Как платить единый налог и фиксированный патент в 2011 году: САМЫЕ СВЕЖИЕ РАЗЪЯСНЕНИЯ

29:12:2010 г.

Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики

РІШЕННЯ
Про забезпечення застосування окремих положень Податкового кодексу України

“21”грудня 2010 року

Розглянувши питання про забезпечення застосування окремих положень Податкового кодексу України та прийнявши до уваги позицію Міністерства фінансів України та Державної податкової служби України щодо вирішення зазначених питань, керуючись положеннями статей 14, 17 та 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України»,
Комітет вирішив:

1. Рекомендувати при застосуванні окремих положень Податкового кодексу України врахувати наступне:
1) Щодо порядку застосування єдиного податку в умовах дії Податкового кодексу України.
Особливості оподаткування єдиного податку встановлено підрозділом 8 Розділу XX Податкового кодексу України.
На період з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України суб'єкти малого підприємництва застосовують Указ Президента України від З липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (з наступними змінами) з урахуванням, зокрема того, що єдиний податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку, що підлягає перерахуванню до бюджетів відповідно до норм Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (з наступними змінами). При цьому розподіл коштів єдиного податку або фіксованого податку на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або до Пенсійного фонду України Державним казначейством України не здійснюється.
Згідно Указу суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні та фізичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:
від юридичних осіб:

  • до Державного бюджету України - 20 відсотків;
  • до місцевого бюджету - 23 відсотки;
  • до Пенсійного фонду України - 42 відсотки;
  • на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для 2
  • відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням;

від фізичних осіб:

  • до місцевого бюджету - 43 відсотки;
  • до Пенсійного фонду України - 42 відсотки;
  • на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Проте, слід враховувати, що оскільки статтею 10 розділу І Податкового кодексу єдиний податок віднесено до місцевих податків, розподіл єдиного податку, сплаченого юридичними особами між Державним та місцевими бюджетами не здійснюється, а перераховується до місцевих бюджетів у розмірі 43 відсотка від нарахованої суми.
Таким чином, задекларовані в податковому розрахунку за звітні періоди 2011 року суми єдиного податку сплачуються платниками єдиного податку до місцевих бюджетів у розмірі 43 відсотка.
Водночас, пунктом 4 Підрозділу 8 Розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що зарахування до бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування (у тому числі пенсійного страхування) єдиного податку, який сплачується у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року, здійснюється у порядку та на умовах, які діяли до 1 січня 2011 року.
Таким чином, суми єдиного податку, задекларовані в податковому розрахунку за ІV квартал 2010 року сплачуються не пізніше 20 січня 2011 року у повному обсязі на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України, відповідно до вказаної норми Податкового кодексу України зобов‘язані здійснити розподіл отриманих коштів на умовах діючого Указу.

2) Щодо порядку застосування фіксованого податку у 2011 році.
Підрозділом 8 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що на період з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України суб'єкти малого підприємництва застосовують абзаци шостий - двадцять восьмий пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» з урахуванням деяких особливостей.
Передбачені особливості не змінюють порядок сплати фіксованого податку.
Крім того, у зв'язку із втратою чинності Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року № 56-93 «Про місцеві податки і збори» (підпункт 1 частини другої розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України) та припиненням дії відповідно до пункту 4 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України Указу Президента України від 28 червня 1999 року № 761/99 «Про впорядкування механізму 3
сплати ринкового збору» втрачає актуальність питання щодо обов'язковості видачі патенту за умови, якщо фізична особа-підприємець, яка здійснює підприємницьку діяльність з продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках та є платником ринкового збору згідно з законодавством.
Таким чином, отримання патенту на сплату фіксованого податку з набранням чинності Податкового кодексу України повинно здійснюватися у порядку, встановленому розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» без необхідності сплати ринкового збору.

3) Щодо порядку повернення коштів, сплачених у 2010 році при проходженні технічного огляду платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2011 рік.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» фізичні особи сплачують цей податок у тому числі перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.
При цьому, фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.
За таких обставин деякі платники податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів при проходженні технічного огляду у 2010 році сплатили цей податок і за 2011 рік.
Відповідно до пункту 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України з 1 січня 2011 року набирають чинність положення розділу VII «Збір за першу реєстрацію транспортного засобу» цього Кодексу та, відповідно, Закон України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» вважається таким, що втрачає чинність.
Відповідно до статті 231 Податкового кодексу України платниками цього збору є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, що відповідно до статті 232 цього Кодексу є об’єктами оподаткування.
Таким чином, зазначені кошти підлягають поверненню відповідно до статті 43 Податкового кодексу України, яка унормовує питання умов повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань.

2. Направити це рішення у Міністерство фінансів України та Державну податкову службу України для врахування в роботі.
Голова Комітету В.Ю. Хомутиннік