ГНАУ проделала фундаментальный труд — написала очень обширное письмо от 06.07.2009 г. № 14083/7/23-7017/572 (далее — Письмо № 14083), которое касается практически всех РРО-вопросов. Учитывая всю актуальность данной темы, приведем Письмо № 14083 (ввиду большого размера мы разобъем его на несколько частей).

Примечание:
1. В Письме № 14083 не систематизированы названия нормативов, поэтому для упрощения примем соответствующие сокращения.
Таким образом, в Письме № 14083:

• Закон № 265 — Закон Украины «О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и услуг» от 06.07.95 г. № 265/95-ВР;
• Порядок регистрации — Порядок регистрации, опломбирования и применения регистраторов расчетных операций за товары (услуги), утвержденный приказом ГНАУ от 01.12.2000 г. № 614;
• Порядок ведения КУРО (РК) — Порядок регистрации и ведения книг учета расчетных операций и расчетных книжек, утвержденный приказом ГНАУ от 01.12.2000 г. № 614;
• Порядок подачи отчетности — Порядок подачи отчетности, связанной с применением регистраторов расчетных операций или использованием расчетных книжек, утвержденный приказом ГНАУ от 01.12.2000 г. № 614;
• Инструкции по заполнению ф. № ЗВР-1 — Инструкция по заполнению «Отчета об использовании регистраторов расчетных операций и книг учета расчетных операций (расчетных книжек)» по форме № ЗВР-1, утвержденной приказом ГНАУ от 28.04.2004 г. № 248.

2. В Письме № 14083 попадаются вопросы, в которых фигурируют «предприятия». Однако мы специально отобрали те из них, которые в полной мере можно применить и к частным предпринимателям на общей системе налогообложения.

Публикуется на языке оригинала

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ОГЛЯДОВИЙ ЛИСТ
від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572
(Витяг)
Оглядовий лист з питань організація та проведення контролю за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, норм обігу готівки, застосування штрафних санкцій.

2.1. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРОК

<…>
2.2.3. Щодо питань обов’язкового попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості при продажу лікарських засобів та товарів медичного призначення в аптечних закладах.
Статтею 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарської діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані застосовувати РРО, включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
<…>
Тобто, на теперішній час не існує обґрунтованих перешкод для проведення в аптечних закладах розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування реєстрації продажу лікарських засобів та товарів медичного призначення за окремими найменуваннями та цінами.
Слід зазначити, що використання режиму попереднього програмування найменування і цін товарів, забезпечує відображення в касових чеках, які друкуються реєстраторами, назв аптечних закладів, їх адресу, найменування кожного лікарського засобу, його вартість, а також загальну вартість придбаних засобів. Видача покупцям таких касових чеків дозволяє в повній мірі реалізувати вимоги Закону України «Про захист прав споживачів».
Крім того, слід зазначити, що згідно пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 № 1336 суб’єкти господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села, дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Разом з тим, продаж аптечними закладами лікарських засобів та товарів медичного призначення без зазначення у касовому чеку їх найменування та ціни, є не тільки порушенням норм Закону № 265, а й порушенням передбачених Законом України «Про захист прав споживачів» прав громадян на захист у разі придбання ними неякісних лікарських товарів.

2.2.4. Реалізація товарів за безкоштовними рецептами в аптеці. Чи потрібно застосовувати реєстратор розрахункових операцій при реалізації таких лікарських засобів?
<…>
Таким чином, суб’єкти господарювання при реалізації товарів за безкоштовними рецептами у аптеках зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

2.2.5. Чи передбачено законодавством при реалізації товарів чи наданні послуг використовувати цінники в іноземній валюті?
Відповідно до п. 8 ст. 3 Закону № 265 із змінами та доповненнями, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, зобов’язані реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України.

2.2.6. Торгове підприємство здійснює розрахунки із застосуванням пластикових платіжних карток. Чи необхідно такі операції проводити через РРО? Яка відповідальність за незастосування РРО?
<…>
Отже, у даному випадку торговельне підприємство при розрахунках з покупцями з використанням пластикових карток зобов’язано застосовувати РРО. Відповідальність за незастосування реєстратора розрахункових операцій у передбачених Законом про РРО випадках передбачена п. 1 статті 17 Закону про РРО — у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг) у випадку не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій.

2.2.7. При цілодобовому режимі роботи, коли необхідно знімати Z-звіт?
Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону № 265, із змінами та доповненнями, суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Таким чином, якщо об’єкт торгівлі працює цілодобово то фіскальні звітні чеки, відповідно до вимог закону, повинні роздруковуватися щодоби.

2.2.8. Чи потрібно касиру у випадку коли сума коштів, виданих при поверненні товару чи раніше оплаченої послуги, яка перевищує 100 гривень, оформляти якийсь документ?
Згідно з пунктом 4.8 Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів.

2.2.9. Чи зобов’язані суб’єкти підприємницької діяльності друкувати контрольні стрічки та який термін зберігання контрольних стрічок?
Відповідно до п. 10 ст. 3 Закону № 265, із змінами та доповненнями, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, зобов’язані друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

2.2.10. Підприємство реалізує товари у безготівковій формі із застосуванням платіжних карток (з використанням POS-терміналу). Чи необхідно застосовувати РРО при здійсненні таких розрахунків?
<…>
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Ст. 2 Закону визначено, що розрахунковий документ — це документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), який підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.
Згідно з пп. 1.5 п. 1 Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.04.2005 р. № 137, сліп — це паперовий документ, який підтверджує здійснення операції з використанням платіжної картки й містить набір даних щодо цієї операції та реквізити платіжної картки. Тобто сліп у розумінні Закону не є розрахунковим документом. 
Відповідно до пп. 3.6 п. 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, у разі застосування при проведенні розрахунків з використанням платіжної картки платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО, касовий чек повинен додатково містити такі обов’язкові реквізити: 

• реквізити платіжної картки (допустимі правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ПК»;
• напис «Код авт.» та код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням платіжних карток без виконання процедур авторизації;
• підпис касира та підпис держателя платіжної картки (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ПК».

Отже, при здійсненні розрахунків за реалізовані товари у безготівковій формі із застосуванням платіжних карток (з використанням POS-терміналу) підприємство зобов’язано проводити розрахункові операції через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій.
<…>

2.2.12. Яким чином потрібно проводити розрахункові операції у випадку виходу з ладу РРО?
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.
<…>

2.2.15. Чи обов’язкове застосування у машині-таксі (перевезення пасажирів) електронних таксометрів приватними підприємцями, які працюють за загальною системою оподаткування?
<…>
Таким чином, суб’єкти господарювання, що перебувають на загальній системі оподаткування, у машинах-таксі при розрахунках з пасажирами готівкою повинні застосовувати належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

2.2.16. Приватне підприємство здійснює реалізацію продуктів харчування оптом та вроздріб. Чи застосовується РРО, якщо отримання товарів здійснюється в одному місці, а розрахунки у готівковій формі — в іншому?
<…>
Водночас відповідно до п. 12 ст. 9 Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).
Отже, при оптовій торгівлі в місці отримання товарів, де розрахунки у готівковій формі не здійснюються, РРО не застосовуються, але в місці отримання готівкових коштів приватне підприємство зобов’язане застосовувати РРО або проводити розрахунки у безготівковій формі через установи банків.

2.2.17. Підприємство здійснює оптову торгівлю товарами за договорами постачання на умовах відстрочення платежу за готівковий та безготівковий розрахунок. Як проводити остаточний розрахунок з покупцями?
<…>
Таким чином, розрахункові операції при проведенні розрахунків за відстроченими платежами повинні проводитись через РРО з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту».
Отже, остаточний розрахунок готівкою за відстроченим платежем має бути проведений через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

2.2.18. При покупці в магазині я розрахувалась платіжною карткою. Чи повинні мені видати чек з касового апарату?
<…>
Таким чином, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції із застосуванням платіжних карток при продажу товарів, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

2.2.19. Який термін зберігання контрольної стрічки реєстратора розрахункових операцій?
Згідно пункту 10 статті 3 Закону № 265 суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.
Відповідно до пункту 5 статті 17 Закону № 265 за порушення вимог цього Закону до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну.
Отже, у разі встановлення факту незабезпечення зберігання контрольної стрічки протягом терміну, установленого пунктом 10 Закону № 265 — трьох років, до суб’єкта господарювання застосовується фінансова санкція за кожну незбережену контрольну стрічку згідно пункту 5 статті 17 Закону № 265.

2.2.20. Реалізація товарів (надання послуг) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) здійснюється у грошовій одиниці України.
Згідно пункту 8 статті 3 Закону № 265 суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України.
Відповідно до статті 23 Закону № 265 до суб’єктів підприємницької діяльності, які не виставили цінники на товар, що продається (меню, прейскуранти або тарифи на послуги, що надаються), використовують цінники та прейскуранти, що містять ціни і тарифи в іноземній валюті або в інших одиницях, які не є гривнею, застосовується фінансова санкція у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний невиставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) або виставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) в іноземній валюті чи в інших одиницях.

2.2.21. Щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій суб’єктами господарювання — фізичними особами, які перебувають на загальній системі оподаткування та надають послуги з технічного обслуговування автомобілів на СТО.
<…>
Статтею 9 Закону № 265 визначено вичерпний перелік умов незастосування реєстраторів розрахункових операцій суб’єктами господарювання.
Так, пунктом 6 статті 9 Закону № 265 передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб’єктами підприємницької діяльності — фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб’єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб’єкти не здійснюють продажу підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Отже, при проведенні розрахункових операцій суб’єкти підприємницької діяльності — фізичні особи, які перебувають на загальній системі оподаткування та надають послуги з технічного обслуговування автомобілів на СТО, зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій відповідно до вимог Закону № 265.
У разі непроведення розрахункових операцій, нероздрукування відповідного розрахункового документа через РРО до суб’єктів господарювання — фізичних осіб, що здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, застосовується фінансова санкція у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність згідно п. 1 ст. 17 Закону № 265.

2.2.22. Продаж тютюнових виробів через кіоски, з лотків та розносок.
<…>
Таким чином тютюнові вироби, які є підакцизним товаром, відносяться до продовольчої групи товарів. Їх продаж може здійснюватись без застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок через кіоски, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати лише при дотриманні умов, встановлених пунктом 10 статті 9 Закону № 265.

2.2.23. Проведення розрахунків з оплати закупленого у населення металобрухту.
Закон України від 05.05.99 № 619-XIV «Про металобрухт» (із змінами і доповненнями, далі — Закон № 619) регулює відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом.
Згідно статті 4 Закону № 619 операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами.
Діяльність, пов’язана із заготівлею, переробкою брухту чорних та кольорових металів і його металургійною переробкою, провадиться на підставі ліцензії, що видається в порядку, встановленому законодавством.
Статтею 6 Закону № 619 визначено, що оплата закупленого у населення металобрухту здійснюється через каси спеціалізованих та спеціалізованих металургійних переробних підприємств чи через каси в банках готівкою або шляхом поштових переказів за рахунок суб’єкта підприємницької діяльності, який здійснює купівлю металобрухту. Забороняється проведення готівкових розрахунків при здійсненні операцій з промисловим металобрухтом.
<…>
Отже, операції з оплати закупленого у населення металобрухту відповідно до вимог Закону № 619 здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами, через каси цих спеціалізованих та спеціалізованих металургійних переробних підприємств чи через каси в банках готівкою або шляхом поштових переказів.
<…>

2.2.28. Приватний підприємець працює на загальній системі оподаткування, займається виробництвом хлібобулочних виробів та самостійно реалізовує продукцію за оптовими цінами іншим підприємцям на власному транспорті. Чи обов’язково на кожній з цих машин встановлювати РРО, чи можна клієнтам виписувати касові квитанції?
Відповідно до ст. 1 Закону № 265, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі — суб’єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб’єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти.
Згідно із ст. 2 Закону № 265 розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Окрім того ст. 9 Закону № 265 визначено в яких випадках не застосовуються реєстратори розрахункових операцій та Переліком окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. № 1336 (далі — Перелік), передбачено ті види діяльності, при здійсненні яких дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Ст. 9 Закону № 265 та Переліком вид діяльності щодо здійснення оптової торгівлі за готівкові кошти продукцією власного виробництва через засоби пересувної торговельної мережі не передбачено.
Отже, при здійсненні оптової реалізації продукції власного виробництва за готівкові кошти суб’єкт господарювання — фізична особа, що перебуває на загальній системі оподаткування, зобов’язаний застосовувати реєстратори розрахункових операцій і забезпечити ними свої автотранспортні засоби, на яких здійснюються доставка та реалізація продукції.

2.2.29. Чи зобов’язані суб’єкти підприємницької діяльності щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки та забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій?
Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону № 265, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

2.2.31. Чи має право суб’єкт господарювання продавати алкогольні напої через реєстратори розрахункових операцій з відстрочкою платежу?
<…>
Розрахункові операції у разі проведення розрахунків за відстроченим платежем проводяться через реєстратор розрахункових операцій за відділом «погашення кредиту».
Остаточний розрахунок за відстроченим платежем має бути проведений через реєстратор розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін, товарів (послуг) та обліку їх кількості.
<…>

2.2.33. Чи вважається електронний таксометр реєстратором розрахункових операцій?
Відповідно до ст. 2 Закону № 265, електронний таксометр — реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів.

2.2.34. Чи вважається автомат з продажу товарів (послуг) реєстратором розрахункових операцій?
Відповідно до ст. 2 Закону № 265, автомат з продажу товарів (послуг) — реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості. 

2.2.35. Що таке контрольна стрічка?
Відповідно до ст. 2 Закону № 265, контрольна стрічка — документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій, який містить копії надрукованих цим реєстратором розрахункових документів. 

2.2.36. Що таке місце проведення розрахунків?
Відповідно до ст. 2 Закону № 265, місце проведення розрахунків — місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. 
<…>

2.2.39. Чи необхідно роздруковувати відповідний розрахунковий документ при розрахунках платіжними картками, платіжними чеками та жетонами?
<…>
Таким чином, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів при продажу товарів зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.
<…>

2.2.43. Чи зобов’язаний суб’єкт господарювання — фізична особа, яка перебуває на загальній системі оподаткування, при продажу тютюнових виробів застосовувати РРО?
<…>
Таким чином, суб’єкти господарювання, які перебувають на загальній системі оподаткування, зобов’язані здійснювати продаж тютюнових виробів через реєстратор розрахункових операцій.

2.2.44. Яким чином суб’єкт господарювання повинен проводити програмування кількості найменування товарів на господарській одиниці, якщо реєстратор розрахункових операцій має змогу запрограмувати обмежену кількість найменувань товару?
<…>
Згідно з п. 11 ст. 3 Закону суб’єкти підприємницької діяльності повинні проводити розрахункові операції через реєстром реєстраторів розрахункових з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій визначено перелік моделей, більшість з яких забезпечує попереднє програмування понад 3000 найменувань товарів. За умови застосування електронних контрольно-касових реєстраторів кількість попередньо запрограмованих товарів взагалі необмежена.
<…>

2.2.47. Чи зобов’язані суб’єкти господарювання при продажу у кіосках, газет, журналів листівок, конвертів, знаків поштової оплати застосовувати реєстратори розрахункових операцій?
Відповідно до п. 10 ст. 9 Закону № 265, суб’єкти підприємницької діяльності — мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів.
<…>

2.2.55. Чи мають право підприємства торгівлі при поверненні покупцеві готівкових коштів не застосовувати реєстратори розрахункових операцій за неотриманий, або повернутий ним товар?
<…>
Отже, підприємства торгівлі відповідно до Закону при поверненні покупцеві готівкових коштів за неотриманий, або повернутий ним товар мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій.
<…>

2.2.60. Чи потрібно застосовувати РРО при поверненні невикористаних коштів, виданих працівнику на господарські потреби?
<…>
Таким чином, повернення невикористаних коштів, наданих працівникові на господарські потреби, не належить до операцій з продажу товарів (послуг), не є розрахунковою операцією і тому проведення такої операції не потребує застосування РРО.

2.2.61. Чи потрібно застосовувати РРО при поверненні коштів, наданих працівникові як безвідсоткова позика?
<…>
Таким чином, операція повернення коштів, наданих працівникові у вигляді безвідсоткової позики, не належить до операцій з продажу товарів (послуг), не є розрахунковою операцією і тому не потребує застосування РРО.
<…>

2.2.63. Як проводити розрахункові операції в їдальні та буфеті в середньому навчальному закладі приватному підприємцеві на загальній системі оподаткування без застосування реєстраторів розрахункових операцій та ведення книг обліку розрахункових операцій?
<…>

розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, при продажу страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу.
Отже, при продажу страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу приватний підприємець, має право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки, але за умови ведення такими особами книги обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
<…>

2.2.67. Чи може СГ — фізична особа на загальній системі оподаткування, або юридична особа проводити розрахункові операції без застосування РРО при здійснені роздрібної торгівлі насінням на території села?
<…>
Отже, у разі перевищення граничного розміру (200 тис. грн. на один суб’єкт господарської діяльності) річного обсягу розрахункових операцій, СПД зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій згідно з п. 2 Додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 № 121 «Про терміни переведення СПД на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням РРО» зареєструвати РРО та проводити розрахунки з застосовуванням РРО.
<…>

2.2.70. Чи зобов’язаний суб’єкт господарювання (юридична особа або фізична особа на загальній системі оподаткування) при проведенні розрахунків за приймання від населення вторинної сировини, застосовувати реєстратор розрахункових операцій?
Згідно з п. 19 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою КМ України від 23.08.2000 № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами і доповненнями, розрахункові операції за прийняту від населення вторинної сировини (крім металобрухту) дозволено проводити без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій. 

2.2.71. Чи зобов’язаний суб’єкт господарювання (юридична особа або фізична особа на загальній системі оподаткування) при проведенні розрахунків з розносок та ручних візків у театрально-видовищних та спортивних закладах продаж булочних, кондитерських і порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок, застосовувати реєстратор розрахункових операцій?
Згідно з пунктом 26 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336, із змінами і доповненнями, продаж булочних, кондитерських і порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок з розносок та ручних візків у театрально-видовищних та спортивних закладах здійснюються без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій. 

2.2.72. Суб’єкт господарювання здійснює торгівельну діяльність. В якому органі ДПС необхідно зареєструвати РРО?
Згідно із п. 2.2 розділу 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.02.2001 р. № 107/5298, із змінами і доповненнями, реєстрація РРО здійснюється в органах державної податкової служби за місцезнаходженням (місцем проживання) суб’єкта підприємницької діяльності, а якщо суб’єкт підприємницької діяльності обслуговується в інспекції по роботі з великими платниками податків — то за місцем податкового обліку. У разі використання РРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці його необхідно до початку використання взяти на облік в органі державної податкової служби за місцем використання.

2.2.73. Який порядок скасування реєстрації РРО?
Відповідно до п. 2.11 розділу 2 Порядку реєстрації, скасування реєстрації РРО здійснюється на підставі подання суб’єктом підприємницької діяльності заяви довільної форми до органу державної податкової служби, де зареєстровано РРО. Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно зняти з обліку, про що робиться відмітка в реєстраційному посвідченні, і розпломбувати в центрі сервісного обслуговування (крім випадків установлення невідповідності конструкції та програмного забезпечення реєстратора до документації виробника). При скасуванні реєстрації посадова особа органу державної податкової служби вилучає реєстраційне посвідчення, довідку про опломбування, робить відповідний запис у Книзі реєстраторів розрахункових операцій та виписує довідку про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за встановленою формою, яка надається суб’єкту підприємницької діяльності.

2.2.74. Чи зобов’язані суб’єкти підприємницької діяльності забезпечувати цілісність пломб на реєстраторах розрахункових операціях при проведені розрахунків із споживачами?
Відповідно до п. 4 ст. 3 Закону № 265, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, зобов’язані забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення.

2.2.75. Яким нормативним актом регламентується порядок реєстрації РРО?
Порядок реєстрації РРО проводиться відповідно до вимог розділу 2 Порядку реєстрації.

2.2.76. Якими мають бути дії касира-операціоніста у разі помилково вибитого чека (проведення суми розрахунку через РРО)? Як слід виправити таку помилку?
Пунктом 4.7 Порядку реєстрації, скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача», крім цього, як передбачено пунктом 4.8 Порядку реєстрації застосування РРО необхідно скласти акт про відміну помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа, акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії СПД і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у СПД бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.
Також згідно п. 5 Інструкції із заповнення ф. № ЗВР-1 Порядку подання звітності — якщо протягом звітного місяця через РРО були зареєстровані помилково введені суми, то ці суми не включаються до граф 4–7. За бажанням СПД до Звіту можна додати пояснювальну записку щодо помилково введених сум.

2.2.77. Чи необхідно реєструвати реєстратор розрахункових операцій на кожен об’єкт господарювання, якщо підприємство має декілька об’єктів господарювання на одну адресу, але різні приміщення (торгівля, надання послуг)?
<…>
Отже, суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій на кожному місці проведення розрахунків.

2.2.78. Які документи складаються при опломбуванні реєстратора розрахункових операцій та в який термін потрібно надавати суб’єкту підприємницької діяльності копію довідки про опломбування до органу державної податкової служби?
Відповідно до п. 3.2 Порядку реєстрації, при опломбуванні реєстратора розрахункових операцій складається (або доповнюється) у двох примірниках довідка про опломбування реєстратора розрахункових операцій, один з яких надається суб’єкту підприємницької діяльності, а другий зберігається у центрі сервісного обслуговування (в органі державної податкової служби), що здійснив опломбування. У довідці обов’язково відображаються дані щодо відповідності конструкції та програмного забезпечення реєстратора розрахункових операцій до документації виробника, а також щодо переведення реєстратора розрахункових операцій у фіскальний режим роботи. Дані про суб’єкта підприємницької діяльності заносяться з довідки про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій або з книги обліку розрахункових операцій, а дані про реєстратора розрахункових операцій — з паспорта (формуляра) на реєстратора розрахункових операцій.
При виявленні центром сервісного обслуговування невідповідності конструкції та (або) програмного забезпечення реєстратора розрахункових операцій до документації виробника, довідка про опломбування складається у трьох примірниках, один з яких центр сервісного обслуговування надає суб’єкту підприємницької діяльності, другий передає до місцевого органу державної податкової служби, а третій залишає у себе.
Відповідно до п. 3.6 Порядку реєстрації, копію кожної довідки про опломбування реєстратора розрахункових операцій, виданої центром сервісного обслуговування, суб’єкт підприємницької діяльності повинен подати до органу державної податкової служби за місцем обліку реєстратора розрахункових операцій не пізніше настання найближчого терміну подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок.

2.2.79. Як оформити повернення готівки за товар фізичній особі, якщо у скриньці реєстратора розрахункових операцій не вистачає готівкових коштів?
Згідно пунктів 4.7, 4.8 Порядку реєстрації, реєстрація видачі коштів у разі повернення товару або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача». Забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».
Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити:

• дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги);
• відомості про товар (послугу);
• суму виданих коштів;
• номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії СГД і зберігаються протягом 3 років.
Якщо у скриньці реєстратора розрахункових операцій недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, касир повинен звернутися до бухгалтерії підприємства, щоб з каси видали певну суму готівки для повернення покупцю. Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями, що передбачено пунктом 3.4 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637.
Касир РРО, отримавши з каси бухгалтерії кошти, вносить їх до касового апарату шляхом проведення «службового внесення» та повертає кошти покупцю відповідно до вимог пунктів 4.7, 4.8 наказу ДПА України від 01.12.2000 № 614.

2.2.80. В який термін здійснюється реєстрація та взяття на облік в органах державної податкової служби реєстратора розрахункових операцій?
Відповідно до пп. 2.2–2.4 розділу 2 Порядку реєстрації, реєстрація та взяття на облік реєстратора розрахункових операцій (далі — РРО) здійснюється в органі державної податкової служби безоплатно, реєстрація — не пізніше двох робочих днів з моменту подання, а взяття на облік — у день подання суб’єктом підприємницької діяльності (далі — СПД) усіх необхідних документів.
Реєстрація РРО здійснюється на підставі письмової заяви СПД довільної форми, у якій зазначені сфера застосування та реквізити РРО, копії — свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності (якщо СПД має зареєстровані в даному органі ДПС РРО чи книги обліку розрахункових операцій, то копію свідоцтва надавати не треба); документ, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність; паспорт на РРО; дозвіл місцевого органу виконавчої влади на розміщення господарської одиниці (договору оренди, іншого документа на право власності або користування господарською одиницею); для реєстрації резервного РРО слід надати такі документи на кожну господарську одиницю, де буде використовуватись РРО. На підставі вивчення наданих СПД документів відповідальна посадова особа органу державної податкової служби не пізніше двох днів з моменту подання суб’єктом підприємницької діяльності документів приймає рішення про можливість реєстрації РРО. У разі позитивного рішення виписується довідка про резервування фіскального номера РРО у двох примірниках. Один примірник довідки надається СПД, другий залишається в органі державної податкової служби.
Згідно із п. 2.8 розділу 2 Порядку узяття РРО на облік в органі ДПС за місцезнаходженням господарської одиниці здійснюється при поданні СПД реєстраційного посвідчення на РРО. Посадова особа органу ДПС здійснює запис у відповідному розділі Книги реєстраторів розрахункових операцій, а також робить відмітку в реєстраційному посвідченні.

2.2.81. З чого складається фіскальний номер РРО?
Відповідно до п. 2.5 Порядку реєстрації, фіскальний номер РРО складається з коду області (дві цифри), коду району або міста (дві цифри) згідно з місцезнаходженням СПД (для великих платників податків — коду міста, де вони обслуговуються) та порядкового номера запису (шість цифр) у Книзі реєстраторів розрахункових операцій.

2.2.82. Збереження яких документів повинен забезпечити суб’єкт господарської діяльності, який застосовує РРО, зареєстрований в установленому порядку, у господарській одиниці?
Відповідно до п. 4.6 розділу 4 Порядку реєстрації, СПД повинен забезпечити:

• ведення в установленому порядку поточної, а також зберігання у господарській одиниці останньої використаної книги обліку розрахункових операцій, — зареєстрованої на РРО, та використаних контрольних стрічок за останні 3 робочих дні, за винятком об’єктів виїзної торгівлі та пересувної торговельної мережі;
• зберігання у господарській одиниці останньої використаної та поточної розрахункової книжки, що використовується у період ремонту РРО чи відключення електроенергії;
• друкування X-звітів, Z-звітів та інших документів (крім розрахункових), що передбачено експлуатаційною документацією на РРО, підрахунок готівки на місці проведення розрахунків під час здійснення перевірки господарської одиниці на вимогу представника контролюючого органу;
• зберігання на місці проведення розрахунків реєстраційного посвідчення та останньої довідки про опломбування реєстратора розрахункових операцій або їх копій.

<…>

2.2.84. Приватний підприємець працює на загальній системі оподаткування здійснює на ринку торгівлю промисловими товарами з лотка (сплачує ринковий збір). Чи потрібно йому використовувати КОРО та розрахункові книжки?
<…>
Таким чином, приватний підприємець, який працює за загальною системою оподаткування і здійснює на ринку торгівлю промисловими товарами з лотка, сплачуючи ринковий збір, має право не використовувати РРО за умови використання КОРО та розрахункової книжки.

2.2.85. В який термін здійснюється реєстрація та взяття на облік в органах державної податкової служби книг обліку розрахункових операцій та які документи подаються для її реєстрації?
Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Порядку ведення КОРО (РК), реєстрація книг обліку розрахункових операцій (далі — книга ОРО) здійснюється в органі ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) СПД, а якщо СПД обслуговується в інспекції по роботі з великими платниками податків — за місцем податкового обліку. У разі використання книги ОРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці її необхідно до початку використання взяти на облік в органі ДПС за місцем провадження підприємницької діяльності, крім книг ОРО, зареєстрованих на РРО або на транспортний засіб чи на об’єкт виїзної торгівлі. Реєстрація та взяття на облік здійснюється безоплатно, реєстрація — не пізніше двох днів з моменту подання, а взяття на облік — у день подання СПД необхідних документів.
П. 2.5 ст. 2 Порядку ведення КОРО (РК) визначено, що реєстрація першої книги ОРО на господарську одиницю здійснюється на підставі письмової заяви СПД довільної форми, де зазначається сфера діяльності, а також надання ним таких документів та їх копій, завірених підписом керівника і печаткою СПД — юридичної особи або особистим підписом СПД — фізичної особи:

• копії свідоцтва про державну реєстрацію СПД (якщо СПД має зареєстровані в даному органі ДПС книги ОРО на інші господарські одиниці чи РРО, то копія свідоцтва не потрібна);
• дозволу місцевого органу виконавчої влади на розміщення господарської одиниці (договору оренди, іншого документа на право власності або користування господарською одиницею);
• для СПД, що надають послуги з перевезень пасажирів і багажу, — ліцензії на право здійснення зазначеного виду діяльності.

Оригінали документів повертаються СПД, копії залишаються в органі ДПС.
Згідно із п. 2.9 ст. 2 Порядку реєстрації реєстрація другої та наступних книг ОРО на господарську одиницю або РРО здійснюється на підставі подання СПД письмової заяви довільної форми та довідки про реєстрацію книги ОРО.
Відповідно п. 2.10 ст. 2 Порядку ведення КОРО (РК) узяття книги ОРО на облік в органах ДПС за місцем провадження підприємницької діяльності здійснюється при поданні СПД довідки про реєстрацію книги ОРО.
<…>

2.2.87. Який порядок використання книги обліку розрахункових операцій зареєстрованої на господарську одиницю?
Відповідно до п. 7.4 р. 7 Порядку ведення КОРО (РК), використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає:

• наявність книги обліку розрахункових операцій в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків;
• здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни;
• щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

2.2.88. В якому випадку складається акт про видачу коштів при повернені товару у разі застосування розрахункової книжки та які дані повинні бути зазначені в акті?
Відповідно до абзацу другого пункту 9.4 розділу 9 Порядку ведення КОРО (РК), якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів.
В акті необхідно вказати:

• дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги);
• відомості про товар (послугу); суму виданих коштів;
• номер розрахункової квитанції, яка підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Акти про видачу коштів передаються до бухгалтерії суб’єкта підприємницької діяльності і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у суб’єкта підприємницької діяльності бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.

2.2.89. Якщо при продажу товарів встановлюється знижка або надбавка відносно вартості одиниці виміру товару, чи необхідно загальну суму знижки (надбавки) вказувати на корінці та у відривній частині розрахункової квитанції?
Відповідно до пункту 9.3 розділу 9 Порядку ведення КОРО (РК), якщо при продажу товару (послуги) встановлюється знижка або надбавка відносно вартості одиниці виміру товару (послуги), то за бажанням суб’єкта підприємницької діяльності загальна сума знижки (надбавки) вказується на корінці та у відривній частині розрахункової квитанції у дужках поряд із сумою розрахунку з відповідною позначкою («зн» або «нд»).

2.2.90. Що треба зробити у разі виявлення факту порушення цілісності засобу контролю на розрахунковій книжці або виявлення факту опломбування підробленим засобом контролю?
Відповідно до пункту 9.12 розділу 9 Порядку ведення КОРО (РК), у разі порушення цілісності засобу контролю на розрахунковій книжці, виявлення факту опломбування книжки підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, що вказаний у довідці про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій, така розрахункова книжка підлягає розпломбуванню, після чого керівник місцевого органу ДПС приймає рішення про скасування її реєстрації чи про можливість переопломбування.

2.2.91. Чи дозволяється повторне використання розрахункових квитанцій, виправлення записів у квитанціях (в т. ч. помилково зроблених записів), вилучення з розрахункової книжки корінців розрахункових квитанцій?
Відповідно до пункту 9.8 розділу 9 Порядку ведення КОРО (РК), не дозволяється використовувати розрахункові квитанції повторно, виправляти записи у квитанціях, вилучати з розрахункової книжки корінці розрахункових квитанцій, порушувати кріплення книжки. У разі пошкодження розрахункової квитанції чи здійснення помилкового запису таку квитанцію слід анулювати, для чого на корінці та відривній частини зробити відмітку «Анульовано», завірену підписом особи, яка здійснює розрахунки.

2.2.92. Який порядок використання розрахункової книжки?
Відповідно до абзацу п’ятого п. 9.6 розділу 9 Порядку ведення КОРО (РК), порядок використання розрахункової книжки здійснюється у такому порядку:

• на кожному місці проведення розрахунків повинна використовуватися окрема розрахункова книжка з книгою обліку розрахункових операцій, на яку вона зареєстрована;
• при проведенні розрахункової операції заповнюється спочатку корінець, потім відривна частина розрахункової квитанції (за винятком квитанцій, де вартість товару (послуги) зазначена попередньо шляхом проштамповування чи друкарським способом), при цьому вказані у корінці та у відривній частині суми розрахунків повинні бути ідентичними;
• відривна частина відокремлюється від корінця по лінії відриву та видається покупцеві чи особі, яка отримує кошти (у разі здійснення операції видачі), не пізніше завершення розрахункової операції.

Розрахункові книжки, зареєстровані на окрему книгу обліку розрахункових операцій, повинні використовуватися послідовно згідно з їх порядковими номерами та до повного вичерпання розрахункових квитанцій. Якщо в книзі обліку розрахункових операцій обліковуються розрахункові операції за декількома місцями проведення розрахунків, то такої послідовності слід додержуватися щодо кожного місця проведення розрахунків.

2.2.93. Як правильно заповнити розрахункову квитанцію у випадку повернення товару, якщо вартість товару перевищує 100 грн.?
Відповідно до п. 9.4 ст. 9 Порядку ведення КОРО (РК), при здійсненні операцій видачі коштів у випадку повернення товару сума розрахунку вказується в корінці й у відривній частині розрахункової квитанції з математичним знаком «–» (мінус).
Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці чи особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно вказати: дані документа, що встановлює особу покупця, що повертає товар; данні про товар; суму виданих коштів; номер розрахункової квитанції, що підтверджує покупку товару.
Акти про видачу коштів передаються в бухгалтерію СПД і зберігаються протягом 3 років. У випадку відсутності у СПД бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.

2.2.94. Як заповнюється реєстраційна сторінка розрахункової книжки?
Відповідно до пункту 9.1 розділу 9 Порядку ведення КОРО (РК), перед початком використання розрахункової книжки на її реєстраційній сторінці необхідно зазначити дату початку використання.
Згідно з пунктом 9.9 розділу 9 Порядку ведення КОРО (РК) після використання всіх розрахункових квитанцій на реєстраційній сторінці розрахункової книжки необхідно зазначити дату її закінчення та загальну суму розрахунків за всіма розрахунковими квитанціями у книжці.

2.2.95. Який порядок реєстрації розрахункових книжок для реєстраторів розрахункових операцій?
Відповідно до пунктів 3.3–3.5 розділу 3 Порядку ведення КОРО (РК), перед реєстрацією розрахункової книжки суб’єкт підприємницької діяльності повинен забезпечити:

• заповнення на реєстраційній сторінці розрахункової книжки рядків, що містять назву, ідентифікаційний код суб’єкта підприємницької діяльності за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО (рядок, позначений літерами «ІД»);
• заповнення у всіх розрахункових квитанціях реквізитів «Назва СПД», «Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ (номер за ДРФО)» або «Податковий номер платника ПДВ».

На кожну розрахункову книжку, що подається на реєстрацію, необхідно встановити засіб контролю таким чином, щоб унеможливити розкріплення книжки без порушення цілісності засобу контролю.
Реєстрація розрахункової книжки здійснюється на підставі подання суб’єктом підприємницької діяльності письмової заяви довільної форми та довідки про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій.
При реєстрації розрахунковій книжці надається номер, який складається з фіскального номера книги обліку розрахункових операцій, з якою буде використовуватись розрахункова книжка, та проставленого через дріб порядкового номера розрахункової книжки, зареєстрованої на дану книгу обліку розрахункових операцій.
Посадова особа органу ДПС здійснює запис у відповідному розділі Книги облікових форм, додаткові записи в обох примірниках довідки про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та заповнює рядки реєстраційної сторінки розрахункової книжки: номер книжки, дата реєстрації, назва органу ДПС, дані про посадову особу органу ДПС, серія та номер першого бланка, кількість бланків, номер установленого засобу контролю — після чого розрахункова книжка вважається зареєстрованою. Кількість розрахункових книжок, що реєструються одночасно, не обмежується.

2.2.96. Чи потрібно після включення електроенергії робити запис у розрахунковій книжці «Службова видача» із зазначенням загальної суми виручки, яку було отримано за час відсутності електроенергії, якщо вона відповідним чином проводиться через РРО?
Відповідно до п. 9.7 Порядку ведення КОРО (РК), сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків на момент відключення електроенергії, записується до корінця розрахункової квитанції з поміткою «Службове внесення». Сума готівки, що вилучається СПД протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується до корінця розрахункової квитанції з поміткою «Службова видача».
Отже, у розрахунковій книжці записом «Службове внесення» фіксується сума готівки, яка була на місці проведення розрахункових операцій на час відключення електроенергії та початку роботи з використанням розрахункової книжки.
Згідно із п. 4.9 ст. 4 Порядок реєстрації, якщо у разі відключення електроенергії розрахункові операції провадяться з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, після відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки — за час роботи, що передував відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, після чого слід зробити Z-звіт. При потребі виконується операція «Службове внесення» готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків. Тобто, після відновлення постачання електроенергії, переходячи на роботу з РРО, суми, зафіксовані у розрахунковій книжці за період відключення електроенергії, проводяться через РРО з використанням операції «Службове внесення», а в розрахунковій книжці на цю суму необхідно зробити запис «Службова видача».

2.2.98. Чи можна здійснювати на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій або в разі відключення електроенергії розрахункові операції з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, якщо розрахункові книжки зареєстровані до іншої книги обліку розрахункових операцій?
Відповідно до п. 4.9 розділу 4 Порядку ведення КОРО (РК), якщо на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки.
Згідно з п. 7.1 розділу 7 Порядку ведення КОРО (РК) суб’єкт підприємницької діяльності повинен забезпечити використання книги ОРО у тій господарській одиниці з тим РРО, що були зазначені на титульній сторінці книги при її реєстрації.
Таким чином, використання розрахункової книжки, на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій або в разі відключення електроенергії, здійснюється за наявності книги обліку розрахункових операцій з тим реєстратором розрахункових операцій, що був зазначений на титульній сторінці книги при її реєстрації.

2.2.99. Чи передбачені обмеження щодо кількості роздрукування фіскальних звітних чеків (Z-звітів) протягом робочого дня?
Згідно із п. 9 ст. 3 Закон України №  265, необхідно щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Відповідно до п. 7.7 розділу 7 Порядку ведення КОРО (РК), у разі роздрукування на реєстраторі розрахункових операцій протягом робочого дня кількох фіскальних звітних чеків, усі вони підклеюються у відповідній книзі обліку розрахункових операцій, записи в розділі 2 книги обліку розрахункових операцій робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо.
Отже, обмежень щодо кількості роздрукування фіскальних звітних чеків (Z-звітів) не існує.

2.2.100. Який порядок використання книги обліку розрахункових операцій?
Відповідно до п. 7.5 р. 7 Порядку ведення КОРО (РК), використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, передбачає:
1) наявність книги обліку розрахункових операцій на місці проведення розрахунків, де встановлено реєстратор;
2) підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги обліку розрахункових операцій;
3) щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо;
4) у разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій;
5) ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення реєстратора у відповідному розділі книги.

2.2.101. Який термін зберігання книги обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок після їх закінчення?
Відповідно до п. 6 ст. 3 Закону № 265, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, зобов’язані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.

2.2.102. Як обліковувати в книзі обліку розрахункових операцій ремонти реєстратора розрахункових операцій?
Відповідно до п. 7.10 розділу 7 Порядку ведення КОРО (РК), у розділі 4 книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, обліковуються ремонти, роботи з технічного обслуговування, а також перевірки конструкції та програмного забезпечення реєстратора розрахункових операцій. Графи 1–5 заповнює особа, що здійснює ремонт, графи 6 та 7 — працівник суб’єкта підприємницької діяльності після відновлення працездатності реєстратора розрахункових операцій, у разі виходу реєстратора розрахункових операцій з ладу, графи 1 та 2 заповнює працівник суб’єкта підприємницької діяльності безпосередньо після виходу реєстратора з ладу. При потребі до розділу 4 книги обліку розрахункових операцій може вноситися додаткова інформація.
Зокрема:
г1 — Номер запису
г2 — Дата і час виходу реєстратора розрахункових операцій з ладу
г3 — Характер несправності
г4 — Дата і час відновлення роботи реєстратора розрахункових операцій
г5 — Підпис та індивідуальне клеймо працівника центра сервісного обслуговування, який проводив ремонт обслуговування.
г6 — засіб реєстрації під час ремонту реєстратора розрахункових операцій
г7 — номер першого Z-звіту після відновлення роботи реєстратора.

2.2.103. Чи можливе, при необхідності, введення додаткових граф в книзі обліку розрахункових операцій?
Відповідно до п. 7.7 розділу 7 Порядку ведення КОРО (РК), на бажання суб’єкта підприємницької діяльності у графах 5–8 розділу 2 книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, можна вводити додаткові графи для зазначення сум розрахунків, суми ПДВ та виданих при поверненні товару коштів, які отримані (видані) з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Крім того, у цьому розділі книги можна виконувати додаткові записи, де підсумовуються дані за розрахунками за день чи за місяць.

2.2.104. Проведення розрахунків при заготівлі вторинних матеріальних ресурсів
<…>
Отже, суб’єктам господарської діяльності, при прийманні від населення вторинної сировини (крім металобрухту) дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій, але з обов’язковим використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій у разі дотримання вимог пункту 19 постанови № 1336. При цьому, законодавством не встановлено обмеження щодо сум розрахунків за розрахунковими квитанціями.
<…>

2.2.106. Підприємство закупило за готівку канцелярські товари для власних потреб. При розрахунку в магазині через РРО одержало касові чеки. Чи є обов’язковою наявність печатки магазину та штампа «сплачено» на звороті касового чека та який нормативний документ регулює це питання?
<…>
Вимоги щодо форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб’єктами підприємницької діяльності для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг викладено в Положенні про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614 (далі — Положення). Відповідно до п. 3.2 ст. 3 Положення № 614 касовий чек повинен містити такі обов’язкові реквізити:

• назву господарської одиниці;
• адресу господарської одиниці;
• для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, — індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Законом України «Про податок на додану вартість»; перед номером друкуються великі літери «ПН»;

• для СПД, що не є платниками ПДВ, — ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери «ІД»;
• якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, — то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);
• вартість одиниці виміру товару (послуги);
• найменування товару (послуги);
• літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги);
• позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати;
• загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО»;
• для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком — літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка — великі літери «ПДВ»;
• порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції;
• фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН»;
• напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та логотип виробника.

Таким чином, касовий чек є розрахунковим документом, який підтверджує факт продажу товарів, і він не потребує наявності печатки магазину та штампа «сплачено» на звороті чека.
<…>

2.2.109. Чи мають право суб’єкти господарювання — застосовувати реєстратори розрахункових операцій, які відсутні у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій?
<…>
Отже, суб’єкти підприємницької діяльності при здійсненні розрахунків із споживачами не мають право застосовувати реєстратори розрахункових операцій, які не внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

2.2.110. Як можна відновити інформацію, що зберігалася у фіскальному блоці РРО, у разі виходу з ладу такого блока?
Порядком реєстрації, визначено, що фіскальний блок є невід’ємною складовою частиною РРО, яка забезпечує реєстрацію обороту, визначення розміру податків, керування механізмом друку чеків та звітних документів, виведення інформації на індикатори і містить фіскальну пам’ять та інтерфейс для зв’язку з прикладним програмним забезпеченням РРО.
Відповідно до ст. 12 Закону № 265, постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 затверджено Порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій (далі — Порядок), що визначає вимоги до технічного обслуговування і ремонту РРО суб’єктів підприємницької діяльності та особливості і ремонту фіскального блока.
Зокрема, у Порядку зазначено, що несправний фіскальний блок реєстратора не підлягає ремонту центром сервісного обслуговування. Згідно з нормою п. 33 цього Порядку несправний фіскальний блок реєстратора підлягає заміні на новий, опломбований виробником. При цьому в новому фіскальному блоці відновлюється інформація зі щомісячних звітів реєстратора за останні три роки.
Отже, згідно з вимогами Порядку, оскільки фіскальний блок реєстратора — це окрема конструктивна одиниця РРО, що складається з функціональних вузлів, які забезпечують керування роботою реєстратора, обробку даних усіх проведених розрахункових операцій, збереження та накопичення фіскальної інформації, то відновлення інформації, що зберігалась у фіскальному блоці РРО, у разі виходу його з ладу може здійснюватись лише виробником такого реєстратора розрахункових операцій.

2.2.111. Чи мають право суб’єкти господарювання самостійно проводити ремонт реєстратора розрахункових операцій?
Відповідно до п. 14 ст. 3 Закону № 265, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, зобов’язані вводити в експлуатацію, проводити технічне обслуговування, ремонтувати реєстратори розрахункових операцій через центри сервісного обслуговування у встановленому порядку.

2.2.112. Який строк служби реєстраторів розрахункових операцій?
Відповідно до п. 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601, із змінами і доповненнями, строк служби — строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора розрахункових операцій, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів. Строк служби реєстраторів розрахункових операцій встановлює виробник цієї продукції.
У випадку якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це здебільшого стосується старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою строку служби апарата, щодо семирічного з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев’яти років від дати випуску.

2.2.113. Який максимальний термін використання книг обліку розрахункових операцій суб’єктами господарювання, або резервного реєстратора розрахункових операцій на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або відключення електроенергії, і в який строк центри сервісного обслуговування повинні забезпечити відновлення роботи реєстратора розрахункових операцій?
Відповідно до статті 5 Закону № 265, на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.
Статтею 14 Закону № 265 передбачено, що у разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій центри сервісного обслуговування зобов’язані забезпечувати відновлення його роботи протягом 72 годин.

2.2.114. Який порядок розрахунків у разі відключення електроенергії або в період ремонту реєстратора розрахункових операцій та ведення книги обліку розрахункових операцій?
Відповідно до п. 4.9 Порядку реєстрації, із змінами та доповненнями, на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги ОРО та РК.

2.2.115. Який порядок заповнення «Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій»?
Інструкції із заповнення ф. № ЗВР-1 наведена у додатку 2 до Порядку подання звітності.
Звіт за формою № ЗВР-1 складається в розрізі всіх реєстраторів розрахункових операцій, що зареєстровані суб’єктом підприємницької діяльності та в розрізі книг обліку розрахункових операцій, зареєстрованих на господарську одиницю (депо, кондуктора, об’єкт виїзної торгівлі), які використовувались протягом звітного місяця.
У рядку «До державної податкової інспекції» слід зазначити назву району, міста, району в місті та міста (для міст з районним розподілом).
У рядку «реквізити суб’єкта підприємницької діяльності» наводяться назва суб’єкта підприємницької діяльності та його місцезнаходження (для фізичних осіб — прізвище, ім’я, по батькові громадянина-підприємця та його місце проживання), що зазначені у свідоцтві про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ чи ідентифікаційний номер за ДРФО.
1. У графі 1 — порядковий номер запису у Звіті;
2. у графі 2 — модифікація реєстратора розрахункових операцій, а в рядках, де виконуються записи щодо книг обліку розрахункових операцій, — напис «книга обліку розрахункових операцій» або абревіатура «КОРО»;
3. У графі 3 — фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій або книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на господарську одиницю (депо, кондуктора, об’єкт виїзної торгівлі).
4. У графах 4–6 записуються такі суми розрахунків за звітний місяць:

• У графі 4 — загальна сума проведених за звітний місяць розрахункових операцій, тобто сума коштів, яку отримано від покупців за реалізовані товари (надані послуги);
• У графі 5 — частина суми розрахунків, зазначеної в графі 4, що оподатковується податком на додану вартість (далі — ПДВ) за ставкою 20 відсотків;
• У графі 6 — сума ПДВ, обчислена виходячи із суми розрахунків, зазначеної в графі 5.

5. У графі 7 записується загальна сума коштів, виданих при поверненні товару (рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках). Якщо протягом звітного місяця через реєстратор розрахункових операцій були зареєстровані помилково введені суми, то ці суми не включаються до граф 4–7.
За бажанням суб’єкта підприємницької діяльності до Звіту можна додати пояснювальну записку щодо помилково введених сум.
6. У рядку «Разом за всіма реєстраторами розрахункових операцій (розрахунковими книжками)»
У графах 4–7 записуються підсумки показників за відповідними графами.
7. Звіт підписують директор (керівник) та головний бухгалтер — для юридичних осіб, особисто громадянин-підприємець — для фізичних осіб. Факт прийняття Звіту органом державної податкової служби засвідчується підписом уповноваженої посадової особи цього органу із зазначенням дати його подання.
8. Звіт скріплюється печаткою суб’єкта підприємницької діяльності, якщо наявність такої у суб’єкта підприємницької діяльності передбачена чинним законодавством

2.2.116. При відключенні електроенергії в магазині підприємство використовувало зареєстровані належним чином розрахункові книжки. Чи потрібно подавати до податкового органу звітність по використаним книжкам?
Відповідно до пункту 3 Порядку подання звітності, у разі використання розрахункової книжки на період виходу з ладу РРО або в разі тимчасового відключення електроенергії звітність подається у складі, передбаченому для РРО.
Згідно із пунктом 2 Порядку подання звітності звітність, пов’язана із застосування РРО надається у складі «Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» за формою № ЗВР-1 (далі — Звіт), а при наданні звіту за останній місяць календарного року — з поданням додатково періодичних звітів за минулий календарний рік, надрукованих на кожному РРО. Звітність пов’язана з використання РК, подається у складі Звіту і Довідки про використання розрахункових книжок. Якщо є зареєстровані РРО та книги обліку розрахункових операцій, то відомості про суми розрахунків по РРО та книгам обліку розрахункових операцій можна відобразити у одному Звіті.
Пунктом 7 статті 3 розділу II Закону № 265 звіт подається до податкового органу за місцем реєстрації РРО щомісячно до 15 числа наступного за звітним місяця.

2.2.117. Якщо суб’єкт господарської діяльності зареєстрував реєстратор розрахункових операцій і не здійснює господарської діяльності, чи потрібно подавати звіт до органів ДПС?
<…>
Згідно з пункту 1 Порядку подання звітності, передбачено, що звітність, пов’язана із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) або використанням розрахункових книжок (далі — РК), подається суб’єктом підприємницької діяльності щодо всіх зареєстрованих РРО, незалежно від застосування чи незастосування їх у звітному місяці, та щодо всіх книг обліку розрахункових операцій, зареєстрованих на господарську одиницю (депо, кондуктора, об’єкт виїзної торгівлі), які ведуться разом із розрахунковими книжками у випадках, визначених законом (крім виходу РРО з ладу або відключення електроенергії).

2.2.118. Чи передбачено подання уточнюючого «Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)»?
<…>
Згідно із п. 2 Порядку подання звітності, звітність, пов’язана із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, подається у складі «Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» за формою № ЗВР-1 (далі — Звіт), а при поданні звіту за останній місяць календарного року — з поданням додатково періодичних звітів за минулий календарний рік, надрукованих на кожному реєстраторі розрахункових операцій. Звітність, пов’язана з використанням розрахункових книжок, подається у складі Звіту та Довідки про використані розрахункові книжки.
Відповідно до п. 1 Порядку подання звітності звітність, пов’язана із застосуванням РРО або використання розрахункових книжок, подається суб’єктом підприємницької діяльності щодо всіх зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій РРО, незалежно від застосування чи незастосування їх у звітному місяці.
Слід зауважити, що «Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункові книжки)» не відноситься до податкової звітності в розумінні Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Таким чином, подання уточнюючого «Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)», чинним законодавством не передбачено.

2.2.119. Чи передбачено складання акту у разі помилково вибитого чека та який порядок відображення даної суми в «Звіті про використання реєстраторів розрахункових операцій»?
Відповідно до 4.7 Порядку реєстрації, скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи реєстратора розрахункових операцій окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків. Якщо реєстратор розрахункових операцій не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача», крім цього, як передбачено пунктом 4.8 Порядку реєстрації застосування реєстраторів розрахункових операцій необхідно скласти акт про відміну помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа, акти про скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб’єкта підприємницької діяльності і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.
Відповідно до п. 5 Інструкції із заповнення ф. № ЗВР-1 Порядку подання звітності, якщо протягом звітного місяця через реєстратор розрахункових операцій були зареєстровані помилково введені суми, то ці суми до граф 4–7 Звіту не включаються.

2.2.120. Яким чином відображається у звіті про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій сума викрадених коштів з касового ящика реєстратора розрахункових операцій?
<…>
Таким чином, у Звіті відображається повна сума проведених за звітній місяць розрахункових операцій, незалежно від того, що певна сума коштів була викрадена з касового ящика реєстратора розрахункових операцій, тобто окремого відображення у Звіті суми викрадених коштів не передбачено.
<…>

2.2.142. Щодо оформлення товарних чеків.
Порядок оформлення розрахункових документів при проведенні розрахункових операцій за готівку в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом № 265. При цьому законодавчо визначено випадки звільнення продавця від обов’язкового надання покупцю складених за встановленою формою фіскальних чеків, надрукованих реєстратором розрахункових операцій, або розрахункових квитанцій, заповнених вручну.
В той же час пунктом 15 статті 3 Закону № 265 передбачено, що чеки, накладні та інші письмові документи, які засвідчують передачу права власності на товари (послуги) від продавця до покупця, повинні видаватись покупцю таких товарів (послуг) на його вимогу. Тобто такі документи видаються за вимогою покупця.
Таким чином, оформлення розрахункових операцій з використанням товарних чеків у випадках, передбачених Законом, є правомірним.
Разом з тим, якщо форма та зміст фіскального чека, розрахункової квитанції та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, визначена підпунктом 3.2 пункту 3 наказу Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. № 614 «Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — наказ), то форма та зміст товарного чека на теперішній час законодавчо не визначена. Таким чином, суб’єкти господарювання можуть видавати товарні чеки довільної форми.
Разом з тим, виходячи із змісту Закону України «Про захист прав споживачів», а також визначення Законом № 265 терміна розрахункові документи, до яких відносяться товарні чеки, вважаємо, що товарний чек повинен містити напис «Товарний чек» та за змістом відповідати вимогам підпункту 3.2 пункту 3 наказу за виключенням зазначення в ньому фіскального номера реєстратора розрахункових операцій, напису «Фіскальний чек».

2.2.143. Розрахунки через РРО із застосуванням платіжного терміналу.
Пунктом 1.321 статті 1 Закону України від 05.04.2001 р. № 2346 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі — Закон № 2346) передбачено, що платіжний термінал — електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунка, у тому числі видачі готівки, отримання довідкової інформації і друкування документа за операцією із застосуванням спеціального платіжного засобу.
Крім того, відповідно до пункту 1.5 статті 1 Закону № 2346 документ за операцією із застосуванням спеціальних платіжних засобів — документ, що підтверджує виконання операції із використанням спеціального платіжного засобу, на підставі якого формуються відповідні документи на переказ чи зараховуються кошти на рахунки.
При здійсненні розрахункових операцій з використанням платіжних карток видається документ, який підтверджує переказ коштів з рахунка, та документ, який підтверджує факт продажу товару.
<…>

2.2.146. Щодо ведення книги обліку розрахункових операцій та подання звітності.
Відповідно до підпункту 7.5 пункту 7 Порядку ведення КОРО (РК), використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО, передбачає:

• наявність книги обліку розрахункових операцій на місці проведення розрахунків, де встановлено реєстратор розрахункових операцій;
• підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги обліку розрахункових операцій; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Згідно пункту 7.7 пункту 7 Порядку ведення КОРО (РК), записи в розділі 2 книги обліку розрахункових операцій робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо.
На бажання суб’єкта господарської діяльності у графах 5–8 розділу 2 книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, можна вводити додаткові графи для зазначення сум розрахунків, суми ПДВ та виданих при поверненні товару коштів, які отримані (видані) з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Крім того, у цьому розділі книги можна виконувати додаткові записи, де підсумовуються дані за розрахунками за день чи за місяць.
Отже, за бажанням суб’єкта господарювання, в графах 5–8 розділу 2 книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, можна додавати додаткові колонки для зазначення сум розрахунків, в тому числі «купівлі кредитів тощо».
Відповідно до пункту 2 Порядку подання звітності, звітність, пов’язана із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, подається у складі «Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (далі — Звіт).
Згідно Інструкції із заповнення ф. № ЗВР-1, звіт за формою № ЗВР-1 складається в розрізі всіх реєстраторів розрахункових операцій, що зареєстровані суб’єктом господарювання, та в розрізі книг обліку розрахункових операцій, зареєстрованих на господарську одиницю, які використовувались протягом звітного місяця.
У графі 7 Звіту записується загальна сума коштів, виданих при поверненні товару (послуги). Якщо протягом звітного місяця через РРО були зареєстровані помилково введені суми, то ці суми не включаються до граф 4–7. За бажанням суб’єкта господарювання до Звіту можна додати пояснювальну записку щодо помилково введених сум.
Отже, у графі 7 Звіту суб’єкт господарювання записує загальну суму виданих коштів при поверненні товару (послуги), а також, в цій графі слід зазначити від’ємне значення суми проведеної через реєстратор розрахункових операцій за куплені кредити.
Крім того, відповідно до пункту 4.8 Порядку реєстрації, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги (купівлі кредитів), перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити: дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); відомості про товар (послугу); суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).
Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.
<…>

2.3. ПРОВЕДЕННЯ РОЗРАХУНКІВ ПЛАТНИКАМИ ЄДИНОГО ПОДАТКУ

2.3.2. Чи мають право фізичні особи платники фіксованого, єдиного податку видавати «Товарний чек» при реалізації товару та які реквізити мають бути на товарному чеку?
<…>
Згідно з п. 6 ст. 9 Закону 265 не застосовують реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки при продажу товарів (наданні послуг) суб’єкти підприємницької діяльності — фізичні особи, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб’єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб’єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Разом з тим, відповідно до п. 15 ст. 3 Закону 265 суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, зобов’язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів», із змінами та доповненнями (далі — Закон 1023).
Згідно з п. 7 ст. 1 Закону 1023 договір — усний чи письмовий право чин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі — розрахунковий документ).
Форма та зміст фіскального чека, розрахункової квитанції та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, визначена підпунктом 3.2 пункту 3 наказу ДПА України від 01.12.2000 № 614 «Про затвердження нормативно-правових актів до закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» (далі — наказ).
Виходячи з викладеного, товарний чек повинен мати напис «Товарний чек» та за змістом відповідати вимогам підпункту 3.2 пункту 3 наказу 614 за виключенням зазначення в ньому фіскального номера реєстратора розрахункових операцій та напису «Фіскальний чек».
Тобто, товарний чек повинен мати такі реквізити:

• Назва суб’єкта господарювання;
• Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ (номер за ДРФО);
• Індивідуальний податковий номер платника ПДВ (якщо платник, являється таким платником);
• Найменування товару (послуги);
• Ціна за одиницю виміру;
• ПДВ (%);
• Вартість;
• Розрахунок здійснив;
• Підпис;
• Дата.

2.3.3. Чи має право суб’єкт підприємницької діяльності — фізична особа, який працює на загальній системі оподаткування та здійснює продаж товарів приватним підприємця, які сплачують фіксований податок, видавати товарний чек не застосовуючи РРО та чи включається до граничного розміру розрахункових операцій безготівкові розрахунки?
<…>
Враховуючи викладене, суб’єкти господарювання — фізичні особи, що знаходяться на загальній системі оподаткування, при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) повинні застосовувати РРО з дотриманням норм Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336, розробленою на виконання статті 10 Закону, затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Пунктом 2 вказаної вище постанови встановлений граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов’язковим, зокрема, для роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) — 200 тис. грн. на один суб’єкт господарської діяльності, для роздрібної торгівлі та громадського харчування на території села, що здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва — 75 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).
Відповідно до ст. 2 Закону розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки-оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Таким чином, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО є обов’язковим, містить в собі загальний обсяг готівкових та безготівкових розрахунків, проведених суб’єктом господарювання протягом року.
Щодо товарного чека, то листом ДПА України від 30.12.2005 № 13365/6/23-8019 зазначено: «... форма та зміст товарного чека на теперішній час законодавчо не визначена». Таким чином, суб’єкти господарювання мають право видавати товарні чеки довільної форми.
Разом з тим, виходячи із змісту Закону України «Про захист прав споживачів», а також визначення Законом терміну «розрахунковий документ», до якого відноситься товарний чек, вважаємо, що товарний чек повинен містити напис «Товарний чек» та за змістом відповідати вимогам пп. 3.2 п. 3 наказу ДПА України від 01.12.2000 № 614 «Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за виключенням зазначення в ньому фіскального номера реєстратора розрахункових операцій, напису «Фіскальний чек».

2.3.4. Чи мають право фізичні особи — платники єдиного податку та платники, діяльність яких здійснюється за фіксованим розміром податку, торгувати пивом у пляшках та бляшанках без застосування РРО?
<…>
Таким чином, при продажу підакцизних товарів (крім пива на розлив) фізичні особи — платники єдиного, фіксованого податків повинні використовувати розрахункові книжки разом з книгами обліку розрахункових операцій або, за їх бажанням, належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій.

2.3.5. Чи повинні суб’єкти господарювання — фізичні особи — платники єдиного податку застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами?
Згідно зі ст. 6 Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», із змінами та доповненнями, суб’єкти підприємницької діяльності — фізичні особи — платники єдиного податку мають право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами.
Крім того, відповідно до п. 6 ст. 9 Закону № 265 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб’єктами підприємницької діяльності — фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб’єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), за умови ведення такими особами книг обліку доходів та витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.

2.3.6. Чи має право підприємець — платник єдиного податку (зареєстрований як платник ПДВ) здійснювати продаж товарів за готівку без застосування РРО юридичним та фізичним особам — платникам ПДВ? Які документи необхідно оформлювати при продажу товарів? Який порядок їх обліку та ведення?
Діяльність платників єдиного податку — фізичних осіб регламентується Указом «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98 (у редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746/99) та ст. 9 Закону № 265.
Обираючи спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, підприємці насамперед усвідомлюють, що оподаткування їх доходів здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб’єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку) за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходів і витрат» від 26.09.2001 р. № 1269.
Нормою п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004 р. № 637 (зареєстровано в Мін’юсті України 13.01.2005 р. за № 40/10320, зі змінами та доповненнями, за текстом — Положення № 637), надано визначення терміна «касові документи» — це документи (касові ордери та платіжні чи розрахунково-платіжні відомості, розрахункові документи, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті також визначається Положенням № 637, відповідно до якого касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.
Крім того, відповідно до ст. 2 Закону № 265 розрахунковим документом вважається документ установлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), який підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у передбачених цим Законом випадках зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.
Отже, підприємці — платники єдиного податку відповідно до Закону № 265 можуть не застосовувати РРО та розрахункові книжки, якщо такі суб’єкти господарювання не здійснюють продажу підакцизних товарів (крім пива на розлив) та за умови ведення ними книг обліку доходів і витрат. Водночас такий платник податку не звільняється від обов’язку при продажу товарів (наданні послуг) видавати кожному покупцеві відповідний розрахунковий документ установлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункову квитанцію тощо), який підтверджує факт продажу, а також податкові накладні, облік яких ведеться згідно з чинним законодавством.
<…>

2.5. ПОРЯДОК ВЕДЕННЯ КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ

2.5.26. Чи передбачено встановлення ліміту залишку готівки в касі для банків та приватних підприємців?
Відповідно до п. 2.7 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320, із змінами і доповненнями, банкам і підприємцям ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) не встановлюються.
<…>

2.7.1. Які фінансові санкції застосовуються до підприємства, якщо в книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітів реєстратора розрахункових операцій відсутні відповідні записи в розділі 2 «Облік руху готівки»?
Відповідно до п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, із змінами і доповненнями, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі — РРО) або використанням розрахункових книжок (далі — РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Згідно із п. 7.5 Порядку ведення КОРО (РК), використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО, передбачає щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.
Пунктом 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки», із змінами та доповненнями, у разі порушення суб’єктами підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки — у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

2.7.2. Яка передбачена відповідальність у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну?
Відповідно до п. 5 ст. 17 Закону № 265, у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2.7.3. Чи передбачена адміністративна відповідальність за недодержанням встановленого порядку застосування реєстратора розрахункових операцій?
За порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі громадського харчування та послуг згідно ст. 26 Закону № 265, посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, притягуються до адміністративної відповідальності органами державної податкової служби України згідно зі ст. 1551 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року за недодержанням встановленого порядку застосування реєстратора розрахункових операцій.
Посадові особи притягуються до адміністративної відповідальності у розмірі — від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2.7.4. Яка передбачена відповідальність у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій?
Відповідно до п. 3 ст. 17 Закону № 265 у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст. 26 Закону посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, притягуються органами державної податкової служби до адміністративної відповідальності. Відповідно до 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 № 8073-X осіб, які здійснюють розрахункові операції, застосовується штраф в розмірі від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб — від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, — тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2.7.5. Чи є штрафні санкції за порушення вимог Закону № 265 податковим зобов’язанням у визначені Закону України від 21 грудня 2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»?
<…>
Штрафні (фінансові) санкції, нараховані органами державної податкової служби за порушення вимог Закону № 265, не є податковими зобов’язаннями у визначенні Закону № 2181, тому норми Закону № 2181 не поширюються на зазначені штрафні санкції. Стягнення несвоєчасно сплачених платниками податків штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за порушення Закону № 265, здійснюється виключно у судовому порядку

2.7.6. Яка передбачена відповідальність за невиконання щоденного друкування фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій?
Відповідно до п. 4 ст. 17 Закону № 265, у разі невиконання щоденного роздрукування фіскального звітного чека або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2.7.7. Яка передбачена відповідальність у разі використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій?
Відповідно до п. 3 ст. 17 Закону № 265, у разі використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2.7.8. Яка передбачена відповідальність у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, та у випадку використання розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня?
Відповідно до ст. 22 Закону № 265, до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

2.7.9. Яка передбачена відповідальність у разі незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну?
Відповідно до п. 3 ст. 17 Закону № 265, до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.

2.7.10. Яка передбачена відповідальність у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки?
Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону № 265, до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, — у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Згідно зі ст. 26 Закону посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, притягуються до адміністративної відповідальності органами державної податкової служби України згідно зі ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X в розмірі від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на осіб, які здійснюють розрахункові операції та на посадових осіб — від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, — тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2.7.11. Яка передбачена відповідальність у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості?
Відповідно до п. 6 ст. 17 Закону України № 265, до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції — у розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

2.7.12. Чи передбачена законодавством фінансова санкція до суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію реєстраторів розрахункових операцій з числа включених до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, якщо до конструкції чи програмного забезпечення якого внесені зміни?
Відповідальність передбачена ст. 19 Закону № 265, до суб’єктів підприємницької діяльності, що реалізують для застосування у сферах, визначених цим Законом, реєстратори розрахункових операцій з числа включених до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення яких внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника, за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовується фінансова санкція у розмірі — п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний реалізований реєстратор розрахункових операцій, при цьому вартість реалізованої продукції повертається покупцю, а реалізована продукція підлягає конфіскації.

2.7.13. Яка передбачена відповідальним до ЦСО (центру сервісного обслуговування) при проведені перевірки контролюючими органами та встановлені факту внесення змін у програмне забезпечення належним чином опломбованого РРО?
Згідно зі ст. 24 Закону № 265 визначено, що у разі встановлення контролюючими органами факту внесення не передбачених конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника змін у конструкцію чи програмне забезпечення належним чином опломбованого РРО, до центру сервісного обслуговування, який здійснює технічне обслуговування і ремонт цього реєстратора, застосовується фінансова санкція у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2.7.14. Яка передбачена відповідальність у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг)?
Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону № 265, до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, — у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих — послуг).

2.7.15. Яка передбачена відповідальність у разі відсутності цінника на товар (меню, прейскурант) або використання цінників в іноземній валюті?
Відповідно до ст. 23 Закону № 265, до суб’єктів підприємницької діяльності, які не виставили цінники на товар, що продається (меню, прейскуранти або тарифи на послуги, що надаються), або використовують цінники та прейскуранти, що містять ціни і тарифи в іноземній валюті або в інших одиницях, які не є гривнею, застосовується фінансова санкція у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний невиставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) або виставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) в іноземній валюті чи в інших одиницях.

2.7.16. Яка передбачена відповідальність у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій?
Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону № 265, у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій, до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2.7.17. Яка фінансова санкція застосовується до суб’єктів підприємницької діяльності за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки?
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 12.06.95 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», із змінами і доповненнями, за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів до юридичних осіб усіх форм власності, постійних представництв нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, застосовується фінансова санкція у розмірі 25 % виданих під звіт сум.

2.7.18. Яка фінансова санкція застосовується до суб’єктів господарювання за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів — касового чека, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів?
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», із змінами і доповненнями, за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів до юридичних осіб усіх форм власності, та постійних представництв нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, застосовується фінансова санкція у розмірі сплачених коштів.
<…>

<…>

Заступник Голови                                                                 С. В. Чекашкін