Экспертное заключение к законопроекту № 4112

01:10:2009 г.

От 15.04.2009 г.
До №4112 від 30.03.2009
На заміну від 16.03.2009
Народні депутати України
А.Сенченко, С.Веліжанський

 

ВИСНОВОК
на проект Закону України “Про спрощену систему оподаткування,
обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”

У законопроекті визначаються правові засади спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва. На сьогодні усі питання, що стосуються  спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності для суб’єктів малого підприємництва регулюються в Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (№746/99 від 28.06.99). На основі норм Указу здійснюють свою підприємницьку діяльність десятки тисяч суб’єктів  малого бізнесу, натомість певні норми цього нормативного акту втратили актуальність і не відповідають, або не узгоджуються з реаліями економічного життя  та нормами чинного законодавства.
В цілому відмічаючи актуальність пропозицій законопроекту на підтримку малого підприємництва, вважаємо за доцільне щодо окремих пропозицій проекту висловити  наступне.

1. Коло платників податку логічно було б визначити в одній статті, а не в двох, як це пропонується у проекті (статті 1, 7).

2. Проектом одним з критеріїв запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності пропонується встановити розмір мінімальної заробітної плати, офіційно встановлений       на 1 січня поточного року. Така система, зокрема, для фізичних осіб так званої першої та другої категорій запроваджується за умови, що обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не повинен перевищувати суму у розмірі відповідно 200 та 1000 мінімальних заробітних плат, а для юридичних осіб – 2000 мінімальних заробітних плат (стаття 1). Такий критерій має певні переваги (про що йдеться у пояснювальній записці) у порівнянні з існуючими критеріями (для фізичних осіб, зокрема, обсяг виручки  від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не повинен не перевищувати фіксовану суму у розмірі 500 тис. гривень, а для юридичних осіб – 1 млн. гривень). Водночас звертаємо увагу на те, що з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати, яке відбувається щороку, збільшуватиметься контингент суб’єктів малого підприємництва, що застосовуватиме спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, що, відповідним чином, призведе до зрушень в структурі джерел формування доходів бюджетів різних рівнів. Звертаємо також увагу на те, що прив’язка рівня оподаткування до розміру державного соціального стандарту – мінімальної заробітної плати може призвести у разі його підвищення до збільшення податкового тиску на суб’єктів підприємницької діяльності.

Звертаємо увагу на те, що запровадження внесених пропозицій збільшить податкове навантаження на суб’єктів малого підприємництва – фізичних осіб в кілька разів. Зокрема, згідно з чинним Указом Президента ставка єдиного  податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. У той же час згідно з проектом  ставка податку, наприклад, у 2009 році має становити не менше 63 гривень і не більше 625 гривень. Вважаємо такий підхід в умовах фінансової кризи недостатньо обґрунтованим.
Крім того, потребує додаткового обґрунтування пропозиція щодо нерівномірного збільшення податкового навантаження на суб’єктів малого підприємництва, зокрема  фізичних та юридичних осіб. Адже згідно з статтею 3 проекту рівень оподаткування суб’єктів малого підприємництва – юридичних осіб залишається незмінним, в той час як для суб’єктів малого підприємництва – фізичних осіб ставку податку, як вже зазначалось, пропонується збільшити в кілька разів.

3. Вважаємо недостатньо обгрунтованою пропозицію статей 1, 3 проекту щодо визначення порядку оподаткування суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, яка перейшла на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Зокрема, проектом пропонується оподатковувати не виручку від  реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а суму доходів, отриманих платником єдиного податку за звітний (податковий) період. До того ж, проектом визначається певний перелік доходів, які не включатимуться у загальну суму доходу, що підлягає оподаткуванню. На наш погляд, запропонований порядок  оподаткування юридичних осіб не можна повною мірою віднести до спрощенної системи оподаткування, оскільки передбачає  складний порядок обліку доходів та витрат, який більш притаманний загальній системі оподаткування.

4. Статтею 3 проекту єдиний податок, що сплачується суб’єктами підприємницької діяльності – юридичними особами, пропонується у повному обсязі (тобто в сумі 43%) зараховувати до місцевого бюджету (за чинним порядком 20% цього податку зараховується до державного бюджету). Реалізація законодавчої пропозиції своїм наслідком матиме зменшення доходної бази державного бюджету. Водночас, суб’єктами права законодавчої ініціативи відповідні компенсатори втрат держбюджету не запроваджуються.

5. Стаття 5 визначає порядок оподаткування суб’єктів малого підприємництва у випадку перевищення платниками податку бази оподаткування. Зокрема передбачено, що:
у разі перевищення фізичною особою - суб'єктом малого підприємництва першої категорії встановленого обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за результатами відповідного податкового (звітного) періоду, така особа сплачує додатково до суми єдиного податку 1 відсоток із суми перевищення;
у разі перевищення фізичною особою - суб'єктом малого підприємництва другої категорії встановленого обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), сума перевищення за результатами відповідного податкового (звітного) періоду оподатковуються за ставкою у розмірі 15 відсотків;
у разі перевищення юридичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності встановленого граничного обсягу доходів, отриманих платником єдиного податку за звітний (податковий) період, обсяги таких операцій оподатковуються за подвійною ставкою єдиного податку.
Законодавча пропозиція, на нашу думку, потребує додаткового обгрунтування. Звертаємо увагу на те, що 1 відсоток від суми перевищення потребує узгодження з ставкою єдиною податку, визначеною статтею 2 проекту на предмет співвідношення за рівнем фіскального навантаження на платника податку в різних умовах оподаткування. Адже 1 відсоток від суми перевищення може виявитися значно більшим за ставку єдиного податку.
Аналогічне зауваження стосується і 15-ти відсоткової ставки податку від суми перевищення для другої категорії платників податку. Тут невідповідність між рівнем фіскального навантаження може бути ще більшою, зважаючи на те, що різниця між ставками єдиного податку по категоріях становить лише 2,5 раза, а різниця між ставкою оподаткування суми перевищення – 15 разів.
Крім того, було б доцільним розглянути можливість оподаткування фізичних осіб – суб’єктів малого підприємництва першої категорії у разі перевищення ними встановленого обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в межах, що не перевищують обсяг виручки, встановленої для другої категорії платників податку, за ставкою, передбаченою саме для другої категорії платників податку.

Назва статті 5 проекту, на нашу думку, не відповідає її змісту. Адже перевищення бази оподаткування, що може відбутися внаслідок цілком об’єктивних економічних причин, не може кваліфікуватися як правопорушення, на відміну, наприклад, ухилення від оподаткування. У даному випадку змінюється лише режим оподаткування внаслідок зміни бази оподаткування.

6. Законодавча пропозиція статті 6 проекту щодо регулювання сфери застосування електронних контрольно-касових апаратів не повною мірою узгоджується з вимогами статті 1 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, згідно з якими  “встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається”.

7. Згідно з частиною 1 статті 8 проекту  з прийняттям цього закону втрачає чинність  Декрет Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” від 26 грудня 1992 року №13-92  в частині сплати фіксованого податку. Зауважимо, що проектом не визначається порядок переходу платників фіксованого податку на іншу систему оподаткування, зокрема на єдиний податок.

8. Частиною 4 статті 8 проекту шляхом внесення змін до Закону України “Про систему оподаткування” пропонується встановити, що ставки податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до законів України про оподаткування і не змінюються протягом  бюджетного  року,  за  винятком  випадків, пов'язаних із
застосуванням антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів відповідно до законів України, та зміни розміру ставок єдиного податку для фізичних осіб у 2009 році.  Внесена законодавча пропозиція, по-перше, не узгоджується з принципом стабільності системи оподаткування, визначеним статтею 3 Закону України “Про систему оподаткування”, який полягає у забезпеченні незмінності податків і зборів (обов'язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року (аналогічне зауваження стосується і терміну набрання чинності Законом). По-друге, вважаємо необгрунтованим вносити до системного закону, який визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників, норми, що мають обмежений термін дії.
Не дивлячись на те, що проектом передбачаються зміни до Закону України “Про систему оподаткування”, відповідна порівняльна таблиця не надана. Звертаємо увагу, що відповідно до частини 6 статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту про внесення змін до законів додається порівняльна таблиця, яка містить редакцію відповідних положень (статей, частин, пунктів, абзаців тощо) чинного закону та нову його редакцію з урахуванням запропонованих змін.

9. Відповідно до   пункту 2 частини 2 статті 27 Бюджетного кодексу України законопроект має бути направлений Міністерству фінансів України для експертного висновку щодо доцільності його прийняття, можливості та терміну набрання ним чинності.

    Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій. Разом із тим вважаємо, що актуальним на сьогодні є не удосконалення  окремих податкових законів та запровадження нових податків, а прийняття Податкового кодексу, який комплексно визначатиме основні засади податкової системи України.

Керівник Головного управління                                            В.І. Борденюк

Вик. :   Чечетова Н.
             Гудзинський С.
             Крегул І.
             Бортник С.