Закон України "Про платіжні послуги" від 30 червня 2021 року № 1591-IX (далі — Закон № 1591) : 

• визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, 
• встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності,
• визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей НБУ, 
• установлює права, обов’язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, 
• визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта (прим. 1) платіжної інфраструктури. 

Положеннями Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг" від 12 січня 2023 року № 2888-IX узгоджується термінологія, що використовується у Кодексі, з термінологією Закону № 1591 та проводиться уточнення ряду норм Кодексу, а саме щодо:

віднесення до поняття «дохід з джерелом їх походження з України»

доходу надавачів платіжних послуг від здійснення діяльності на платіжному ринку і при цьому не вважаються доходами кошти, що отримуються надавачами платіжних послуг від користувачів платіжних послуг для здійснення платіжних операцій;

передбачення можливості сплати податків і зборів електронними грошима;

здійснення розрахунків за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) з використанням електронних грошей платниками єдиного податку першої – третьої групи; поширення вимоги щодо можливості відкриття і ведення рахунків клієнтам виключно за умови взяття таких клієнтів на облік у контролюючих органах;

поширення відповідальності за порушення строку та порядку подання інформації про відкриття або закриття рахунків на небанківських надавачів платіжних послуг;

віднесення до операцій, що не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ), операцій з випуску та погашення електронних грошей, а також надання послуг, пов’язаних з виконанням платіжних операцій, що надаються надавачами платіжних послуг, операторами платіжних систем, розрахунково-касовим обслуговуванням тощо.

Відповідно до Закону № 1591 (прим. 2):

електронні гроші – одиниці вартості, що зберігаються в електронному вигляді, випущені емітентом електронних грошей для виконання платіжних операцій (у тому числі з використанням наперед оплачених платіжних карток багатоцільового використання), які приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж їх емітент, та є грошовим зобов'язанням такого емітента електронних грошей;

електронний гаманець – обліковий запис для обліку, зберігання електронних грошей та здійснення операцій з ними;

[1]. Оверсайт платіжної інфраструктури ‒ діяльність НБУ щодо забезпечення безперервного, надійного та ефективного функціонування платіжної інфраструктури.

[2]. Частина перша статті 1 Закону № 1591.

небанківський надавач платіжних послуг – надавач платіжних послуг, що не є банком.

До небанківських надавачів платіжних послуг належать:

платіжні установи (у тому числі малі платіжні установи);

філії іноземних платіжних установ;

установи електронних грошей;

фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг;

оператори поштового зв'язку;

надавачі нефінансових платіжних послуг;

фінансова установа, що має право на надання платіжних послуг, – юридична особа, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з надання фінансових послуг та ліцензію на надання окремих фінансових платіжних послуг, з урахуванням обмежень, визначених цим Законом;

емітент електронних грошей – установа електронних грошей або інша юридична особа, яка надає платіжні послуги з випуску електронних грошей та виконання платіжних операцій з ними, у тому числі відкриття та обслуговування електронних гаманців, та має право на надання такої платіжної послуги відповідно до Закону № 1591.

  Інформаційний лист №2/2023

 ДПСУ