Водночас відповідно до пункту 153.7 статті 153 Податкового кодексу, яким визначено оподаткування операцій лізингу (оренди), передача майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму доходів, а орендар збільшує суму витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.

Витрати на оперативну оренду основних засобів, а також витрати на їх утримання відносяться до складу відповідного виду витрат та враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (підпункт г) підпункту 138.8.5 пункту 138.8, підпункт в) підпункту 138.10.2 та підпункт д) підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу).

При цьому витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу (п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу).

Водночас слід зазначити, що відповідно до вимог статті 799 Цивільного кодексу України укладений договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Враховуючи викладене, якщо платником податку укладено договір оренди легкового автомобіля з фізичною особою, у тому числі, що перебуває з ним у трудових відносинах, то за умови, що такий автомобіль використовується у господарській діяльності платника і понесені витрати належним чином документально підтверджені, суми орендної плати за легковий автомобіль та понесених витрат на його утримання можуть бути враховані у складі витрат при визначенні об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств.

ДПІ у Солом’янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві