Згідно з п.п. 164.2.1 ст. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
     
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу cтавка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих)крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 Кодексу) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
     
Водночас відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, що у 2016 році складає 689 гривень.
     
Згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
     
У 2016 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 1930 гривень (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1378 грн. х 1,4 та округлюємо до найближчих 10 гривень).
     
Відповідно до п.п. 169.2.1 та п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 Кодексу податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
     
Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.
     
Разом з тим, відповідно до п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу оподаткування доходів військовим збором продовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.
     
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені
ст. 163 Кодексу (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
     
Згідно з п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
     
Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено, зокрема підпунктами 164.2.1 – 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.
     
Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
     
Таким чином, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та підлягають оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 відсотка та податком на доходи фізичних осіб (з урахуванням застосованої податкової соціальної пільги) за ставкою 18 відсотків.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс