В березні 2012 р. нашим підприємством було зроблено передоплату за товар. Податкову накладну постачальник виписав в березні та передав в квітні. Податкова накладна оформлена з порушенням вимог ст. 201 ПКУ. Податкова не повинна бути включена до ЕРПН. В березні податкова не включена до податкового кредиту та не відображена в податковій декларації з ПДВ. Чи маю я право включити таку податкову накладну в податковий кредит за квітень 2012 року с заповненням Додатка 8 до декларації з ПДВ? Дуже прошу відповісти конкретно маю право чи ні. Дякую! Чи буде вважатися податкова накладна як така, що заповнена з порушеннями в разі не зазначення району (населений пункт, в якому знаходиться підприємство, не є районним центром, підпорядковується місту) при заповненні рядка "місцезнаходження (податкова адреса) покупця", якщо всі інші реквізити заповнені вірно? Чи повинна я відобразити таку податкову накладну в Додатку 8 до податкової декларації з ПДВ?

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 198.6 (абзац третій) статті 198 розділу V ПКУ у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку (абзац четвертий пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

Відповідно до п. 201.10 ПКУ у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" із змінами та доповненнями, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту викладено в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженої наказом ДПС України від 16.02.11 №127. Відповідно до п.201.1 ст.201 ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються, зокрема, в окремих рядках місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Згідно із п.4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.11 за №1333/20071, місцезнаходження (податкова адреса) продавця та місцезнаходження (податкова адреса) покупця вказуються з урахуванням вимог ст.45 гл.I р.II ПКУ та ст.29 і ст.93 Цивільного кодексу України. Пунктом 45.2 ст. 45 р. ІІ ПКУ визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Адреса в полях "Місцезнаходження (податкова адреса) продавця" та "Місцезнаходження (податкова адреса) покупця" податкової накладної записується платником податку у загальновстановленому порядку та повинна містити такі відомості: вулиця, № будинку, № офісу, місто (населений пункт), район (якщо населений пункт не є райцентром), область (якщо місто не є обласним центром), поштовий індекс.

Загальноприйнятими є також скорочення "вул." замість "вулиця", "буд." замість "будинок" тощо. При цьому, слід зазначити, що запис адреси в полях "Місцезнаходження (податкова адреса) продавця" та "Місцезнаходження (податкова адреса) покупця" податкової накладної у зворотному порядку не може бути підставою для виключення сум ПДВ з податкового кредиту, якщо така адреса є достовірною, відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб – підприємців та фактичному місцезнаходженню платника податку, а також за умови вірно заповнених всіх інших реквізитів.

ДПС у Херсонській області