ОЧЕРЕДНАЯ РЕВОЛЮЦИЯ ПО ЕДИНОМУ НАЛОГУ: теперь только для избранных?!

19:04:2010 г.

На первый взгляд ничего примечательного — Минфином при участии Госпредпринимательства и других центральных органов исполнительной власти разработан проект Закона Украины «О семейном предприятии» (далее — законопроект)*. Однако за этим стоит глобальная революция, которая может повлиять на всю систему налогообложения и в первую очередь на предпринимателей-единщиков.

На сегодня известно, что 15.04.2010 г. состоялось совещание правительства по вопросу упрощенной системы налогообложения малого предпринимательства. Вице-премьер-министр Сергей Тигипко согласился с аргументами Совета предпринимателей при КМУ относительно отклонения законопроекта в существующей редакции. Однако это не ставит окончательной точки в данном вопросе, поскольку нет никакой уверенности в том, что законопроект не будет подан в Верховную Раду Украины или же в его первоначальную редакцию не внесут косметические правки, и примут.

Не можем не предупредить о том, к чему законопроект может привести в случае его принятия.

Сразу бросается в глаза, что в конце законопроекта стоит подпись «Президент Украины В. Янукович», хотя пока это только проект, и с юридической точки зрения должно быть указано «Председатель Верховной Рады Украины...».
С одной стороны, этот казус говорит о поспешности и недоработанности законопроекта, а с другой — о высокой вероятности его принятия (и видимо, очень скоро).
Законопроект можно разбить на две части. Начнем не по порядку, а по важности.

2 часть законопроекта (ОТРИЦАТЕЛЬНАЯ)

Эта часть «убивает» огромную армию действующих ФЛП-единщиков путем запрета для них целого ряда видов деятельности.
На сегодняшний день ФЛП-единщикам запрещено заниматься:

  • торговлей ликероводочными и табачными изделиями, горюче-смазочными материалами;
  • производством подакцизных товаров;
  • экспортом, импортом и оптовой продажей подакцизных товаров;
  • оптовой и розничной продажей подакцизных горюче-смазочных материалов;
  • совместной деятельностью, определенной п. 7.7 Закона Украины «О налогообложении прибыли предприятий» в редакции от 22.05.97 г. № 283/97-ВР;
  • добычей и производством драгоценных металлов и драгоценных камней, драгоценных камней органогенного образования;
  • обменом иностранной валюты;
  • оптовой, розничной торговлей промышленными изделиями из драгоценных металлов, подлежащих лицензированию;
  • деятельностью в сфере игорного бизнеса;
  • деятельностью по перепродаже предметов искусства, коллекционирования и антиквариата, деятельностью по организации торгов (аукционов) изделиями искусства, предметами коллекционирования или антиквариата (т. е. деятельность лиц, которые являются дилерами в понимании пп. «б» п. 82.2 ст. 82 Закона Украины «О налоге на добавленную стоимость» от 03.04.97 г. № 168/97-ВР).

В законопроекте перечень ограничений значительно пополнился. Приведем ограничение относительно субъектов и видов деятельности (это не полный перечень запрещенных видов деятельности, так как мы отбросили те виды деятельности, которые запрещены для юрлиц, а не ФЛП):

  • субъектов хозяйствования, деятельность которых связана с организацией торговли, предоставлением услуг по созданию надлежащих условий для осуществления торговли другими физическими или юридическими лицами и арендой торговых мест на рынках и/или в торговых объектах;
  • субъектов хозяйствования, осуществляющих добычу и реализацию полезных ископаемых;
  • субъектов хозяйствования, предоставляющих в аренду земельные участки и нежилые помещения (сооружения, здания) и/или их части;
  • физических лиц — предпринимателей, которые производят: аудиторскую, рекламную, бухгалтерскую, адвокатскую деятельность; деятельность в сфере права, инжиниринга; деятельность по консультированию по вопросам коммерческой деятельности и управления; вспомогательную деятельность в сфере государственного управления; посреднические услуги по купле, продаже, аренде и оцениванию недвижимого имущества;
  • субъектов хозяйствования, осуществляющих оптовую торговлю и посредничество в оптовой торговле;
  • физических лиц иностранных граждан и лиц без гражданства;
  • страховых брокеров, страховых агентов, субъектов хозяйствования, осуществляющих деятельность в сфере финансового посредничества;
  • регистраторов ценных бумаг;
  • арбитражных управляющих;
  • субъектов малого предпринимательства, предоставляющих услуги в сфере телерадиовещания, осуществляющих хозяйственную деятельность, связанную с розничной продажей подакцизных товаров (кроме деятельности физических лиц, связанной с розничной продажей пива и розничной продажи горюче-смазочных материалов в емкостях до 10 литров);
  • торговли изделиями из драгоценных металлов и драгоценных камней, драгоценных камней органогенного образования.

Если проанализировать, то фактически мало кто из ФЛП вообще сможет оставаться плательщиком единого налога после принятия этого законопроекта. Для наглядности мы выделили в тексте наиболее популярные виды деятельности, которые на данный момент осуществляют ФЛП-единщики. Это не первая попытка вывода сфер предпринимательской деятельности из-под единого налога. Так, согласно первоначальной редакции Закона Украины «О внесении изменений в Закон Украины «О Государственном бюджете Украины на 2005 год» и некоторые другие законодательные акты Украины» от 25.03.2005 г. № 2505-IV запрещали быть единщиками: «физическим лицам — предпринимателям, которые занимаются деятельностью в сферах торговли лекарственными средствами и изделиями медицинского назначения, архитектуры, предоставления консультаций и разъяснений по юридическим вопросам, аудиту, деятельностью по предоставлению в аренду недвижимого имущества и риелторской деятельностью». К счастью, эту норму изъяли.
И вот теперь опять идет массовая атака на ФОП-единщиков.
Указанные выше ограничения вступят в силу уже с 01.07.2010 г.
Что же делать единщику, вид деятельности которого не будет вписываться в рамки разрешенных. Путей несколько, причем все они ухудшают положение ФЛП-единщиков (то есть множество минусов и никаких плюсов по сравнению с единой системой: придется вести более сложный учет, больше платить налогов и подавать отчетов). Рассмотрим их по отдельности.

1. Перейти на общую систему налогообложения. Придется платить налог с доходов (15%), НДС**, пенсионный взнос «за себя». Нет никаких льгот по уплате соцвзносов за работников.

2. Организовать семейное предприятие (см. ниже особенности функционирования). Это можно будет сделать только с 01.01.2011 г.
При этом плюсом является более льготное налогообложение, по сравнению с другими вариантами. Всего лишь 2%-й налог, заменяющий уплату целого ряда налогов.
Однако придется в обязательном порядке платить все тот же НДС и все соцвзносы.
Среди минусов, как мы уже говорили, сырость законопроекта. Поэтому пионерам семейного бизнеса придется протаптывать сложную дорогу от регистрации такого предприятия до других моментов, связанных собственно с ведением самой предпринимательской деятельности в новом статусе.

3. Создать предприятие. Этот вариант самый неудобный, так как предприятию необходимо вести бухучет (без бухгалтера здесь вообще не обойтись, поскольку самому вести налоговый и бухгалтерский учет при отсутствии достаточно больших знаний и навыков нереально), платить налог на прибыль (25%) и НДС, а также все остальные налоги. Этот вариант мы даже не рассматриваем.

Из всех этих видов деятельности наиболее приемлемо быть предпринимателем на общей системе налогообложения, поскольку так Вы останетесь ФЛП. То есть у Вас будет все та же Книга ф. № 10 (только нужно заполнять все графы). Придется более тщательно относится к расходным документам, ведь они дадут возможность меньше платить НДФЛ и пенсіонного взноса «за себя». Еще одним минусом станет обязательность платить НДС и применять РРО, однако ни в одном из возможных вариантов от этого уйти нельзя.
Неплохим выглядит и вариант создания семейного предприятия. Однако в любом случае существует временной разрыв с 01.07.2010 г. по 01.01.2011 г. (то есть с момента вступления новых ограничений по нахождению на едином налоге и введения норм семейного предприятия).
Необходимо отметить, что несмотря на одобрение законопроекта Госпредпринимательством, Совет предпринимателей при Кабинете Министров Украины (далее — СП при КМУ) не согласился с множеством его положений, которые недоработаны или значительно ухудшают положение предпринимателей.
Теперь приведем законопроект вместе с комментариями СП при КМУ и редакции.

1 часть (ПОЛОЖИТЕЛЬНАЯ)

Безусловно, положительным является внедрение еще одной упрощенной системы налогообложения, которой могут воспользоваться частные предприниматели, правда, став для этого юрлицом. Тем более, если законопроект заработает, то не все предприниматели могут быть единщиками. Поэтому экс-единщиками станут перед выбором (из нескольких вариантов — один из которых создать семейное предприятие). Учитывая все эти факторы, при анализе законопроекта мы будем сравнивать семейное предприятие с ФЛП-единщиком.
В законопроекте можно найти множество несостыковок и противоречий законодательству. Для того чтобы Закон Украины «О семейном предприятии» действительно заработал, необходимо принятие целого ряда подзаконных актов. Да и вообще, если его примут, закон заработает лишь с 01.01.2011 г.
Вот основные положения законопроекта:
1. В состав семейного предприятия входит не более 5 лиц — членов одной семьи, и объем дохода за календарный год не должен превышать 2,5 млн. гривен.
2. Семейное предприятие не является плательщиком таких видов налогов и сборов (обязательных платежей): налога на прибыль предприятий; платы за торговый патент; коммунального налога; рыночного сбора; курортного сбора; сбора за выдачу разрешения на размещение объектов торговли и сферы услуг.
3. Базой налогообложения является доход налогоплательщика, который значительно расширяет базу налогообложения. Ставка налога — 2%.
4. Для определения результатов налогоплательщики ведут книгу учета доходов и расходов для семейных предприятий (ее должны разработать).
5. Закон не распространяется на семейные предприятия, которые являются субъектами внешнеэкономической деятельности, предоставляют услуги, выполняют работы по договорам комиссии (договорам доверенности, транспортной экспедирования и агентскими договорам).

Проект публикуется на языке оригинала

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про сімейне підприємство

Цей Закон визначає правові засади застосування системи оподаткування, обліку, звітності, створення, діяльності та ліквідації сімейного підприємства.
Дія цього Закону не поширюється на сімейні підприємства, які є суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, надають послуги, виконують роботи за договорами комісії (договорами доручення, транспортного експедирування та агентськими договорами).

Стаття 1. Визначення термінів
Для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні:
1.1. Оподаткування сімейного підприємства — система оподаткування, що передбачає заміну сплати окремих податків і зборів на сплату податку для сімейних підприємств у порядку і на умовах, визначених цим Законом, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
1.2. Податок, платник податку, оподаткування — податок для сімейних підприємств, платник податку для сімейних підприємств, оподаткування єдиним податком для сімейних підприємств.
1.3. Дохід — загальна сума будь-яких коштів, отриманих від господарської діяльності, передбаченої цим Законом.
1.4. Побутові послуги — діяльність, пов’язана з наданням платних послуг для задоволення особистих потреб споживачів.
1.5. Свідоцтво — документ, який підтверджує право сімейного підприємства на сплату податків відповідно до цього Закону.
1.6. Інші терміни вживаються у цьому Законі у значеннях, встановлених законами з питань оподаткування або іншими законами у частині, що не суперечить цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування.

Стаття 2. Поняття сімейного підприємства
2.1. Сімейне підприємство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання здійснювати діяльність у сфері громадського харчування, надання готельних та побутових послуг, виготовлення та/або продажу товарів кінцевому споживачу з метою отримання прибутку.
Перелік побутових послуг визначається Кабінетом Міністрів України і не може змінюватися протягом бюджетного року.

Комментарий СП при КМУ

  • граждан — учредителей семейного предприятия отнесено к гражданам, осуществляющим предпринимательскую деятельность, что противоречит Хозяйственному и Гражданскому кодексам Украины и может привести к ответственности каждого из учредителей по обязательствам семейного предприятия;
  • сфера деятельности семейных предприятий ограничена видами услуг.

2.2. Сімейне підприємство може бути створене членами однієї сім’ї.
До складу сімейного підприємства входить не більше 5 осіб — членів однієї сім’ї та обсяг доходу за календарний рік не повинен перевищувати 2,5 млн. гривень.

Комментарий СП при КМУ

  • предполагается создание семейного предприятия членами одной семьи, к которым в соответствии с Семейным кодексом Украины относятся исключительно лица, ведущие совместное хозяйство. За нарушение этой нормы ст. 16 предполагается аннулирование соответствующего свидетельства;
  • не определяются учредители и работники, а определяется «состав» семейного предприятия, что будет создавать коллизии при применении норм закона;
  • ограничивается максимальное количество лиц, которые входят в состав семейного предприятия.

2.3. Сімейне підприємство має своє найменування, печатку і штамп.
2.4. Сімейне підприємство діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування підприємства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до підприємства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Комментарий СП при КМУ

  • в Уставе предполагается указывать «органы управления» в то время, когда количество членов предприятия ограничено;
  • предполагается указание в Уставе положений, которые не противоречат «законодательству», а не «законам» Украины, что дает возможность для установления дополнительных ограничений и регулирований этого вида предприятий.

Стаття 3. Законодавство про сімейне підприємство
3.1. Відносини, пов’язані із створенням, діяльністю та припиненням діяльності сімейного підприємства, регулюються Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Стаття 4. Члени сімейного підприємства
4.1. Членами сімейного підприємства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16-річного віку, інші члени сім’ї, родичі, які об’єдналися для спільного ведення господарської діяльності, визнають і дотримуються положень Статуту сімейного підприємства.

Комментарий СП при КМУ

  • ограничивается возраст членов семейного предприятия (16 лет) — в то время, когда в проекте нет размежевания между учредителями и работниками, а есть исключительно члены и состав предприятия. Сегодня в семейных кафе работают значительно младшие дети, работа которых будет или вне законодательства, или привлечение которых поставит семью вне границ этого закона;
  • предполагается обязательное ведение хозяйственной деятельности членами семейного предприятия — не предпринимательской, не трудовой, а поэтому — возможные требования налоговых органов относительно необходимости общего проживания для участия в семейном предприятии.

4.2. При створенні сімейного підприємства одним із членів сім’ї інші члени сім’ї, а також родичі можуть стати членами цього сімейного підприємства після внесення змін до його Статуту.

Комментарий СП при КМУ
Объединение учредителей и работников в члены предприятия приведет к обязательным изменениям в Уставе, с регистрацией в Едином государственном реестре, дополнительными расходами средств и времени.

4.3. Для цілей цього Закону до членів сім’ї та родичів директора сімейного підприємства відносяться дружина (чоловік), батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок, рідні та двоюрідні брати та сестри, дядько, тітка, племінники як директора сімейного підприємства, так і його дружини (її чоловіка), а також особи, які перебувають у родинних стосунках першого ступеня споріднення з усіма вищезазначеними членами сім’ї та родичами (батьки такої особи та батьки чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти).

Комментарий СП при КМУ
Эта норма противоречит ст. 2 и п. 1 ст. 4, в которых членами семейного предприятия определен значительно уже круг лиц.

Стаття 5. Директор сімейного підприємства
5.1. Директор сімейного підприємства є визначена в Статуті особа.
5.2. Директор сімейного підприємства представляє сімейне підприємство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об’єднаннями відповідно до закону.
5.3. Директор сімейного підприємства укладає від імені підприємства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України
5.4. Директор сімейного підприємства може письмово доручати виконання своїх обов’язків одному з членів підприємства.

Комментарий СП при КМУ

  • определение директора в Уставе значительно усложняет его изменение;
  • ограничивается возможность доверенности директором его обязанностей (в том числе представления семейного предприятия в органах власти) профессионалам, например адвокатам в суде.

Стаття 6. Громадяни, які мають право на створення сімейного підприємства
6.1. Право на створення сімейного підприємства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 16-річного віку та виявив бажання до здійснення господарської діяльності.

Комментарий СП при КМУ

  • ограничено право участия в создании семейных предприятий лицам, не достигшим 16 лет;
  • так как не разделено понятия участника и учредителя семейного предприятия, а есть лишь его члены, то возрастом от 16 лет ограничено всех работников семейного предприятия.

Стаття 7. Державна реєстрація сімейного підприємства
<...>

Стаття 8. Формування майна сімейного підприємства
8.1. До складу майна сімейного підприємства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами сімейного підприємства до його складеного капіталу.

Стаття 9. Право власності на майно, яке використовується для ведення сімейного підприємства
9.1. Майно сімейного підприємства належить йому на праві власності.
Майнові права, що входять до складеного капіталу сімейного підприємства, передаються йому на визначений у Статуті термін.
У власності сімейного підприємства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо.
Сімейне підприємство має право здійснювати відчуження та набуття майна на підставі цивільно-правових угод.
Порядок володіння, користування і розпорядження майном сімейного підприємства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами сімейного підприємства та законом.
Член сімейного підприємства має право на отримання частки майна сімейного підприємства при його ліквідації або у разі припинення членства у сімейного підприємства. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом сімейного підприємства.
Майнові спори між сімейним підприємством та його членами вирішуються судом.

Комментарий СП при КМУ

  • кроме Устава предполагается еще один документ — соглашение между членами семейного общества, положения которого выше, чем положения Устава, но не определены в законе;
  • предусмотрено право члена семейного общества на получение доли имущества семейного общества в случае прекращения членства или ликвидации не в соответствии с внесенным имуществом, а в соответствии с Уставом, что противоречит Хозяйственному кодексу Украины;
  • не определено в законе порядка получения доли имущества семейного предприятия, что может привести к злоупотреблениям и насильному удержанию имущества членов предприятия, которые решили прекратить членство.

Стаття 10. Сімейне підприємство як об’єкт майнових прав
<...>

Стаття 11. Господарська діяльність сімейного підприємства
<...>

Стаття 12. Трудові відносини у сімейному підприємстві
12.1. Трудові відносини у сімейному підприємстві базуються на основі праці його членів.
12.2. Трудові відносини членів сімейного підприємства регулюються Статутом та законодавством України про працю.
Трудові спори у сімейному підприємстві вирішуються у встановленому законом порядку.
12.3. Видача трудових книжок членам сімейного підприємства та їх ведення здійснюються відповідно до законодавства України про працю.

Комментарий СП при КМУ

  • все члены семейного общества являются автоматически его работниками в соответствии со статьей 4 и другими этого проекта, а поэтому применения законодательства о труде в части ведения трудовых книжек будет усложнено;
  • решение трудовых споров будет практически невозможным по указанным выше основаниям.

Стаття 13. Особливості сплати податків і зборів (обов’язкових платежів)
13.1. Базою оподаткування є дохід платника податку.

Комментарий редакции
Согласно п. 1.3 законопроекта «Доход — общая сумма каких-либо средств, полученных от хозяйственной деятельности, предусмотренной этим Законом». Итак, в законопроекте сравнительно с единым налогом значительно расширена база налогообложения (например, внереализационные доходы будут включаться в облагаемый доход). Также вполне возможно, что налоговики будут займ также считать доходом.

13.2. Ставка податку становить два відсотки від бази оподаткування.
13.3. Платники податку не є платниками таких видів податків і зборів (обов’язкових платежів):
а) податку на прибуток підприємств;
б) плати за торговий патент на право провадження деяких видів підприємницької діяльності;
в) комунального податку;
г) ринкового збору;
д) курортного збору;
е) збору за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг.

Комментарий редакции
Поскольку семейное предприятие является аналогом упрощенной системы, то по такой логике семейное предприятие должны были освободить еще от налога на землю.
Для семейного предприятие также нет возможности не быть плательщиком НДС.

13.4. Податки і збори (обов’язкові платежі), не зазначені у пункті 3.3. цієї статті, сплачуються платником податку в порядку і розмірах, встановлених законодавством.
13.5. Страхові внески до Пенсійного фонду України і фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування сплачуються членами сім’ї — учасниками сімейного підприємства в порядку, визначеному законами про загальнообов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування.

Комментарий редакции
Семейное предприятие должно уплачивать все соцвзносы, так как фонды в отличие от плательщиков единого налога ничего не получают от «семейного» налога. Итак, семейное предприятие фактически приравнивается к общему плательщику.

Стаття 14. Порядок сплати податку
14.1. Податковим (звітним) періодом для платника податку є календарний квартал.
14.2. Платники податку сплачують податок щокварталу не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, на окремий рахунок у територіальному органі Державного казначейства України.

Стаття 15. Ведення обліку і складення звітності платниками податку
15.1. Для визначення результатів господарської діяльності на підставі первинних документів платники податку ведуть книгу обліку доходів та витрат для сімейних підприємств шляхом відображення у хронологічній послідовності здійснених господарських і фінансових операцій.
15.2. Форма книги обліку доходів та витрат для сімейних підприємств і порядок її ведення встановлюються центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.
15.3. Платники податку не звільняються від ведення податкового обліку, складання і подання звітності, пов’язаної зі сплатою інших податків і зборів (обов’язкових платежів), платниками яких вони є згідно з законодавством.
15.4. Платники податку у строки, визначені для річного податкового (звітного) періоду, подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника податку, розраховану наростаючим підсумком.
15.5. Форма декларації затверджується центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.

Комментарий редакции
Ничего не сказано о льготах относительно неприменения регистраторов расчетных операций семейными предприятиями. Значит, такие предприятия должны применять РРО в обычном порядке со всеми дополнительными финансовыми и временными расходами — приобрести РРО, поставить его на учет в налоговой, подавать РРО-отчетность и т. п.

Стаття 16. Порядок отримання свідоцтва платника податку
16.1. Рішення про перехід до оподаткування відповідно до умов цього Закону може бути прийняте сімейним підприємством один раз протягом календарного року шляхом подання відповідної заяви до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації сімейного підприємства.
Відмова від оподаткування може бути здійснена платником податку з початку нового календарного кварталу шляхом подання заяви до органу державної податкової служби за 15 днів до початку нового податкового (звітного) періоду.

Комментарий редакции
С точки зрения редакции, Свидетельство о регистрации семейного предприятия должно быть основанием для выдачи Свидетельства плательщика семейного налога без каких-либо заявлений. И вообще, какой смысл менять форму налогообложения, если семейное предприятие создано для налогообложения именно по «семейным» правилам.

16.2. Орган державної податкової служби зобов’язаний безоплатно видати протягом 10 робочих днів із дня подання сімейним підприємством заяви свідоцтво або надати письмову мотивовану відмову, яка може бути оскаржена таким суб’єктом у судовому порядку.
16.3. Новоутворені та зареєстровані в установленому порядку сімейні підприємства, у разі подання відповідної заяви протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації, вважаються платниками податку з дня державної реєстрації такого платника.
16.4. Свідоцтво видається терміном на 5 років і не потребує щорічного продовження.
Бланк свідоцтва є документом суворого обліку.

Комментарий редакции
Выдавать Свидетельство только на 5 лет или на какой-либо другой срок не имеет смысла, ведь семейное предприятие не сможет работать по другим правилам налогообложения. Хотя это маленький шаг вперед, так как, например, единщики должны ежегодно получать Свидетельство об уплате единого налога. В идеале Свидетельство о регистрации семейного предприятия должно быть бессрочным.

16.5. Форма свідоцтва та порядок його видачі встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.
16.6. Свідоцтво анулюється органом державної податкової служби у разі:

  • подання платником податку заяви;
  • ліквідації (реорганізації) юридичної особи;
  • виникнення податкової заборгованості зі сплати податку протягом двох послідовних місяців;
  • здійснення господарської діяльності, на яку не поширюється дія цього Закону;
  • недотримання вимог пункту 2.2 статті 2 цього Закону.

Комментарий редакции
Налоговики могут аннулировать Свидетельство плательщика семейного налога при возникновении налоговой задолженности по уплатеналога на протяжении двух последовательных месяцев. По аналогии сегодня ФЛП-единщикам в течение года можно и пропускать сроки платежа — это не является основанием для аннулирования Свидетельства плательщика единого налога. Таким образом, семейное предприятие поставлено в более жесткие рамки.

16.7. Порядок анулювання свідоцтва платника податку встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.

Комментарий редакции
ГНАУ получила возможность единолично разработать порядок аннулирования свидетельства. Как показывает практика, часто это приводит к ограничению прав налогоплательщиков.

Стаття 17 . Успадкування сімейного підприємства
<...>

Стаття 18. Підстави для припинення діяльності сімейного підприємства
18.1. Діяльність сімейного підприємства припиняється у разі:
а) реорганізації сімейного підприємства;
б) ліквідації сімейного підприємства;
в) визнання сімейного підприємства неплатоспроможним (банкрутом);
г) якщо не залишається жодного члена сімейного підприємства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність підприємства.

Стаття 19. Порядок припинення діяльності сімейного підприємства
19.1. Рішення про припинення діяльності сімейного підприємства приймається:
а) власником у разі реорганізації або ліквідації сімейного підприємства — відповідно до закону та Статуту сімейного підприємства;
б) у разі якщо не залишається жодного члена сімейного підприємства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства у порядку, встановленому законом;
в) у разі банкрутства сімейного підприємства — відповідно до закону.
19.2. Спори про припинення діяльності сімейного підприємства вирішуються судом.

Стаття 20. Відповідальність
20.1. Сімейне підприємство несе відповідальність за своїми зобов’язаннями у межах майна, яке є власністю сімейного підприємства.
20.2. За порушення кредитно-розрахункової і податкової дисципліни, санітарних і ветеринарних норм, правил, вимог щодо якості продукції та інших нормативно-правових актів, що регулюють здійснення господарської діяльності, директор сімейного підприємства несе відповідальність, передбачену законом.

Комментарий РП при КМУ
 Предполагается ответственность директора, а не предприятия за нарушение кредитно-расчетной и налоговой дисциплины, санитарных и ветеринарных норм, требований относительно качества и других нормативно-правовых актов, регулирующих осуществление хозяйственной деятельности. Это противоречит ряду действующих законов.

 

20.3. Платник податку несе відповідальність згідно із законодавством за правильність нарахування, своєчасність подання декларацій та сплати податків, платником яких він є відповідно до законодавства.
20.4. У разі, коли у календарному кварталі обсяг доходу, отриманого платниками податку, перевищує обсяг, зазначений у пункті 2.2 статті 2 цього Закону, сума перевищення за результатами такого календарного кварталу оподатковується за ставкою податку у розмірі 10 відсотків.

Комментарий редакции
Сегодня ФЛП — плательщики единого налога ничего не платят при превышении 0,5 млн. грн. Хотя на практике некоторые налоговики незаконно требуют от таких предпринимателей платить 15% (налог с доходов) от превышения. А вот плательщики семейного налога должны будут платить 10% от суммы превышения 2,5 млн. грн.

20.5. За порушення положень цього Закону посадові особи та громадяни несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.

Стаття 21. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2011 року і діє до 31 грудня 2015 року.
2. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України 2003, № 40 від 03.10.2003, ст. 356 ):

  • у статті 84 слова «або виробничі кооперативи» замінити словами «виробничі кооперативи або сімейні підприємства»;
  • після статті 166 доповнити параграфом 3. Сімейне підприємство.

«§3. Сімейне підприємство
Стаття 166-1. Сімейне підприємство
1. Особливості створення, діяльності, оподаткування та ліквідації сімейного підприємства регулюються Законом».
3. У Законі України «Про систему оподаткування» (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 39, ст. 510; 1999 р., № 5-6, ст. 39, № 20-21, ст. 192, № 26, ст. 215, № 51, ст. 455; 2000 р., № 36, ст. 298; 2002 р., № 5, ст. 30; 2003 р., № 10-11, ст. 87, № 12, ст.88, № 33-34, ст. 267; 2004 р., № 7, ст. 56; 2005 р., № 17, ст. 267, № 18-19, ст. 267; 2005 р., № 20, ст. 278; 2006 р., № 2-3, ст. 35):
статтю 1 доповнити частиною одинадцятою такого змісту:
«Для платників податку — сімейних підприємств норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, установлених Законом України «Про сімейне підприємство»«;
частину першу статті 14 доповнити пунктом 29 такого змісту:
«29) податок для сімейних підприємств».
4. У пункті 1 статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1999, № 40, ст. 365) після слів «форм власності» доповнити словами «крім сімейних підприємств».
5. У Законі України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 20, ст. 82; 1998 р., № 30-31, ст. 193; 2002 р., № 14, ст. 93; 2003 р., № 10-11, ст. 86; 2004 р., № 17-18, ст. 250; 2005 р., № 7-8, ст. 162, № 17, ст. 267, № 18-19, ст. 267; 2006 р., № 9, ст. 96) статтю 9 доповнити частиною сьомою такого змісту:
«7. Для платників податку для сімейних підприємств норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, установлених Законом України «Про оподаткування сімейного підприємства»«.
6. У Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 27, ст. 181 із наступними змінами) статтю 22 пунктом 22.313 такого змісту:
« Сплата податку на прибуток підприємств сімейними підприємствами здійснюється у порядку встановленому Законом України «Про сімейне підприємство»«.
7. У Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 31-32, ст. 236; 2006 р., № 37, ст. 310) статтю 24 доповнити частиною тринадцятою такого змісту:
«13. У разі державної реєстрації сімейного підприємства крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається копія документа, що засвідчує ступінь споріднення членів сімейного підприємства. «
8. У Декреті Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року № 56-93 «Про місцеві податки і збори» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 30, ст. 336) статтю 24 доповнити частиною другою такого змісту:
«Для платників податку — сімейних підприємств норми цього Декрету застосовуються з урахуванням особливостей, установлених Законом України «Про сімейне підприємство».
9. Установити, що з 1 липня 2010 року до прийняття спеціального Закону про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (Офіційний вісник України, 1998 р., № 27, ст. 975; 1999 р., № 26, ст. 1230) застосовується з урахуванням таких особливостей:

Спрощена система оподаткування обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва не поширюється на:

  • суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу;
  • суб’єктів господарювання, які здійснюють обмін іноземної валюти;
  • суб’єктів господарювання, які є виробниками підакцизних товарів, провадять господарську діяльність, пов’язану з експортом, імпортом, оптовим та роздрібним продажем підакцизних товарів (крім роздрібного продажу пально-мастильних матеріалів (в ємностях до 10 літрів) та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива);
  • суб’єктів господарювання, які здійснюють видобуток та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптову, роздрібну торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»;
  • фізичних осіб — підприємців, які здійснюють торгівлю виробами з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення;
  • страхових (перестрахових) брокерів, страхових агентів, суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері фінансового посередництва, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом;
  • реєстраторів цінних паперів;
  • арбітражних керуючих;
  • суб’єктів господарювання, у статутному фонді яких сукупність часток, що належать іншим суб’єктам господарювання — юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;
  • суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з організацією торгівлі, наданням послуг із створення належних умов для здійснення торгівлі іншими фізичними або юридичними особами та орендою торгових місць на ринках та/чи у торговельних об’єктах;
  • суб’єктів малого підприємництва, які провадять спільну діяльність, визначену пунктом 7.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;
  • суб’єктів господарювання, які здійснюють видобуток та реалізацію корисних копалин;
  • суб’єктів господарювання, які надають в оренду земельні ділянки та нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини;
  • представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;
  • суб’єктів господарювання, які надають послуги стільникового зв’язку;
  • фізичних осіб — підприємців, які провадять: аудиторську, рекламну, бухгалтерську, адвокатську діяльність; діяльність у сфері права, інжинірингу; діяльність з консультування з питань комерційної діяльності та управління; допоміжну діяльність у сфері державного управління; посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна;
  • суб’єктів господарювання, які здійснюють оптову торгівлю і посередництво у оптовій торгівлі;
  • фізичних осіб іноземних громадян та осіб без громадянства;
  • суб’єктів малого підприємництва, які здійснюють діяльність з перепродажу предметів мистецтва, колекціонування та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
  • суб’єктів малого підприємництва, які надають послуги у сфері телерадіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 18, ст. 155).

10. До приведення інших нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом їх норми діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
11. Кабінету Міністрів України у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти, а також забезпечити перегляд нормативно-правових актів інших органів виконавчої влади, у відповідність із цим Законом.
Президент України                                                                              В. Янукович

* На дату публикации текст законопроекта находится на сайте Госпредпринимательтсва.
** Обязательно становится плательщиком НДС ФЛП должен будет при достижении выручки 300 000 грн. за последние 12 календарных месяцев. Если Ваш оборот меньше, то можно не регистрироваться.
Поэтому если далее в тексте мы будем писать об уплате НДС частными предпринимателями на общей системе налогообложения, семейного предприятия или обычного предприятия, будут подразумеваться те субъекты хозяйствования, которые обязаны быть плательщиками НДС.