Декларирование доходов за 2013 год: консультирует налоговая

27:02:2014 г.

Днями в ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відбувся сеанс телефонного зв’язку «Гаряча лінія» із заступником начальника Дмитром Карташовим на тему: «Легалізація трудових відносин та декларування доходів громадян, отриманих в 2013 році».
За словами Дмитра Карташова, подання громадянами декларацій — це не лише конституційний обов’язок перед державою, а й ознака поваги до співгромадян. Адже надходження податку на доходи фізичних осіб від сплати задекларованих доходів є одним із джерел наповнення місцевих бюджетів. Кожен з декларантів робить внесок у розвиток свого міста чи села, сприяє фінансуванню важливих соціальних програм.
Безпосередньо з кампанією декларування пов’язане й питання легалізації заробітної плати та підвищення її рівня. Оскільки саме від рівня заробітної плати залежить сума податку на доходи фізичних осіб, яка надходить в бюджет, і в межах якої громадяни мають право скористатись податковою знижкою, тобто, повернути з бюджету частину сплаченого податку.
Пропонуємо до уваги найбільш актуальні питання з якими абоненти звертались на «Гарячу лінію» :

Чи має право фізична особа скористатись правом на податкову знижку по іпотечному житловому кредиту за 2012 та 2013 роки, оскільки в 2013 році таким правом не користувалась?
Відповідь: У випадку, коли платник податку до кінця 2013 податкового року, наступного за звітним 2012 роком, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного 2012 податкового року, таке право на наступні роки не переноситься.
Фізичні особи – резиденти, які сплачували іпотечний кредит, мають право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування таким іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Це право виникає в разі, якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Разом з тим, до податкової знижки включаються витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Слід зауважити, що оригінали документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом України.

Чи має право мати на отримання податкової знижки у разі, якщо сплачувала за навчання своєї 23-річної дитини?
Відповідь: Згідно зі саттею 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (до 18 років).
Якщо повнолітні діти продовжують навчатись і  у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу (стаття 199 Сімейного кодексу).
Таким чином, мати має право на отримання податкової знижки за навчання дитини, якій 23 роки.
Разом з цим, якщо дитині, яка навчається і не працює, у звітному (податковому) році, за який мати хоче отримати податкову знижку, виповнилось 24 роки, то законодавством не передбачено такого права на податкову знижку.

Чи має право платник податків на податкову знижку за навчання дитини за кордоном?
Відповідь: Згідно з підпунктом 166.3.3 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу України платник податку має право включити до податкової знижки на зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 Податкового кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.
Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту — фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті.
Враховуючи, що Податковий кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків та зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їхні права й обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження й обов’язки їхніх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, то Податковим кодексом не передбачено права на податкову знижку в частині витрат у вигляді суми коштів, сплачених на користь закордонних закладів освіти.

Чи існюють офіційні роз’яснення податкового законодавства для фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність?
Відповідь: Відповідно до статті 52 Податкового кодексу України та з метою забезпечення однакового підходу до практичного застосування норм податкового законодаства, Міндоходів затвердило Узагальнюючі податкові консультації щодо переліку витрат фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); щодо витрат правитного нотаріуса; щодо переліку витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
Зазначені консультації затверджені наказами Міністерства доходів і зборів України від 30 грудня 2013 року № 884, № 885, № 877.

Чи виникає база оподаткування податком на доходи фізичних осіб при отриманні доходу фізичною особою від управителя майном?
Відповідь: Особливості оподаткування діяльності, що здійснюється за договорами управління майном, визначено пунктом 153.13 статті 153 Податкового кодексу України.
Прибуток від кожного договору управління оподатковується на загальних підставах та податок сплачується до бюджету управителем майна. Виплата доходу установнику управління здійснюється лише після оподаткування прибутку відповідного окремого договору управління.
Для цілей оподаткування цим пунктом господарські відносини між учасниками договору управління прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.
Положення цього пункту не поширюються на операції з управління активами інститутів спільного інвестування фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону.
Відповідно до підпункту 164.2.2 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включаються суми винагороди та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.
Крім того, при нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Отже, дохід отриманий фізичною особою від управителя майном у вигляді інших виплат, нарахований за цивільно-правовими договорами, включається до загального оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується за ставками, визначеними пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу.

Яким чином оподатковується такий дохід фізичної особи, яка проживає в м. Києві, але здає в оренду власне рухоме майно сільськогосподарському підприємству, розташованому на території селищної ради?
Відповідь: Відповідно до підпункту 164.2.2 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.
Договірні відносини, які виникають між орендарем та орендодавцем, регулюються Господарським кодексом України, зокрема, частиною першою статті 283 якого визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету передбачено пунктом 168.4 статті 168 Податкового кодексу, відповідно до якого податок, утриманий з доходів резидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.
Відповідно до пункту  2 статті 64 Бюджетного кодексу податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується) податковим агентом — юридичною особою, зараховується до відповідного бюджету за їх місцем знаходження (розташування) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.
Таким чином, сільськогосподарське підприємство — орендар (як податковий агент) при виплаті доходу фізичній особі — орендодавцю зобов’язано нарахувати, утримати та сплатити до відповідного бюджету за своїм місцем знаходження податок за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу, тобто 15 (17)%, та відобразити таку виплату у податковому розрахунку (форма № 1ДФ) за ознакою доходу «102».

З метою невключення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу виручки, отриманої фізичною особою від продажу власної сільськогосподарської продукції, яким документом підтверджується такий дохід?
Відповідь: Під час продажу власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок.
Така довідка є підставою для невключення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції. Тобто продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, оброблена або перероблена безпосередньо фізичною особою на відповідних земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України.
Довідка про наявність у фізичної особи земельних ділянок безоплатно видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси платника протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.
Порядок видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок та її форма затверджені наказом Міндоходів від 17.01.2014 р. №32.

Які заходи вживаються працівниками Міндоходів з метою впливу на роботодавців, які порушують законодавство про оплату праці?
Відповідь: В ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м.Києві створено робочу групу, яка постійно проводить моніторинг фінансових результатів осіб, які нараховують заробітну плату на рівні або менше законодавчо встановленої мінімальної зарплати, або нижче рівня доходу, який надає право на застосування податкової соціальної пільги.
Це робиться з метою забезпечення повноти та своєчасності надходження до бюджету податку на доходи фізичних осіб та недопущення порушень податкового та іншого законодавства підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами – підприємцями при виплаті доходів у вигляді заробітної плати
З такими суб’єктами господарювання проводиться індивідуальна роз’яснювальна робота щодо дотримання вимог чинного законодавства, адже заробітна плата – це невід‘ємне право кожного громадянина України, визначене Конституцією - основним Законом України, та основна складова доходів населення, а податок на доходи з фізичних осіб – основне джерело наповнення місцевого бюджету.

Який порядок оподаткування сум заборгованості із заробітної плати, яка не нараховувалась у минулих періодах, а виплачується за рішенням суду?
Відповідь: Відповідно до пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб підлягає загальний дохід, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. До загальної суми оподатковуваного доходу включаються, зокрема, і доходи, що нараховуються до виплати за рішенням суду.
При цьому, згідно з пунктом 164.3 статті 163 Податкового кодексу при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і у не грошовій формах.
При нарахуванні та виплаті працівнику заборгованості із заробітної плати на підставі рішення суду, підприємство, як податковий агент, зобов’язане утримати із суми такої заборгованості податок з доходів фізичних осіб за ставкою 15% (та/або 17%) та перерахувати його до бюджету.

ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м.Києві

 

 

 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

 
 

Rambler's Top100