Чи оподатковується акцизним податком з реалізації СГ роздрібної торгівлі підакцизних товарів обсяг пального, яке знищено, втрачено або використано для власних потреб?

Відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ).

Згідно з абзацом третім п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це, зокрема, фізичний відпуск з автозаправної станції (далі – АЗС) та/або автомобільної газозаправної станції (далі – АГЗС) товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, незалежно від форми розрахунків.

Визначення таких понять, як «автозаправна станція» та «автомобільна газозаправна станція» передбачені:
• у п. 1.2 розд. І Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06.12.2005 № 376, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.03.2006 за № 291/12165, відповідно до якого АЗС – це комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту);
• у п. 2.1 розд. ІІ Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.06.2015 за № 674/27119, відповідно до якого АГЗС – це комплекс, призначений для заправки газобалонних установок автомобілів зріджених вуглеводневих газів.

Пунктами 34 та 35 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 № 1442 зі змінами та доповненнями, встановлено, що заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС (за допомогою оператора АЗС або водієм самостійно під наглядом оператора) через паливо-, масло- та газороздавальні колонки. Дозволяється також відпускати нафтопродукти (крім скрапленого вуглеводневого газу) в тару споживача (металеві каністри).

Тобто, фізичний відпуск з АЗС та/або АГЗС пального – це здійснення заправки автомобілів моторним паливом або зрідженим вуглеводневим газом через паливо-, масло- та газороздавальні колонки.

Згідно з вимогами чинного законодавства реалізація пального через АЗС та/або АГЗС повинна здійснюватися із застосуванням спеціалізованих комп’ютерно-касових систем, які включені до держреєстру та відповідають Технічним вимогам та забезпечують відпуск пального у єдиному технологічному циклі з друкуванням фіскального касового чека.
З урахуванням зазначеного, підлягають оподаткуванню акцизним податком з роздрібного продажу підакцизних товарів операції з фізичного відпуску пального через АЗС та/або АГЗС незалежно від форм розрахунків та напрямку його використання (у т. ч. використаного для власних потреб).

Якщо фізичний відпуск пального не здійснювався через АЗС та/або АГЗС, то такий обсяг пального не оподатковується акцизним податком з роздрібного продажу підакцизних товарів.

Якщо після фізичного відпуску пального через АЗС та/або АГЗС (що підтверджено даними спеціалізованої комп’ютерно-касової системи) відбулась втрата такого пального, то такий обсяг пального підлягає оподаткуванню акцизним податком з роздрібного продажу підакцизних товарів. Обсяг пального, втраченого до фізичного відпуску пального через АЗС та/або АГЗС, оподаткуванню акцизним податком з роздрібного продажу підакцизних товарів не підлягає.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс