Лист ДФСУ від 17.11.2015 №10715/Т/99-99-17-02-02-14

Державна фіскальна служба України розглянула звернення шодо включення до доходу  фізичної особи  - підприємця  платника єдиного  податку третьої групи позитивного значення курсової різниці від продажу валюти та  відповідно до  вимог ст. 52 Податкового кодексу  України  (далі – Кодекс) надає податкову консультацію.

Відповідно до ст. 42 глави ІV Господарського кодексу України   підприємництво – це безпосередня самостійна, систематична на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

На сьогодні для фізичних осіб – підприємців існує дві системи оподаткування доходів, одержуваних від здійснення підприємницької діяльності, кожна з яких регулюється окремими статтями Кодексу і має певні обмеження та переваги, а також різний порядок оподаткування таких доходів, ведення обліку доходів і витрат.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено гл.1 р.ХІУ Кодексу.

Згідно зі ст. 291 Кодексу спрощена система оподаткування обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів.
Відповідно до ст. 292 Кодексу доходом для фізичної особи –  підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.

При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Отриманий дохід, від здійснення господарської діяльності виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п.292.5 ст.292 Кодексу).

Відповідно до  п.2 п.п. 291.5.1 п.291.5 ст.291 Кодексу не можуть бути  платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, які здійснюють обмін  іноземної валюти.
Крім того, відповідно до ст. 6. Декрету Кабінету  Міністрів  України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі – Декрет) торгівля іноземною валютою на території України резидентами і нерезидентами - юридичними особами здійснюється через уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, що одержали ліцензію на торгівлю іноземною валютою Національного банку України, виключно на міжбанківському валютному ринку України. Структура міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку визначаються Національним банком України.

Зокрема п. 3 ст. 6 Декрету визначено, що  продавати  іноземну  валюту  уповноваженим  банкам та іншим кредитно - фінансовим  установам, які одержали ліцензію  Національного банку України, або за їх посередництвом – іншим фізичним особам – резидентам  мають право лише фізичні  особи (не підприємці).