Мінсоцполітики розглянуло (лист від 12.05.2015 № 256/13/116-15 — див. нижче) особливості надання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи. Така відпустка надається щорічно тривалістю 10 календарних днів. За наявності кількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів. Головні висновки фахівців міністерства такі.

Ця відпустка не підлягає поділу. Однак працівниця, яка має право на соціальну відпустку за двома підставами, може використати зазначену відпустку, наприклад, так: спочатку за однією підставою тривалістю 10 календарних днів, а через деякий час за іншою підставою тривалістю сім календарних днів.

Частина відпустки, на яку припала тимчасова непрацездатність, має бути перенесена на інший період або відпустка має бути продовжена.

Якщо працівник не скористався такою відпусткою протягом кількох років, то це не порушення законодавства про відпустки. Адже така відпустка є соціальною, а не щорічною.

Відпустка працівникам, які мають дітей, може надаватися у будь-який час протягом календарного року, незалежно від відпрацьованого часу і дати народження дитини.

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ від 12 травня 2015 року№ 256/13/116-15

У Департаментi заробiтної плати та умов працi розглянуто звернення <...> i в межах компетенцiї надаються вiдповiдi на поставленi запитання <...>.

До запитання № 1

Вiдповiдно до статтi 19 Закону України «Про вiдпустки» (далi — Закон) жiнцi, яка працює i має двох або бiльше дiтей вiком до 15 рокiв чи дитину-iнвалiда або яка усиновила дитину, матерi iнвалiда з дитинства пiдгрупи А групи I, одинокiй матерi, батьку дитини або iнвалiда з дитинства пiдгрупи А групи I, який виховує їх без матерi (у тому числi у разi тривалого перебування матерi в лiкувальному закладI), а також особi, яка взяла пiд опiку дитину або iнвалiда з дитинства пiдгрупи А групи I, чи одному iз прийомних батькiв надається щорiчно додаткова оплачувана вiдпустка тривалiстю 10 календарних днiв без урахування святкових i неробочих днiв (стаття 73 Кодексу законiв про працю України).

За наявностi кiлькох пiдстав для надання цiєї вiдпустки її загальна тривалiсть не може перевищувати 17 календарних днiв.

Згiдно з частиною першою статтi 12 Закону щорiчну вiдпустку на прохання працiвника може бути подiлено на частини будь-якої тривалостi за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днiв.

Оскiльки додаткова вiдпустка працiвникам, якi мають дiтей (стаття 19 Закону), вiднесена до виду соцiальних вiдпусток (стаття 4 Закону), то подiлу на частини вона не пiдлягає.
Однак працiвниця, яка має право на соцiальну вiдпустку за двома пiдставами, може використати зазначену вiдпустку, наприклад, спочатку за однiєю пiдставою тривалiстю 10 календарних днiв, а через деякий час за iншою пiдставою тривалiстю 7 календарних днiв.

До запитання № 2

Вiдповiдно до статтi 20 Закону додатковi вiдпустки працiвникам, якi мають дiтей або повнолiтню дитину-iнвалiда з дитинства пiдгрупи А групи I, надаються понад щорiчнi вiдпустки, передбаченi статтями 6, 7 i 8 цього Закону, а також понад щорiчнi вiдпустки, встановленi iншими законами та нормативно-правовими актами, i переносяться на iнший перiод або продовжуються у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Враховуючи зазначене, у випадку настання тимчасової непрацездатностi працiвника у перiод використання ним додаткової вiдпустки вiдповiдно до статтi 19 Закону частина вiдпустки, на яку припала тимчасова непрацездатнiсть працiвника, має бути перенесена на iнший перiод або надана одразу пiсля закiнчення дiї причини, тобто вiдпустка продовжена.

До запитання № 3

Вiдповiдно до частини п’ятої статтi 11 Закону забороняється ненадання щорiчних вiдпусток повної тривалостi протягом двох рокiв пiдряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам вiком до вiсiмнадцяти рокiв та працiвникам, якi мають право на щорiчнi додатковi вiдпустки за роботу iз шкiдливими i важкими умовами чи з особливим характером працi.

Як випливає iз зазначеної вище норми, заборона стосується лише щорiчних вiдпусток. Тому якщо, працiвник, який має право на соцiальну додаткову вiдпустку, передбачену статтею 19 Закону, не виявив бажання скористатись такою вiдпусткою протягом кiлькох рокiв, то порушення законодавства про вiдпустки з боку роботодавця не вбачається, i, вiдповiдно, немає пiдстав для притягнення його до вiдповiдальностi.

Разом з тим слiд зазначити, що законодавством не передбачено строк давностi, пiсля закiнчення якого втрачається право на додаткову соцiальну вiдпустку працiвникам, якi мають дiтей. Тому якщо працiвник з якихось причин не скористався цим правом i не використав цю вiдпустку за минулий рiк або ж за кiлька попереднiх рокiв, то вiн має право використати її, а у разi звiльнення, незалежно вiд пiдстав, йому має бути виплачена компенсацiя за всi невикористанi днi вiдпустки згiдно iз статтею 24 Закону.

До запитання № 4

Як уже було зазначено вище, додаткова вiдпустка працiвникам, якi мають дiтей або повнолiтню дитину-iнвалiда з дитинства пiдгрупи А групи I, надається понад щорiчнi вiдпустки, передбаченi статтями 6, 7 i 8 цього Закону, а також понад щорiчнi вiдпустки, встановленi iншими законами та нормативно-правовими актами, i переносяться на iнший перiод або продовжуються в порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Зазначена вище вiдпустка є соцiальною вiдпусткою i не належить до виду щорiчних, тому вона може надаватися в будь-який час протягом календарного року, незалежно вiд вiдпрацьованого часу i дати народження дитини — до чи пiсля.

Тобто працiвник, який прийнятий на роботу в квiтнi 2015 року i має право на вiдпустку, передбачену статтею 19 Закону, має право її використати у 2015 роцi в зручний для нього час за попередньою домовленiстю з роботодавцем.

Директор Департаменту   О. Товстенко

Головбух24