Когда «хмельной» отчет можно не подавать

18:06:2014 г.

Відповідно до п.п. 1.1. п. 16 підр. 10 р. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво.
Об’єктом оподаткування збором є виручка - товарооборот, одержаний на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплати у грошовій формі (п.п. 1.3. п. 16 підр. 10 р. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу).

Відповідно до абз. другого п. 2 Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2005 року № 587, платники збору подають щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця, зазначений розрахунок контролюючому органу за місцем перебування на податковому обліку. Суму збору, зазначену в розрахунку, платник збору зобов’язаний сплатити протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання розрахунку.

Форма Розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та Порядок заповнення розрахунку суми вказаного збору затверджені наказом ДПА України від 01.12.2009 року № 671 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.02.2010 року за № 125/17420.

Отже, платники збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства щомісячно подають розрахунок до органів доходів і зборів, в тому числі у випадку відсутності у суб’єкта підприємницької діяльності у звітному місяці факту реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, тобто незалежно від наявності у платників об’єкта оподаткування.

Згідно зі ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та ст. 252, 254 Цивільного кодексу України суб’єкт господарювання має право здійснювати торгівлю алкогольними напоями до дати зазначеної в ліцензії на право здійснення торгівлі алкогольними напоями.

Ліцензія на торгівлю алкогольними напоями анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставах визначених у цій статті, однією з яких є подання заяви платником. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом підприємницької діяльності письмового розпорядження про її анулювання .

Враховуючи викладене вище, суб’єкт підприємницької діяльності може надати контролюючому органу доходів і зборів, на обліку в якому він перебуває, письмове повідомлення (заяву) про припинення в подальшому господарської діяльності з реалізації алкогольних напоїв і пива в оптовій та/або в роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування, якщо він протягом поточного року припиняє продаж зазначеної продукції та у подальшому не передбачає її реалізацію.

Для суб’єкта підприємницької діяльності, що здійснював реалізацію алкогольних напоїв додатковою умовою є одночасне завершення строку дії ліцензії або отримання  контролюючим органом письмового повідомлення про анулювання ліцензії на реалізацію в оптовій та/або в роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв.

У цьому випадку суб’єкт підприємницької діяльності може не надавати розрахунок, починаючи із звітного періоду (місяця), наступного за місяцем отримання контролюючим органом таких документів.

ДПІ у Солом’янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві