Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон №71) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) і, зокрема, Закону №265.

Зокрема, суттєві зміни було внесено у правила розрахунків за товари (послуги), реалізовані через мережу Інтернет.

Так, пунктом 2 статті 3 Закону №265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережіІнтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Одночасно із Закону №265 виключено пункт 13 статті 9 щодо звільнення від застосування РРО та РК при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції), тобто мережі Інтернет.
Тобто, суб’єкти господарювання при продажі товарів у мережі Інтернет, у тому числі фізичні особи-підприємці платники єдиного податку 2 та 3 груп (починаючи із визначеного Кодексом для кожної групи терміну), повинні застосовувати РРО та видавати покупцю розрахунковий документ встановленої форми.

Такі зміни викликані значним поширенням продажу товарів (послуг), замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, що запровадить захист прав споживачів у разі отримання недоброякісного товару (послуги), створить можливості звернення до судових органів для захисту прав, сприятиме зменшенню обігу контрафактних та контрабандних товарів.
Наведемо кілька прикладів розрахунків за реалізовані (надані) товари (послуги) у мережі Інтернет.

Приклад 1.
Громадянином у інтернет-магазині було замовлено кондиціонер для власних потреб. За умовами договору доставку товару забезпечує продавець.
У цьому випадку, відповідно до вимог Закону №265 інтернет-магазин зобов’язаний забезпечити видачу покупцеві розрахункових документів (чеків), які підтверджують сплату громадянином коштів за реалізований йому інтернет-магазином кондиціонер. При цьому, є два способи видачі громадянину такого розрахункового документу (чеку).
Перший спосіб передбачає видачу громадянину розрахункового документу (чеку) за допомогою кур’єрської служби, яка може бути як сторонньою організацією, так і структурною одиницею інтернет-магазину.
Інший спосіб видачі громадянину розрахункового документу (чеку) – пробиття його через зареєстрований на інтернет-магазин портативний РРО при передачі громадянину придбаного кондиціонеру та сплаті ним коштів за його придбання.

Приклад 2.
Громадянином у розробника замовлено комп’ютерну програму. За умовами договору доставка та установка такої програми здійснюється через мережу Інтернет. Також через Інтернет у безготівковій формі проводиться сплата коштів за її отримання (шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок).
У цьому випадку, враховуючи що розрахунки здійснювались у безготівковій формі (наприклад, за допомогою платіжних карт MasterCard, Visa), РРО не застосовується.

ДФСУ