Види перевірок, які контролюючі органи мають право проводити визначені статтею 75 Податкового кодексу України.
Відповідно до абзацу сьомого частини першої ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п'ятому та сьомому п. 1 та п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці шостому п. 1 та п. 5 частини першої ст. 4 № 2464, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», - за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці восьмому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, - за їхньою заявою.

Слід зазначити, що згідно з положеннями ст. 13 Закону № 2464 контролюючі органи мають право проводити документальні перевірки у фізичних осіб - підприємців звітів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску. Такі перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи (абзац п'ятий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Податкова декларація про майновий стан і доходи платниками податку на доходи фізичних осіб подається фізичними особами - підприємцями за базовий звітний період, що дорівнює календарному року, - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року (п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України).

Звітним періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік, а для платників єдиного податку третьої та п’ятої груп є календарний квартал (п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України).

Враховуючи зазначене, використання контролюючими органами права на проведення документальних позапланових перевірок платників податків - фізичних осіб, у тому числі і у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, має здійснюватися за наявності визначених Податковим кодексом України обставин.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених Податковим кодексом України або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію (п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України).

Отже, у разі наявності визначених Податковим кодексом України обставин для проведення документальної перевірки фізичної особи - підприємця, у тому числі і у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої особи, податкової інформації, яка може свідчити про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, про порушення вимог законодавства контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тощо керівник контролюючого органу приймає рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків - фізичної особи, яке оформлюється наказом.

Державна реєстрація припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання (п.п.65.10.8 п.65.10. ст.65 Податкового кодексу України).
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи. При цьому особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу фізичної особо-підприємця, є така фізична особа (ст. 97 Податкового кодексу України).