Одним із методів, які використовуються постачальниками для просування товарів на ринку, є сплата мотиваційних виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь третіх осіб (організацій, які придбавають товари у постачальника та здійснюють їх збут (дистриб’ютори)), які є винагородою за досягнення певних економічних показників третіми особами (дистриб’юторами) у межах своєї основної діяльності та сприяють пожвавленню збуту товарів постачальника, стимулюють просування товарів у каналах дистрибуції.

Оскільки мотиваційні та стимулюючі виплати (премії, бонуси, інші заохочення), які сплачуються офіційним дистриб’ютором (постачальником продукції (робіт, послуг)), зокрема, за точність закупівельних прогнозів, виконання узгодженого плану закупівель, дотримання асортименту товарів тощо), спрямовуються на стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), такі витрати відносяться до маркетингових послуг.

Маркетингові послуги (маркетинг) – послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків (пп.14.1.108 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.185.1 ст.185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з пп.14.1.185 п.14.1 ст.14 Кодексу постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Отже, при наданні продавцем винагороди (бонусу) покупцю у зв’язку з досягненням певних обсягів постачання товарів, придбаних у такого продавця, об’єктом оподаткування ПДВ є маркетингові послуги, які надаються покупцем, а мотиваційні та стимулюючі виплати, в свою чергу, є компенсацією вартості таких послуг.

Тобто, у покупця при отриманні мотиваційних виплат (бонусів) від продавця виникають податкові зобов’язання з ПДВ на суму отриманих мотиваційних виплат (бонусів).

Питання. На яку дату продавцем товарів/послуг складається податкова накладна?

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов’язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідна норма визначена п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України.

Питання. Чи є об’єктом оподаткування ПДВ кошти, що надійшли орендодавцю у вигляді компенсації комунальних послуг та послуг від орендаря?

Кошти, що надійшли орендодавцю у вигляді компенсації комунальних послуг та послуг на поточне утримання приміщень від орендаря, включаються до бази оподаткування ПДВ та підлягають оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Питання. Чи необхідно платнику податку нараховувати ПДВ у разі безоплатного постачання товарів/послуг особам, не зареєстрованим платникам ПДВ, якщо суми ПДВ до податкового кредиту не включались?

При здійснені операції з безоплатного постачання товарів/послуг, при придбанні яких суми ПДВ не включалися до складу податкового кредиту, платник ПДВ відповідно до пп. «г» п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України не визначає податкові зобов’язання з ПДВ, незалежно від того, якій особі (зареєстрованій чи не зареєстрованій платником ПДВ) здійснюється постачання таких товарів/послуг.

Питання. Як оподатковуються ПДВ операції з безоплатного розповсюдження матеріалів з метою реклами, в тому числі зразків продукції в якості дегустації?

Згідно з п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Постачання товарів/послуг включає в себе безоплатну передачу майна іншій особі, постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (пп.«в» пп.14.1.185, пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Отже, операції з безоплатного розповсюдження матеріалів з метою реклами, в тому числі зразків продукції (проведення дегустації) є об’єктом оподатковування ПДВ і підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою.

Питання. Продавець товарів відмовився надати податкову накладну. Які дії платника ПДВ – покупця?

Якщо продавець товарів/послуг відмовляється надати податкову накладну або порушив порядок її заповнення або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, то покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника.

Ця заява є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення чи порядок реєстрації в Єдиному реєстрі.

До заяви потрібно додати копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за такою операцією.

Відповідна норма визначена п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Питання. Як заповнюються графи 5 і 6 податкової накладної у разі постачання послуг?

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Це визначено п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України.

У разі складення податкової накладної на повне постачання послуги, або на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) в повному обсязі, у графі 5 податкової накладної зазначається одиниця виміру «послуга», а в графі 6 зазначається «1».

У разі складення податкової накладної на часткове постачання послуги, або на суму попередньої оплати частини вартості послуги, у графі 5 податкової накладної зазначається слово «послуга», а в графі 6 - відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу. Наприклад, у разі постачання частини послуги, яка відповідає половині обсягу, вказаного у договорі, або у разі отримання суми попередньої оплати половини договірної вартості послуги, у графі 6 вказується число «0,5».

Форму податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 № 10, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2014 за №185/24962.

Питання. Чи має можливість платник податку, що має право на декларування бюджетного відшкодування, не заповнювати рядок 23 декларації з ПДВ, тобто не подавати Розрахунок суми бюджетного відшкодування, а переносити значення рядка 22 до рядка 24?

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлено ст.200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 200.4 ст.200 ПКУ визначено, що:

• а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов’язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
• б) залишок від’ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.200.6 та п.200.7 ст.200 ПКУ платник податку, який має право на бюджетне відшкодування, може прийняти рішення про:

• зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов’язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів (рядок 23.2 декларації з ПДВ);
• повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 23.1 податкової декларації з ПДВ).

До декларації обов’язково додається Розрахунок суми бюджетного відшкодування (п.200.8 ст.200 ПКУ).

Платники ПДВ, які не мають право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ та відповідно не подають Розрахунок суми бюджетного відшкодування, визначені в п.200.5 ст.200 ПКУ.

Враховуючи викладене, нормами ст.200 ПКУ не передбачено можливості вибору у відношенні проведення чи не проведення відшкодування ПДВ платником податку, який має право на таке відшкодування.

Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з п.200.6 ст.200 ПКУ у зменшення податкових зобов’язань з цього податку в наступних податкових періодах (пп.«а» п.200.14 ст.200 ПКУ).

Отже, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, повинен декларувати його у рядку 23 податкової декларації з ПДВ та подавати Розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Начальник інформаційно - комунікаційного управління ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області