Відповідно до п.1 та п.2 ст. 325 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-ІV суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.
Тобто, суб’єктом права власності законодавством визначається фізична особа, яка може бути власником будь-якого майна, крім майна, яке не може знаходитись взагалі у власності фізичної особи. При цьому, такий суб’єкт права власності як фізична особа – підприємець не відокремлюється.
Відповідно до пп. „а” п.185.1 ст.185 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ), об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Згідно із п. 180.1 ст. 180 р. V ПКУ, платником податку, зокрема, є:
- будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному ст.183 цього розділу;
- будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Оскільки, власником нерухомого або рухомого майна можуть бути лише фізичні або юридичні особи, то постачання суб’єктом підприємницької діяльності - фізичною особою підприємцем, який зареєстрований платником ПДВ, такого майна може здійснюватись ним виключно, як фізичною особою.

Якщо, операція з постачання нерухомого або рухомого майна не відноситься до господарської діяльності суб’єкта підприємницької діяльності – платника ПДВ, то відповідно за такою операцією податкові зобов’язання з ПДВ ним не формуються, а право на податковий кредит у такого суб’єкта підприємницької діяльності – платника ПДВ за операцією з придбання зазначеного майна не виникає.

ДПСУ