1 липня 2012 року набрав чинності Закон України від 24.05.2012р. № 4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм».
Надаємо коментар до вказаного закону з питань справляння податку на додану вартість.

Змінилося визначення терміну «особа» для цілей Розділу V Податкового кодексу

Майже повністю у новій редакції викладений пункт 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), який дає визначення терміну «особа» для цілей Розділу V «Податок на додану вартість». Найбільше він змінився для платників єдиного податку. Тепер, для того, щоб бути «особою», їм не обов’язково набирати 300 тис.грн. обсягу постачання послуг/робіт іншим платникам податку на додану вартість за останні 12 календарних місяців. Достатньо застосовувати ставку єдиного податку 3%, або перебувати на ставці 5% та добровільно переходити на 3%. Це стосується як юридичних осіб так і фізичних осіб – підприємців.

Спрощено процедуру добровільної реєстрації платником податку на додану вартість

Відповідні зміни внесено у пункт 182.1 ПКУ. Тепер там більше немає умови, що постачання товарів чи послуг іншим платникам податку на додану вартість має становити не менше 50% загального обсягу постачання за останні 12 календарних місяців. Також зникла норма і про мінімальний розмір статутного капіталу або балансової вартості активів. Залишилася лише єдина умова — суб’єкт господарювання повинен здійснювати оподатковувані операції.
Тому тепер, новоствореним суб’єктам господарювання буде не так важко стати платниками податку на додану вартість, як це було раніше. Для цього лише потрібно подати відповідну реєстраційну заяву. До речі, тепер свідоцтво платника ПДВ видається протягом п’яти робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви (пункт 183.9). Раніше строк видачі свідоцтва складав 10 робочих днів.
Оскільки для добровільної реєстрації платником ПДВ відсутня умова щодо наявності обсягів постачання іншим платникам податку на додану вартість за останні 12 календарних місяців не менше 50% від загального обсягу постачання, відсутня і відповідна підстава для анулювання свідоцтва платника ПДВ, яка була прописана в частині «и» пункту 184.1 ПКУ.

Врегульовано порядок реєстрації платниками ПДВ платників єдиного податку при зміні ставки з 5% на 3%

До внесення змін у пункти 183.4 та 183.5 ПКУ строки подання платниками єдиного податку реєстраційної заяви були визначені лише для випадку першого перевищення обсягу постачання 300 тис. грн. Для реєстрації, коли обсяг постачання 300 тис. грн. було перевищено декілька податкових періодів тому, строки подання заяви визначені не були. Також виникало питання щодо дати, з якої єдиноподатник, вважався зареєстрованим платником податку на додану вартість.
Із вступом в силу оновлених норм ПКУ ці моменти врегульовані. При реєстрації єдиноплатників платниками ПДВ реєстраційна заява буде подаватися не пізніше 15 календарних днів до початку кварталу, в якому буде застосовуватися ставка 3%. При цьому, датою реєстрації платником ПДВ буде перший день нового календарного кварталу.

Врегульовано порядок нарахування податкового зобов’язання при анулюванні реєстрації платника ПДВ

Змінено редакцію пункту 184.7 статті 184 ПКУ. До товарів та необоротних активів, які обліковувались у платника ПДВ на дату анулювання реєстрації та при придбанні яких був сформований податковий кредит, додались ще і послуги, які не були використані в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.
Чітко визначено дату анулювання реєстрації платника ПДВ та дії платника при анулюванні його реєстрації. Передбачено, що платник податку, реєстрація якого анулюється, зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по товарах/послугах, необоротних активах, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, що не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а саме: в останньому звітному періоді не пізніше дати анулювання реєстрації виходячи з їх звичайної ціни. Зазначене не розповсюджується лише на випадки анулювання реєстрації внаслідок реорганізації платника податку. (виключено підпункт “ґ” підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, тобто не вважається постачанням товарів передача товарів, необоротних активів у спільну власність без створення юридичної особи.
До речі, в новій редакції пункту 184.7 статті 184 ПКУ вилучено термін «умовне постачання».
Відповідно до нової редакції пункту 184.8 статті 184 ПКУ сума податку визначена при анулюванні реєстр рації платника ПДВ враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності – погашається незалежно від того, чи залишатиметься особа зареєстрованою як платник ПДВ на день сплати такої суми податку чи ні.

Змінено порядок визначення бази оподаткування у разі постачання товарів/послуг

Відповідно до змін, внесених до абзацу третього пункту 188.1 статті 188 ПКУ, база оподаткування визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної, лише по операціях з постачання товарів ввезених платником на митну територію України, а не по всьому ланцюгу постачання таких товарів.
Згідно із змінами не включається до бази оподаткування сума відшкодування орендодавцю-бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна та комунальних послуг і енергоносіїв.
База оподаткування у разі нарахування податкових зобов’язань за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо вони починають використовуватись в операціях, які не є оподатковуваними, або у негосподарській діяльності, визначається виходячи з балансової вартості, що склалася станом на початок звітного періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання.
Пункт 189.11 щодо визначення бази оподаткування у разі умовного постачання виключено, у зв’язку з виключенням самого поняття «умовне постачання».
Новим пунктом 189.13 вирішено питання визначення бази оподаткування у разі постачання квитків на проїзд в автобусах та на перевезення багажу – базою оподаткування є винагорода, що включає автостанційний збір. До бази оподаткування не включається вартість перевезення, що перераховується перевізнику, та сума витрат на страхування пасажирів, яка перераховується страховій компанії.

Врегульовано питання формування податкового кредиту

Надано право платникам податків на визначення податкового кредиту на підставі бухгалтерської довідки при зміні напрямку використання раніше придбаних товарів/послуг, необоротних активів для неоподатковуваних/звільнених від оподатковування операцій для подальшого використання в господарській діяльності платника податку або переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.
Розподіл податкового кредиту не проводиться та податковий кредит не зменшується у разі здійснення операцій згідно пункту 197.1.28. «тобто постачання товарів/послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету».

Змінено порядок визначення оплаченої частини податкового кредиту для бюджетного відшкодування ПДВ

У частину «а» пункту 200.4 ПКУ додано лише два слова, а платникам податку на додану вартість, які постійно декларують бюджетне відшкодування, стане жити значно легше. Сума податку на додану вартість тепер може бути фактично оплачена постачальникам товарів/послуг не тільки в попередньому податковому періоді (як було раніше), а і в звітному, тобто тому, в якому суб’єкт господарювання заявляє бюджетне відшкодування.

Складання паперової податкової накладної в деяких випадках не є обов’язковим
З оновленням ПКУ покупець товарів чи послуг зможе обирати спосіб складання податкової накладної: в паперовому вигляді або в електронній формі. До електронної форми податкової накладної висуваються наступні вимоги:
реєстрація електронного цифрового підпису уповноваженої особи;
реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У разі складання накладної в електронній формі, складати її у паперовому вигляді не потрібно.

Податкові накладні реєструються у Єдиному реєстрі не пізніше 15 календарних днів за датою їх складання

Відповідні зміни внесені у пункт 201.10 ПКУ. На перший погляд це негативна зміна, тобто у продавця тепер буде менше часу (15 днів замість 20) на реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі. Але якщо подивитися більш детально, то ця зміна більше позитивна ніж негативна. Наприклад, дата складання податкової накладної – 31.03.2012. До 01.07.2012 граничний термін її реєстрації у Єдиному реєстрі 20.04.2012, що також співпадає із спливом граничного строку подання податкової декларації з податку на додану вартість. Тобто, отримувачу податкової накладної доводиться чекати останнього дня подання декларації з ПДВ, щоб прийняти рішення, подавати скаргу за нереєстрацію ПН у Єдиному реєстрі на постачальника чи ні. Із вступом в силу змін таких ситуації виникати не буде. У покупця тепер буде достатньо часу, щоб перевірити отримані податкові накладні на факт їх реєстрації у Єдиному реєстрі.
Також, продавець тепер не повинен видавати покупцю податкову накладну тільки після її реєстрації у Єдиному реєстрі, як це було раніше. Другий абзац пункту 201.10 тепер має наступний вигляд:
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку — продавець товарів/послуг зобов’язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зміни щодо обчислення ПДВ у туристичній галузі

Уточнено норми пункту 207.6 статті 207 ПКУ стосовно визначення бази оподаткування, строків виникнення податкових зобов’язань туристичного оператора при поставці туристичного продукту, права туристичного оператора на податковий кредит та дата його виникнення.

Зміни, які стосуються спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства

Внесеними змінами до статті 209 ПКУ «Спеціальний режим оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства» врегульовано порядок формування та коригування податкового кредиту по операціях, до яких застосовується такий спеціальний режим, а саме:
- уточнено визначення суми податкового кредиту по товарах/послугах, основних фондах, якщо вони частково використовуються для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших, відбувається шляхом розподілу виходячи з питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості усіх товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів;
- надано можливість та визначено механізм коригування податкового кредиту у разі зміни напряму використання товарів/послуг (виходячи з вартості придбання), основних фондів (виходячи з балансової вартості);
- розширено перелік постачальників молока або м'яса в живій вазі, за які виплачуються компенсації переробними підприємствами (пункт 1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ);
- визначено право на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) по необоротних активах, які одночасно використовуються в оподатковуваних і неоподатковуваних (звільнених) операціях (операції з постачання на митній території України та з вивезення в митному режимі експорту зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД) без застосування норм статті 199 щодо пропорційного віднесення сум податку до податкового кредиту;
- виключено норму (пункт 22 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ) щодо оподаткування за нульовою ставкою податку на додану вартість операцій з постачання природного газу, ввезеного на митну територію України ПАТ «НАК «Нафтогаз України»

ДПС у Львівській області