От 11.09.2009 г.

До №4112-1  від 16.04.2009
Народні депутати України
О.Б.Фельдман, О.А.Гейман

ВИСНОВОК
на проект Закону України “Про спрощену систему оподаткування,
обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”

У законопроекті визначаються правові засади спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва. На сьогодні усі питання, що стосуються  спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності для суб’єктів малого підприємництва вирішуються  на підставі норм Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва ” (№746/99 від 28.06.99). На основі цього Указу здійснюють свою підприємницьку діяльність десятки тисяч суб’єктів  малого бізнесу, натомість певні норми цього нормативного акту втратили актуальність і  не відповідають або не узгоджуються з реаліями економічного життя  та нормами чинного законодавства.
В цілому, відмічаючи актуальність пропозицій законопроекту на підтримку малого підприємництва, вважаємо за доцільне  щодо окремих пропозицій проекту висловити  наступне.

1. Поданий законопроект не вирішує питання оподаткування малого підприємництва комплексно. Звертаємо увагу й на те, що на сьогодні фізичні особи – суб’єкти підприємництва можуть сплачувати ще й фіксований податок (відповідно до розділу ІУ Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” та статті 9 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”). Проте подані матеріали не містять інформації щодо подальшого застосування (чи скасування) фіксованого податку.
2. Звертаємо увагу на те, що запровадження внесених пропозицій істотно збільшить податкове навантаження на суб’єктів малого підприємництва – фізичних. Зокрема, згідно з чинним Указом Президента ставка єдиного  податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних  осіб   не  може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. У той же час згідно з проектом  ставка податку  визначається  залежно від  обсягу виручки  і її максимальний розмір становить 1500 гривень. Вважаємо такий підхід в умовах фінансової кризи недостатньо обґрунтованим.
Крім того, звертаємо увагу на нерівномірне збільшення податкового навантаження на суб’єктів малого підприємництва, зокрема  фізичних та юридичних осіб. Адже згідно з статтею 7 проекту рівень оподаткування суб’єктів малого підприємництва – юридичних осіб залишається незмінним, в той час як для суб’єктів малого підприємництва – фізичних осіб ставку податку, як вже зазначалось, пропонується збільшити в кілька разів.
3. Пропонуємо уточнити перелік податків та зборів, які не сплачуватиме платник єдиного податку (стаття 3 проекту). Так, наприклад, збір  до Державного інноваційного фонду на сьогодні  не стягується (пункт 11).  Вираз «будь-яких внесків (включаючи будь-які страхові внески та/або збори) на загальнообов'язкове державне соціальне та медичне страхування (включаючи внески на загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, а також внески (включаючи будь-які страхові внески та/або збори), які будуть введені у дію після прийняття цього Закону)» доцільно замінити переліком чинних на сьогодні внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.Також вважаємо необґрунтованим включення до такого переліку внесків до страхових фондів, які можуть бути  запроваджені в майбутньому.
4. Внесена законодавча пропозиція в частині терміну набрання чинності закону не узгоджується з принципом стабільності системи оподаткування, визначеним статтею 3 Закону України “Про систему оподаткування”, який полягає у забезпеченні незмінності податків і зборів (обов'язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року. Крім того, відповідно до частини 8 статті 1 Закону України “Про систему оподаткування” зміни  і  доповнення  до   законів України про оподаткування стосовно надання пільг,  зміни податків,  зборів (обов'язкових платежів),  механізму їх сплати вносяться  до  законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців  до  початку  нового  бюджетного  року  і  набирають чинності   з   початку  нового  бюджетного  року.
5. Відповідно до   пункту 2 частини 2 статті 27 Бюджетного кодексу України законопроект має бути направлений Міністерству фінансів України для експертного висновку щодо доцільності його прийняття, можливості та терміну набрання ним чинності.

    Узагальнюючий висновок: законопроект потребує доопрацювання.

Керівник Головного управління                                            В.І. Борденюк 

Вик. :   Чечетова Н.
             Н.Пархоменко