Згідно із п. 57 частини першої ст. 4 Митного кодексу України (далі – Кодекс) товари – будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

В свою чергу банківські метали с однією із складових поняття «валютні цінності» і до них відносяться: золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів (п. 1 частини першої ст. 4 Кодексу).

Відповідно до частини третьої ст. 197 Кодексу обмеження щодо вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному
декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України.

Порядок ввезення в Україну і вивезення за межі України банківських металів регламентується Інструкцією про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 28.05.2008 № 148, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 11.06.2008 за № 520/15211 (далі - Інструкція № 148).
Главою 4 Інструкції № 148 встановлено:

• фізична особа (резидент та нерезидент) має право вивозити за межі України банківські метали вагою, що не перевищує 500 г, у вигляді зливків і монет на умовах письмового декларування контролюючому органу у повному обсязі;
• фізична особа (резидент та нерезидент) має право вивозити за межі України банківські метали вагою, що перевищує 500 г, у вигляді зливків і монет на підставі індивідуальної ліцензії на вивезення за межі України банківських металів та за умови письмового декларування контролюючим органам.

Інструкцією № 148 до банківських металів віднесені золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках та порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, що вироблені з дорогоцінних металів з пробами для вітчизняних монет не нижче ніж для золота - 995, для срібла - 999, для платини та паладію - 999,5 і в іноземних монетах з дорогоцінних металів з пробами не нижче ніж для золота - 900, для срібла - 925, для платини та паладію - 999.

Таким чином, усі монети України з вищезазначеними пробами як ті, що не є засобом платежу, так і ті, що випущені в обіг і є засобом платежу на території України, віднесені цим нормативно-правовим документом до банківських металів.

Монети України з дорогоцінних металів, що мають нижчі проби, і при цьому не є засобом платежу та не відносяться до культурних цінностей, вивозяться за межі України фізичними особами на загальних підставах з урахуванням вимог ст. ст. 371, 373 Кодексу та постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження» (далі – Постанова № 448).

Відповідно до п. 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» зі змінами та доповненнями:

• до валюти України відносяться грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших фінансових установах на території України;
• до іноземної валюти - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України.

Правила визначення платіжних ознак та обміну банкнот, розмінних та обігових монет національної валюти України затверджені постановою Правління Національного банку України від 23.10.2013 № 422, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 13.11.2013 за № 1942/24474.

Враховуючи викладене вище переміщення через митний кордон України банкнот, що не є:

• платіжними (справжніми);
• або такими, що виведені з обігу Національним банком України;
• або такими, що відносяться до культурних цінностей,

здійснюється на загальних підставах з урахуванням вимог ст. 371 Кодексу.

Разом з тим, відповідно до ст. 12 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 21 вересня 1999 року № 1068-ХІV (далі - Закон № 1068) рішення про можливість вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, за клопотанням власника культурних цінностей чи уповноваженої ним особи приймає па підставі висновку державної експертизи рішення про можливість або неможливість вивезення культурних цінностей. Про прийняте рішення власник культурних цінностей чи уповноважена ним особа письмово повідомляється в місячний термін від дня офіційного надходження клопотання.

Згідно із ст. 13 Закону № 1068 у разі прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей рішення про можливість вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі видається свідоцтво встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей, яке є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.

Порядок вивезення (пересилання) громадянами за межі митної території України, зокрема, культурних цінностей з метою їх відчуження визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга ст. 373 Кодексу).

Згідно із п. 2 Постанови № 448 вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами культурних цінностей з метою їх відчуження здійснюється у разі, коли сумарна фактурна вартість культурних цінностей:

• не перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, на підставі свідоцтва встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей та з обов’язковим письмовим декларуванням;
• перевищує суму, еквівалентну 10000 євро - на умовах поміщення товарів у митний режим експорту.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс