Главная arrow НДС arrow Уточнюємо показники ПДВ-звітності за період, коли діяла інша форма декларації

Уточнюємо показники ПДВ-звітності за період, коли діяла інша форма декларації

21:08:2017 г.
Зважаючи на те що чинна форма податкової звітності з ПДВ містить номери й назви рядків, відмінні від форми звітності, що була чинна в податковий період, який підлягає уточненню (березень 2015 року), відповідні уточнені показники потрібно вписувати до найбільш відповідних за змістом рядків чинної форми уточнюючого розрахунку.

У разі виправлення значення рядка 21 ПДВ-декларації, яке в майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 або рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, у якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абз. 4 п. 50.1 ПКУ. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) ураховується в рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок (п. 5 і п. 6 р. VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21).

У разі виправлення значення рядка 21 декларації з ПДВ, яке в майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 або рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожен звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 або рядка 20.2.

Лист ДФСУ від 14.08.2017 р. № 1594/6/99-99-15-03-02-15/ІПК (див. нижче).

Інтерактивна бухгалтерія

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 14.08.2017 р. № 1594/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Про податок на додану вартість

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку уточнення показників податкової звітності з ПДВ за березень 2015 року та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодекс).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 розділу II Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу доповнено пунктом 33, згідно з яким за вибором платника податку, який він відображав у заяві, що подавалася у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року без проведення перевірок, передбачених статтею 200 Кодексу, зокрема, збільшували розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 Кодексу (далі - реєстраційна сума), з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.

Таке збільшення податкового кредиту підлягало відображенню у рядку 20.2 розділу III податкової декларації з ПДВ, форма якої була чинна на дату такого збільшення (затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. N 966 зі змінами та доповненнями).

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Кодексу у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, при виявленні платником податку помилки, що міститься у раніше поданій ним податковій звітності з ПДВ, платник податку має право скласти уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ (далі - уточнюючий розрахунок) за звітний (податковий) період, у якому допущено таку помилку (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) та виправити неправильно відображені показники.

Форма і порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість та уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. N 21 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за N 159/28289 (далі - наказ N 21).

Враховуючи, що чинна форма податкової звітності з ПДВ містить номери і назви рядків, відмінні від форми звітності, що була чинна у податковий період, який підлягає уточненню, відповідні уточнені показники потрібно вписувати до найбільш відповідних за змістом рядків чинної форми уточнюючого розрахунку.

Пунктами 5 та 6 розділу VI наказу N 21 встановлено, що уразі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

Водночас повідомляємо, що згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.
При цьому оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій платника податку може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.

 
 
 

Rambler's Top100