третьої групи платників єдиного податку належать   фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи — суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень.

Відповідно до п.п.5 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (фізичні особи - підприємці), які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.

До Переліку корисних копалин місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 належать:

• сировина для хімічних меліорантів ґрунтів (вапняк, гіпс, гажа, сапропель);
• сировина для будівельного вапна та гіпсу (гіпс, вапняк, крейда);
• сировина піщано-гравійна (пісок);
• сировина цегельно-черепична (суглинок, супісок);
• інші корисні копалини, що не включені до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення.

Таким чином, фізичні особи – підприємці, які здійснюють видобування  та реалізацію води, згідно з п.п.291.5.1. п.291.5 ст.291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку.