Вихідна допомога працівнику у разі його звільнення
02:12:2015 г.
Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант, http://dominanta.in.ua
Скорочення працівників достатньо довга «в часі очікування» процедура звільнення (особливо коли є профспілка). Так, не пiзнiше нiж за 2 мiсяцi до звiльнення роботодавець зобов'язаний персонально повiдомити кожного працiвника про звiльнення у звязку із скороченням (ч. 1 ст. 49-2 КЗпП).
Але в практиці існують випадки скорочення двомiсячного строку для попередження. Це можливо тiльки коли працiвник напише заяву з проханням скоротити строк попередження про майбутнє звiльнення. Аналогічну пораду надає і Мінсоцполітики у листі від 07.10.2015 р. № 420/06/186-15 (текст листа див. нижче).
Але скорочуючи такий строк роботодавець не позбавляється обов’язку виплати вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку.
У разі набрання чинності з 01.01.2016 р. Трудового кодексу, звільнення працівника у зв’язку із скороченням зобов’яжуть роботодавців виплачувати вихідну допомогу в наступних розмірах (ст. 252 ТКУ):
«У разі розірвання трудового договору у зв’язку із скороченням (стаття 87 цього Кодексу) роботодавець зобов’язаний виплатити вихідну допомогу працівнику, який має безперервний стаж роботи в даного роботодавця:
  • до п’яти років - у розмірі середньомісячної заробітної плати;
  • до десяти років - у розмірі двомісячної середньої заробітної плати;
  • більше десяти років - у розмірі тримісячної середньої заробітної плати.»
Отже, ті роботодавці, які планують інформувати в грудні 2015 року працівників про скорочення з лютого 2016 року, мають врахувати можливі зміни з виплатою суми вихідної допомоги.

Про розрахунок суми допомоги

Вихідна допомога - це грошова виплата працівникові, який звільнений з роботи не з власної ініціативи, яку виплачує роботодавець у випадках, передбачених законом або сторонами. Інакше кажучи, основним завданням вихідної допомоги є матеріальне забезпечення звільненого працівника в період пошуку ним нової роботи.
Розрахунок суми здійснюється за правилами, передбаченими у Порядку № 100.

Як зазначено у п. 8 Порядку № 100, нарахування вихідної допомоги, яке розраховується з середньої зарплати за останні два місяці роботи, проводиться шляхом множення:

  1. середньоденного заробітку в розрахунковому періоді
  2. на середньомісячне число робочих днів.

Середньоденна заробітна плата розраховується за формулою:

ЗП ср = ЗПфакт2міс / РД, де
  • ЗП ср – середня заробітна плата
  • ЗПфакт2міс - заробітна плата за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні
  • РД - число відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді.

Визначаючи сукупний дохід для розрахунку середньої заробітної плати необхідно враховувати виплати, які включаються та не включаються у розрахунок відповідно до пунктів 3 та 4 Порядку № 100. (див. таблицю 1):
Таблиця 1

Виплати, які включаються в сукупний дохід для обчислення середньої зарплати (п. 3 Порядку):

Виплати, які не включаються в сукупний дохід для обчислення середньої зарплати (п. 4 Порядку):

 

- основна заробiтна плата;

- доплати i надбавки (за надурочну роботу та роботу в нiчний час; сумiщення професiй i посад; розширення зон обслуговування або виконання пiдвищених обсягiв робiт робiтниками-почасовиками; високi досягнення в працi (високу професiйну майстернiсть); умови працi; iнтенсивнiсть працi; керiвництво бригадою, вислугу рокiв та iншi);

- виробничi премiї та премiї за економiю конкретних видiв палива, електроенергiї i теплової енергiї;

- винагорода за пiдсумками рiчної роботи та вислугу рокiв.

- виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працiвника (за винятком доплат за сумiщення професiй i посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягiв робiт та виконання обов'язкiв тимчасово вiдсутнiх працiвникiв, а також рiзницi в посадових окладах, що виплачується працiвникам, якi виконують обов'язки тимчасово вiдсутнього керiвника пiдприємства або його структурного пiдроздiлу i не є штатними заступниками);
- одноразовi виплати (компенсацiя за невикористану вiдпустку, матерiальна допомога, допомога працiвникам, якi виходять на пенсiю, вихiдна допомога тощо);
- компенсацiйнi виплати на вiдрядження i переведення (добовi, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, пiдйомнi, надбавки, що виплачуються замiсть добових);
- премiї за винаходи та рацiоналiзаторськi пропозицiї, за сприяння впровадженню винаходiв i рацiоналiзаторських пропозицiй, за впровадження нової технiки i технологiї, за збирання i здавання брухту чорних, кольорових i дорогоцiнних металiв, збирання i здавання на вiдновлення вiдпрацьованих деталей машин, автомобiльних шин, введення в дiю виробничих потужностей та об'єктiв будiвництва (за винятком цих премiй працiвникам будiвельних органiзацiй, що виплачуються у складi премiй за результати господарської дiяльностi);
- грошовi i речовi винагороди за призовi мiсця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
- пенсiї, державна допомога, соцiальнi та компенсацiйнi виплати;
- лiтературний гонорар штатним працiвникам газет i журналiв, що сплачується за авторським договором;
- вартiсть безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та iнших засобiв iндивiдуального захисту, мила, змивних i знешкоджувальних засобiв, молока та лiкувально-профiлактичного харчування;
- дотацiї на обiди, проїзд, вартiсть оплачених пiдприємством путiвок до санаторiїв i будинкiв вiдпочинку;
- виплати, пов'язанi з ювiлейними датами, днем народження, за довголiтню i бездоганну трудову дiяльнiсть, активну громадську роботу тощо;
- вартiсть безплатно наданих деяким категорiям працiвникiв комунальних послуг, житла, палива та сума коштiв на їх вiдшкодування;
- заробiтна плата на роботi за сумiсництвом (за винятком працiвникiв, для яких включення її до середнього заробiтку передбачено чинним законодавством);
- суми вiдшкодування шкоди, заподiяної працiвниковi калiцтвом або iншим ушкодженням здоров'я;
- доходи (дивiденди, проценти), нарахованi за акцiями трудового колективу i вкладами членiв трудового колективу в майно пiдприємства;
- компенсацiя працiвникам втрати частини заробiтної плати у зв'язку з порушенням термiнiв її виплати;
- виплати за час, протягом якого зберiгається середнiй заробiток працiвника (за час виконання державних i громадських обов'язкiв, щорiчної i додаткової вiдпусток, вiдрядження тощо)
- допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатнiстю.

Зверніть увагу, до сукупного доходу включаються тільки ті виплати, що безпосередньо пов’язані із відпрацьованим часом: оклад, надбавки, виробничі премії та винагороди, що не мають разового характеру виплати. Тому і дні і суми за періоди хвороби, відпускних або відрядження виключаються із розрахункового періоду і із сукупного доходу. Також, не включаються до сукупного доходу суми будь-якої матеріальної допомоги (як оподатковуваної, так і не оподатковуваної).

Якщо премiї виплачуються мiсяць у мiсяць i вони вже обчисленi пропорцiйно до вiдпрацьованого часу у вiдсотковому спiввiдношеннi до посадового окладу, то в такому разi премiї включаються в заробiток у фактично нарахованому розмiрi (див. лист Мінсоцполітики від 13.09.2010 р. № 804/13/84-10).

Якщо премiя у звiтному мiсяцi виплачується за попереднiй мiсяць, а число робочих днiв розрахункового перiоду вiдпрацьоване неповнiстю, то премiя пiд час обчислення середньої заробiтної плати за останнi два мiсяцi враховується пропорцiйно до часу, вiдпрацьованого в розрахунковому перiодi, незалежно вiд того, як вона нарахована: у вiдсотках до посадового окладу чи у фiксованiй сумi (див. лист Мінсоцполітики від 06.08.2014 р. № 1126/13/84-14).

Премiї, якi виплачуються за квартал i бiльш тривалий промiжок часу, при обчисленнi середньої заробiтної плати за останнi два календарнi мiсяцi, включаються в заробiток в частинi, що вiдповiдає кiлькостi мiсяцiв у розрахунковому перiодi. Наприклад, працівникові нараховано премію за І-й квартал в квітні.  В червні він звільняється у зв’язку зі скороченням. Розрахунковий період для обчислення середньої зарплати складає квітень-травень. Оскільки розрахунковий період налічує 2 місяці, в квартальна премія складається з трьох місяців, то до сукупного доходу буде включено по 1/3 частині квартальної премії за кожний місяць розрахункового періоду – тобто 1/3 + 1/3 (всього 2/3 квартальної премії). Додаткового дивиться лист Мінсоцполітики від 21.09.2012 N 991/13/84-12.

Також слiд врахувати положення абзацу другого пункту 3 Порядку № 100, вiдповiдно до якого одноразова винагорода за пiдсумками роботи за рiк враховується при обчисленнi середньої заробiтної плати шляхом додавання до заробiтку кожного мiсяця розрахункового перiоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному роцi за попереднiй календарний рiк. Тому якщо в поточному (2015 році) працівникові в будь-якому місяці нараховано одноразову винагороду за підсумками роботи за рік (наприклад, у лютому 2015 р.), то у разі звільнення працівника з нарахування вихідної допомоги при обчисленні середнього заробітку йому буде враховано до сукупного доходу по 1/12 до кожного місяця розрахункового періоду (тобто 2/12).

Усі зазначені у таблиці 1 виплати включаються у розрахунок в тому розмірі, в якому вони нараховані (тобто без вирахування аліментів, сум податків і т.і.).

Середньомiсячне число робочих днiв розраховується дiленням на 2 сумарного числа робочих днiв за останнi два календарних мiсяцi згiдно з графiком пiдприємства (пiдроздiлу, працiвника).
Наприклад, працівник звільнений у квітні і йому нараховується вихідна допомога. Розрахунковим буде період роботи за березень і лютий. Кількість робочих днів за графіком підприємства становить:

  1. в березні 22 і лютому 20 дня відповідно. Тому середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді складе 21 = [(22 р.д. березень + 20 р.д. лютого): 2].
  2. в березні 21 і лютому 20 дня відповідно. Тому середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді складе 20,5 = [(21 р.д. березень + 20 р.д. лютого): 2].

Сума вихідної допомоги розраховується шляхом множення отриманої середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Нарахована сума вихідної допомоги не оподатковується ЄСВ, але оподатковується на загальних підставах ПДФО і ВЗ.

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ від 07.10.2015 р. № 420/06/186-15
Про виплату вихідної допомоги у разі звільнення працівника за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП до закінчення строку попередження

Юридичним департаментом Мінсоцполітики розглянуто лист <…> і в межах компетенції повідомляється наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно із статтею 492 КЗпП про наступне звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Чинним законодавством не надано право роботодавцю з власної ініціативи звільнити працівника раніше двомісячного строку попередження про звільнення.

Разом з цим, якщо сам працівник виявить бажання звільнитись раніше ніж закінчиться зазначений строк попередження про звільнення, на нашу думку, роботодавець може здійснити звільнення у строк, про який просить працівник. У цьому випадку вважається за доцільне працівнику подати заяву роботодавцю з проханням скоротити строк попередження про звільнення та зазначити дату, з якої він бажає бути звільненим. Трудовий договір припиняється відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу.

У зв’язку з цим працівнику в разі звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП має бути виплачена вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку (стаття 44 КЗпП).

Разом з тим, колективним договором на підприємстві, в установі, організації може бути встановлено додаткові розміри вихідної допомоги.

Звертаємо увагу на те, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, за своєю природою вони мають інформаційний,рекомендаційний та необов’язковий характер.
   
Директор Юридичного департаменту О. Туліна