Норми Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) передбачають такі способи оподаткування доходів, що одержують фізичні особи – підприємці:
 у разі застосування загальної системи оподаткування – податком на доходи фізичних осіб оподатковується чистий оподатковуваний доход, який визначається як різниця між загальним оподатковуваним доходом і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця;

у разі застосування спрощеної системи оподаткування – здійснюється сплата єдиного податку, який встановлюється у відсотках (фіксованих ставках) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Зокрема, для першої групи платників єдиного податку фіксовані ставки податку у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати з розрахунку на календарний місяць встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності (п. 293.2 ст. 293 Кодексу). 

Вибір системи оподаткування здійснюється фізичною особою – підприємцем самостійно.
 Слід зазначити, що гл. 1 Розділу XIV Кодексу, яка визначає правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, не передбачає зменшення встановлених ставок єдиного податку для фізичних осіб – підприємців в залежності від тривалості робочого тижня суб’єктів господарювання.
 Згідно зі ст. 128 Господарського кодексу України зі змінами та доповненнями громадянин – підприємець зобов’язаний сплачувати податки та інші обов’язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Тобто не передбачено зменшення встановлених ставок єдиного податку для фізичних осіб – підприємців, які працюють неповний робочий тиждень.

ДПІ у Солом’янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві