Як тепер перевірятимуть український бізнес
11:11:2016 г.

Верховна Рада України проголосувала за проект, який лежав  у шухляді комітету трішки більше року із одіозною назвою “… щодо лібералізації системи державного нагляду”.

Мету ще в 2015 році озвучили так: “вдосконалення та модернізація державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, сприяння утвердженню партнерських відносин між підприємцями та державою”.

Рада віддала 232 голоси у другому читання за законопроект, з трибуни проект голосно захищав голова Комітету з промислової політики Віктор Гласюк.

Не таємниця, що ми маємо в Україні ряд суттєвих проблем із перевірками підприємств:

  • По-перше. Система неефективна і ніяк не зменшує число порушень у сфері господарської діяльності, бо не впливає на усунення першопричин проблеми, а навпаки ще більше загострює конфлікт між бізнесом і чиновниками.
  • По-друге. Перевірки використовуються як засоби маніпулювання та інструменти для вимагання. Регулярні зустрічі з чиновниками заставляють бізнесмена відчути себе наляканим і беззахисним (що в принципі відповідає природньому стану людини в кабінет якої вривається гурт накачених озброєних молодиків у чорних масках).
  • По-третє. Необгрунтовано широкі повноваження чиновників при проведенні перевірок (наприклад податковий ревізор дуже суб’єктивно вирішує, що має законні підстави встановлювати факт нікчемності господарської операції).

Проект закону вносить зміни тільки до Закону “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” , але ніяк не зрозуміло як системно він повинен перегукуватись з Податковим кодексом, який описує свій порядок перевірок. Тут не складається, як на мене. Будемо мати проблеми в судах знову.

Які ж цікаві інновації в проекті?

1. Передбачено презумпцію правомірності бізнесмена . Та ця норма швидше декларативна, аніж реальна. Більше того, схожа норма є  в Конституції і Податковому кодексі. Крім того, це відлуння практики Європейського суду і його відомого рішення Булвес проти Болгарії. Іншими словами не така це вже й інновація.

2. Заборонено встановлювати плановиі вимоги щодо кількості притягнутих до відповідальності. Та ці вимоги і раніше були не зовсім законними і прикривалися “внутрішніми розпорядчими актами з обмеженим доступом” . Чиновники керівники своїм підлеглим ставили такий собі план, кількості покараних. Та не зважаючи на нововведення, якщо таке завдання буде поставлено навіть не на папері керівником якогось органу зверху, можете бути впевненими, попри всі заборони воно буде реалізоване.

3. Встановлено річне планування заходів перевірки. Це непогана інновація. Побачимо як вона спрацює на практиці.

    4. Звужено підстави для позапланових перевірок. Теж добре, та тепер однією з підстав позапланової перевірки є заява особи про порушення відповідним підприємством її законних прав та інтересів. Це дуже маніпулятивний інструмент, бо зрозуміло, що абсолютно непроблемно тепер придумати і написати скаргу від імені якоїсь фізичної особи, що ляже в основу чергової позапланової перевірки.
    5. Звільнено суб’єкта господарювання від відповідальності за відмову у наданні пояснень щодо своєї діяльності. Проте така відповідальність власне і не передбачена, та й в процесі перевірки “пояснення” в суб ’ єкта господарювання відбираються рідко.

6. Передбачено звільнення від відповідальності, якщо суб’єкт діяв відповідно до консультації конкретного органу. Аналогічна норма є в Податковому кодексі і лише одиницям особливо вправних адвокатів вдалось застосувати її на практиці. Біда в тім, що фіскали, до прикладу, відмовляються давати законні розгорнуті податкові консультації, а їхні відповіді у формі примітивного беззмістовного і послідовного цитування норм закону, на жаль, користі приносять мало.

7. Після прийняття закону планові перевірки проводитимуться відповідно до річного плану. Загальна кількість днів перевірки не може перевищувати 30 днів, тобто більше ніж робочий місяць. Це досі неймовірно багато, більше того, це відверте блокування підприємницької діяльності.

8. Перед проведенням перевірки тепер чиновник повинен пред ’ явити уніфіковану форму акту . Якщо в цьому акті не передбачено тем, на які з підприємцем спілкується чиновник під час проведення перевірки, можна спокійно ігнорувати його спроби отримати інформацію.

Ну і пам ’ ятаємо, що чинним є закон, прийнятий з поправкою, про те, що мараторій на проведення перевірок продовжено до 31 грудня 2017 року.
І на останок цитата з офіційного сайту ВРУ: “на думку законодавця законопроект призведе до пожвавлення”. Отож пожвавлюймось, друзі, пожвавлюймось!

Соломія Марчук, адвокат, СЕО Юридичної компанії "MB&P", громадський діяч, член Спілки українських підприємців, член правління Західного регіонального об'єднання адвокатів

Ліга.Блоги