Українська економіка переживає складні часи через війну. Бойові дії точно не можуть сприяти покращенню економіки країни. Держава-терорист Росія також доклала зусилля до більшого погіршення становища своїми масованими обстрілами критичної інфраструктури. РФ намагається позбавити українців базових побутових благ, а також завдає збитків для бізнесу і держави. Нинішні проблеми із фінансами торкнулися кожного громадянина, який і так схвильований можливістю блекаута.

"Українські Новини" поспілкувалися з депутатом Верховної Ради, головою парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев (фракція "Слуга народу") щодо нагальних питань економіки. Розмова стосувалась і зменшення доходів українців, можливості подальшого падіння гривні, пільг УБД та націоналізації для оборони. Також гість агентства розповів про індексацію пенсій, транзит російського газу Україною, і пояснив чому ми спостерігаємо скарги бізнесу на податкові питання та несвоєчасне відшкодування ПДВ.

Почнемо із запитання про зарплати. Ціни та курс долара збільшуються, а ось мінімальна і середні заробітні плати ні. Як плануєте вирішувати це питання?

Війна – це про зменшення реальних доходів. Хочемо ми цього чи ні, але воно так. Я міг би співати дифірамби політиці влади, зокрема уряду, але реальність полягає у тому, що біднішають всі. В першу чергу, соціально незахищена верства населення і завдання уряду підтримати їх. І він це робить. Друга стаття видатків бюджету (по обсягу направлених коштів) – це соціальні видатки. Попри війну ми проіндексували пенсію у 2022 році і у 2023 році також її проіндексуємо. Середня пенсія складає біля 4,5 тис. гривень і вона була збільшена протягом цього року на 16%. Якщо ми порівняємо рік до року дев’ять місяців 2021-2022 років, то середня інфляція складе 18%. Підвищення пенсій є співставним з інфляційними процесами. До того ж ми підвищуємо соцвиплати і ветеранам, і малозабезпеченим сім’ям попри війну. Мінімальна зарплата в Україні складає 6,7 тис. гривень. Хочу нагадати, що ми підвищили в цьому році, незважаючи на війну. Дійсно, вона стала меншою у перерахунку на долар, ніж вона була на початку року, але попри війну вона вища ніж на кінець 2020 року (в еквіваленті по офіційному курсу до долару – 183$ проти 177$) і на кінець того ж 2018 року – 183$ проти 138$.

Реальні середні зарплати знизяться поточного року. Це прогноз Нацбанку – зменшення на чверть. Це є наслідком війни: скорочення економіки і 30% інфляції.

Тобто у військовий час проблему зменшення доходів неможливо вирішити? Тільки після закінчення війни?

У військовий час зростання реальних доходів населення – ілюзія. Цього може вимагати тільки «мамкина опозиція» чи такі саме «експерти» із соцмереж. Війна – це час падіння доходів. Завдання уряду в цьому контексті – стримування цього процесу та нейтралізацію його негативного впліву на найбільш соціально незахищені верстви населення. І він його виконує, так як я зазначив: з урахуванням і в межах обмежених ресурсів. Кабмін не чарівник.

Контракт між "Нафтогазом" і "Газпромом" про транспортування досі дійсний. Ми транспортуємо російський газ. В нинішніх умовах – це акт утилітаризму чи вимушений захід?

Це політичне рішення, тому що ми транспортуємо газ з РФ до Європи. Рішення про припинення транзиту завдасть шкоді не тільки і не стільки Росії, скільки нашим партнерам. Ми повинні співставити наше цілком природнє бажання зупинити цей контракт з інтересами наших партнерів. Також зазначу, що колись ми транзитували більше 100 млрд. кубометрів і заробляли на газі $3 млрд доларів, гроші які співставні з тодішніми нашими прямими іноземними інвестиціями. На сьогодні цей обсяг скоротився. Зараз по контрактним зобов’язанням ми маємо транспортувати близько 40 млрд кубометрів, але по факту буде менше. Тому ця історія точно закінчується. Цей проєкт перебуває на фінішній стадії.

Всю осінь ми спостерігаємо масовані обстріли енергетичної інфраструктури зі сторони РФ по Україні. Яких збитків вони завдали?

Прем’єр заявляв про 70 млрд гривень прямих збитків (розмова відбулася 23 листопада, тому цифра без урахування уражень в той день). У нас немає жодної теплоелектростанції або гідроелектростанції, які б були не пошкоджені хоча б один раз. Це достатньо великі прямі збитки, але є непрямі збитки. Вони полягають у втратах в економіці. Великі і деякі середні підприємства не можуть працювати на генераторах, ні на яких, бо фізично не вистачає потужності генераторів. Вони зупиняються. Також питання простою і виплати під час нього виплати заробітних плат, збільшення собівартості виробництва, відповідно, вихід компаній у мінус. Все це негативно впливає на всю економіку в цілому. Це колосальні збитки.

Міністерство економіки вже скорегувало макропрогноз падіння ВВП у жовтні до «мінус» 39% рік до року з «мінус» 35% у вересні. Це відображає, що було у жовтні і ще не відображає того, що вже було у листопаді. Я не виключаю, що падіння може бути більше.

Ці ж самі події впливають збільшення еміграції, що є також негативним для економіки. Виїжджають в тому числі найбільш кваліфіковані фахівці, які можуть реалізуватися за кордоном. Очікування людей також є негативними банально через відсутність електроенергії та води. Це і є піт та сльози – те, що несе війна і те, попри що ми повинні вистояти.

Яка у вас позиція до безмитного ввезення авто для окремих категорій, наприклад УБД?

Проблема з пільгами щодо безмитного ввезення будь-яких товарів народного споживання для будь-яких категорій у тому, що ними користуються не ті для кого вони призначені. В основному перекупи. Саме тому пільга не виконує своє соціальне призначення, але бюджету шкодить сильно. Крім цього, такого роду пільга підвищує корупцію на митниці.

Тому я підтримую позицію уряду, який розробляє програму для учасників бойових дій щодо компенсації вартості придбання автомобілів. Мова йде про гібриди та електрокари. Вона ще не презентована, але можу сказати, що 30% вартості таких авто буде відшкодовано живими грошима. Такого роду програми є цільовими і точно йдуть тим людям, котрі цього потребують. Вони не пов’язані з будь-якими зловживаннями. Я категорично проти продовження пільг на ввезення авто.

Щодо наших героїв, учасників бойових дій... Замість того аби вигадувати яким чином на них заробити перекупам, краще забезпечити гідною роботою та доходом після завершення служби. Я особисто пропоную законопроект відповідно до якого учасник бойових дій зможе після проходження необхідного навчання поза конкурсом влаштуватися на роботу в Бюро економічної безпеки, митницю, податкову або інші державні органи. Я переконаний в тому, що той, хто захищає нашу державу на передовій має мати можливість її змінити, зламавши кланову структуру деяких органів влади, з якою сьогодні ми всі боремося. ...

Як оцінюєте роботу ДТЕК в таких умовах? Чи має держава допомагати компанії?

Говорячи про енергетику, я не хотів би ділити на приватних і державних власників. Цього зараз немає. Росіяни б’ють незалежно від власників. Тому і ми не маємо зважати на власників, а проявляти стійкість. Допомагати ми маємо що ДТЕКу, що державним підприємствам. Ми розробляємо законопроєкт про безподаткове ввезення будь-якого обладнання для електростанцій.

На Херсонщині енергетика сьогодні відновлюється силами приватних і державних, незалежно від того, на якому праві належить енергетичний об’єкт, котрий треба відновлювати. І це правильно. У нас не повинно зараз бути жодного поділу. Я високо оцінюю роботу ДЕТЕКу, дуже високо оцінюю самовідданість його працівників, як і інших енергетиків на землі і в керівництві. Я вважаю, що вони роблять все можливе, аби втримати цей удар. Будь-яка допомога від держави повинна надаватися.

Наскільки серйозна, по-вашому, загроза блекауту?

Він вже є. І ми звичайно не можемо виключати його повторення в майбутньому. Але ж блекаут це не кінець світу. Впаде електроенергія, напевно, хтось поїде. Бог не дає нам таких випробувань, які ми не здатні винести.

Ситуація непроста, блекаут дійсно ймовірний, але це не кінець світу, повторюсь. Ми його обов’язково переживемо і вистоїмо, якщо навіть електроенергії не буде більш ніж за графіком ДТЕК.

Як часто у вас вимикають світло?

Як після обстрілу сьогодні, 23 листопада, не знаю. А от до сьогодні по чотири години вимикали зранку і ввечері. Я, чесно кажучи, не так довго буваю вдома. Я приїжджаю звичайно на вечірнє вимкнення.

Чи підготувалася ваша сім’я до блекауту?

Я не можу сказати, що ми готувалися до блекауту. У нас просто вже років із 7-8 є генератор. Я живу за містом. Є город, є погреб: картопля, овочі, консервації. Те, що він є означає, що ми готові до блекауту вже давно (сміється).

На початку війни НБУ зафіксував курс гривні. Кілька місяців тому НБУ провів корегування курсу до позначки 36,6 гривні за долар. На вашу думку, чи потрібне зараз або найближчим часом чергове корегування курсу гривні?

Ні. Мені здається, що НБУ чітко дав зрозуміти, що до кінця року не буде якихось змін офіційного курсу і для цього підстав немає. Ми маємо з вами у третьому кварталі позитивний платіжний баланс – $2,2 млрд. А також позитивний прогноз платіжного балансу на $1,1 млрд в останньому кварталі року. У нас є достатньо ритмічна допомога партнерів, яка надходить до нас. Понад 45% зовнішньої допомоги з листопада надходить за рахунок грантів. Золотовалютний резерв складає більше $25 млрд., тобто три місяці імпорту гарантовано. Жодних фінансово-економічних підстав немає для того, щоб здешевлювалася гривня.

Хочу нагадати, що за законодавчим мандатом НБУ таргетує інфляцію, а не курс. Тому ніколи не робить якогось прогнозу щодо курсу і не намагається його забезпечити.

За даними бізнес-омбудсмена, з 3-го кварталу бізнес все частіше почав скаржитися на проблеми, які були характерні у довоєнний період. Податкові питання вийшли на перше місце серед найпоширеніших тем звернень до РБО. Чому так відбувається?

12 жовтня Міністерство фінансів розробило, а Кабмін затвердив зміни до постанови щодо блокування податкових накладних. Змінені були алгоритми блокування податкових накладних. Це відбувається періодично і задля того, щоб унеможливити ухилення від оподаткування ПДВ тих шахраїв, які прорахували алгоритми і підлаштували свою злочинну діяльність. Зміна алгоритмів призвела до збільшення кількості податкових накладних, які блокуються. Блокування здійснюється автоматично. Мінфін розробив алгоритми, які були внесені до програми і вони запрацювали. Податкова в цій ситуації виконує лише роль розблокування цих накладних, якщо вони відповідають законодавству. Відсоток збільшився вдвічі. Це небагато як говорять деякі "мамкіни блогери" у соцмережах. Був у нас до цих нововведень 0,8% заблокованих накладних, після – 1,63%. Дійсно, багато бізнесів, які працюють у правовому полі і жодного разу не стикалися з блокування податкових накладних – зараз стикнулись. Що їх обурило і викликало непорозуміння. Я абсолютно розділяю з ними цю проблему. Навряд потрібно було робити це саме зараз, тим паче у такий важкий період часу – восени при відключеннях елктроенергії. Це дійсно питання. Однак, що зроблено, то зроблено. Я можу констатувати, що цей відсоток зменшується, в понеділок (21 листопада) він був 1,12%. Зараз – 0,9%. Тренд йде до його зменшення.

Саме по собі блокування не тягне зупинення діяльності підприємства, а вимагає від підприємств подати так звану таблицю, в якій підприємство розписує свій бізнес-процес. Вона затверджується Податковою. В цьому випадку взагалі ніхто не може заблокувати жодної податкової накладної підприємтсва. Так, це додаткова функція для підприємства, так це зайві один-два дні роботи бухгалтера, але після цього ніяких блокувань не буде. Взагалі. З іншого боку, значно зменшиться шахрайства з ПДВ, що у воєнний час дуже важливо. Бо гроші – це теж наша зброя!

Бізнес скаржиться на несвоєчасне відшкодування ПДВ, чи існує проблема затримок?

Податкова передає реєстри до Казначейства у повній відповідності зі строками, встановленими законом. Відшкодування ПДВ може затримуватися на декілька тижнів у зв’язку з недостатніми залишками коштів на ЄКР. Бізнес до цього ставиться з розумінням.

Водночас, сьогодні я бачу більш серйозну загрозу для відшкодування ПДВ білому бізнесу. Це позиція одного заступника Генерального прокурора Олексія Симоненка та заступника голови Служби безпеки України. З одного процесуального документу, що поширюється у ЗМІ, вбачається, що правоохоронці закидають ДПС відшкодування очевидно білого ПДВ на підставі камеральних перевірок. Можливо, правоохоронці щось переплутали, не розібралися, але вони прямо звинуватили найвідоміші українські компанії у одержанні неправомірної вигоди у вигляді відшкодування ПДВ тому що сума відшкодування була узгоджена за результатами камеральних перевірок. Я не хочу називати ці поважні бренди, але зазначу, такі висновки заступник генерального прокурора зробив щодо 43 великих платників податків із кришталевою репутацією та середнім податковим навантаженням аж 4,2%. Хочу вірити в те, що це не позиція всієї Генеральної прокуратури.

Але вдумайтеся, на повному серйозі, у тверезій пам’яті СБ із санкції прокурора прийшли до ДПС вилучати документи щодо цих компаній. Ви знаєте моє негативне ставлення до ухилення від оподаткування, але в цьому випадку правоохоронці фактично змушують ДПС відправляти всі без виключення заявки про відшкодування на документальні перевірки, паралізуючи бізнес.

Чого в цьому більше дурості, корупції або відвертої диверсії не зрозуміло, але шкода від цього колосальна. Вважаю, що посадові особи мають відповісти за таке пригнічення білого бізнесу у війну.

Низка фінансових інституцій погіршила макропрогнози України. Чи відомі вам плани Мінекономіки з погіршення макропрогнозу?

Так в жовтні вже погіршився до мінус 39% рік до року: втрати ВВП. І можливо погіршиться надалі. Але і фінансові інституції, і Мінекономіки навчені робити макропрогнози у мирний час. Коли цифри треба підставити в певну модель і можна отримати більш-менш певний макропрогноз. Нинішня ситуація має надто багато невідомих. Де буде фронт через місяць? Якщо він буде у Маріуполі, то це одне. Якщо там, де ї зараз – інше. Не дай Боже, він посунеться у наш бік – це зовсім інші наслідки. Який вплив війна буде мати на міжнародні відносини, наші позиції на міжнародній арені? Якою буде ціна енергоносіїв? Що буде з логістикою, як довго протримається зернова угода? Сукупність проблемних питань, які є невідомими.

Будь-який прогноз на війну непевний і повинен постійно корегуватися. Тому масований обстріл нашої енергосистеми тягне за собою перегляд. Ми не можемо сказати, що макропрогноз, який покладено в основу бюджету-2023 справдиться. Він точно буде змінюватися. Зараз такий період часу, що ми нічого не можемо напевно прогнозувати. Наше завдання сьогодні – миттєво реагувати на ті зміни, які відбуваються, щоб відобразити у фінансовій системі і економічних рішеннях.

Тому, говорячи про не певність макропрогнозу, ми допускаємо і покращення ситуації. Це теж цілком ймовірно за умови перемог на фронті.

Було б цікаво запитати про ваші амбіції. Багато хто вас називає "мозком Слуги народу" в економіці. У вас відповідна посада – голови податкового комітету. Ваша нинішня посада – це максимум абміцій, які ви досягли чи могли б?

У мене є достатньо серйозні амбіції, але вони не лежать в площині посад. Мені здається, що людину характеризує не посада, а те, чого вона на ній досягнула. І я хочу, щоб після того, як я піду з цього політичного життя, яке зовсім не таке солодке, як воно здається по ту сторону газетної шпальти… Я хочу, щоб мені було чим пишатися. Те, що я роблю, я хочу довести до певної точки незворотності. Я про детенізацію, або верховенство права у публічних фінансах. Якщо подумати – це одне й те саме.

Це низка законів, що ми прийняли: і антиофшорний, і РРО, і реформа податкової відповідальності, і реформа небанківського фінансового ринку, і податкова амністія, і податок на Гугл і багато чого іншого…

Я вважаю, що вже можу пишатися тими процесами, що йдуть у Податковій, а в межах парламентського контролю я розумію, що там відбувається. Податкова у такий тяжкий рік дала плюс 87 млрд порівняно з мирним 2021 роком при падінні економіки більш ніж на третину. Іноземці вважають, що це чудо. А я вважаю, що назва цього дива – детенізація. Причетність до цього дива, наповнює сенсом те, що я роблю.

З іншого боку, я бачу колосальні проблеми на Митниці і розумію, що маю причетність до цього через те, що я у влади. Я розділяю цю відповідальність, хоча і відкрито виступаю за перезавантаження кадрового складу ДМСУ. Я хочу змінити це. Митниця потребує негайних системних, кадрових і організаційних змін. Тому що те, що там відбувається, - морок. Теж саме і з БЕБом. Не відбулася у нас реформа Бюро економічної безпеки. Прийнятий нами чудовий закон не працює. Все впирається в керівництво, призначаючи яке уряд, очевидно, помилився. Те що ми бачимо зараз – це відсутність його як взагалі органу. Теж необхідне перезавантаження.

Я би хотів, щоб коли я піду, то потім, через час сказали: "При ньому відбулися певні класні речі". Посада в цьому контексті – виключно інструмент. І я буду працювати на будь-якій посаді, яку визначить Президент, завжди, скільки Бог дасть сил, стверджуючи принцип верховенства права.

Микола Ящук

Українські новини