Чи поширюється обмеження щодо граничної суми розрахунків, встановлене у розмірі 50 000 грн., на розрахунки СГ з ФО на виплату заробітної плати?

На виконання ст. 33 Закону України від 20 травня 1999 року № 679 - XIV «Про Національний банк України» та з метою удосконалення готівкових розрахунків Правлінням Національного банку України постановою від 15 грудня 2004 року № 637 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, із змінами і доповненнями (далі – Положення № 637).

Абзацом шостим п. 1.2 Положення № 637 визначено, що готівкові розрахунки – це платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Пунктом 2.3 Положення № 637 передбачено, що підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених постановою Правління Національного банку України від 06 червня 2013 року № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» із змінами і доповненнями (далі – Постанова № 210).

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки. Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежуються.

Відповідно до п. 2.5 розд. 2 Положення № 637, якщо підприємства (підприємці) та фізичні особи здійснюють готівкові розрахунки без відкриття поточного рахунку шляхом унесення до банків готівки для подальшого її перерахування на рахунки інших підприємств (підприємців) або фізичних осіб, то такі розрахунки для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів – безготівковими.

При цьому Положення № 637 не визначає питання щодо поширення його норм на розрахунки суб’єкта господарювання з фізичними особами на виплату заробітної плати. Враховуючи викладене, для отримання роз’яснення з порушеного питання необхідно звертатись до Національного банку України як до розробника Постанови № 210.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс