Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (далі — Офіс) повідомив: Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення на користь фіскалів щодо правомірності донарахування понад 60 мільйонів гривень з податку на прибуток та ПДВ. 

Вже той факт, що перевіркою встановлено здійснення операцій з придбання зернової продукції ПП «ОККО-Нафтопродукт» викликає щире здивування. І справді, купівля пшениці та соєвих бобів підприємством, яке спеціалізується на оптовій торгівлі паливом… Однак, в контексті цієї справи, слід зосередити увагу на деяких важливих аспектах оцінки судами первинних документів платника податків як доказ здійснення господарської діяльності.

Що ж з первинними документами?

1. «Товар отримано невідомою особою»

У видаткових накладних не вказано посаду особи, яка отримувала товар, відсутня розшифровка підпису цієї особи та відсутні реквізити довіреності на підставі якої нібито було отримано зернову продукцію.

2. «Телепортація у просторі та часі»

Складання видаткових накладних та актів приймання-передачі відбувалось в різних місцях однаковими датами (видаткові накладні – м. Київ, акти приймання-передачі – м. Одеса). В той же час, документів, які б підтверджували перебування відповідальних осіб у місці, вказаному як місце передачі товару, зокрема щодо їх відрядження/переїзду, не надавались ні до перевірки, ні до суду.

3. «Недостовірність інформації в товарно-транспортних накладних»

В ТТН відсутнє заповнення розділу вантажно-розвантажувальні роботи.
Згідно інформації Регіонального сервісного Центру МВС встановлено, що транспортні засоби, які мали б здійснювати перевезення товару зареєстровані на фізичних осіб, прізвища яких не співпадають з прізвищами водіїв, які зазначені в ТТН.
Назви підприємств, які є власниками транспортних засобів не зазначені в ТТН як підприємства, які здійснювали перевезення товару.

4. «А для чого ж підтверджувати якість продукції?»
Відповідь проста, ‒ бо це передбачено законодавством та укладеними договорами. Так, нормами Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» передбачено, що при прийманні зерна на зберігання зерновий склад зобов’язаний здійснити аналіз його якості. Ключовим словом тут є «зобов’язаний».
На підставі цього, Суд звернув увагу на те, що при прийманні зернових культур на зберігання повинні оформлюватись нові документи, що визначають якість товару, не зважаючи на наявність вже оформлених первинних документів.

5. «Де зберігати 6 тис. тон зерна»

За переконаннями більшості платників податків зберігання товарів у навіппідвальному приміщенні 10*10 м2 є нормальним явищем. І справді, якщо фантастичним методом на такій площі можна помістити значний обсяг продукції, для чого орендувати приміщення додатково?
Повертаючись до нашої справи, з метою отримання відомостей з основного реєстру щодо зберігання сої та пшениці в кількості 6 тис.тон. Офісом направлено запит до ДП «Держреєстри України».
Згідно відповіді ДП «Держреєстри України» контрагентом ПП «ОККО-Нафтопродукт» не здійснювалось зберігання зернових за відповідний період.
Окрім цього, Судом враховано фактичну неможливість контрагента здійснювати обумовлені договором поставки товару через відсутність трудових, матеріальних та технічних ресурсів та  те, що придбання товару контрагентом ПП «ОККО-Нафтопродукт» здійснювалось у підприємства, відносно посадових осіб якого наявний вирок за статтею 205 Кримінального кодексу України.

Наведені вище факти свідчать, що у постачальника були відсутні необхідні умови для виконання зобов’язань, визначених договорами поставки, що унеможливлює подальшу їх реалізацію на ПП «ОККО-Нафтопродукт».
Таку ж правову позицію висловив Верховний Суд у своїх численних рішеннях, зокрема, постанови від 16.01.2018 у справі №2а-7075/12/2670, від 27.03.2018 №2а-1670/5096/12, від 10.04.2018 року №810/6766/14, від 13.06.2018 №804/15589/13-а, від 26.06.2018 №2а-12290/12/2670, від 21.08.2018 №812/1554/15.
Офіс готовий до подальшого відстоювання своєї позиції в судах вищих інстанцій.

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби