Набрав чинності закон, яким врегульовуються правові відносини щодо дистанційної та надомної роботи

01:03:2021 г.

27 лютого 2021 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи" від 04.02.2021 р. № 1213-IX (далі — Закон № 1213).

До основних положень Закону № 1213, зокрема, можна віднести:

- запровадження двох самостійних видів (форм) роботи - дистанційної та надомної;

- право роботодавця при укладенні трудового договору про дистанційну або надомну роботу отримувати відомості про місце проживання або інше місце за її вибором, де буде виконуватись трудова функція (з метою належного оформлення працівника на дистанційну роботу);

- забезпечення можливості ознайомлення працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором, локальними нормативними актами роботодавця, повідомленнями та іншими документами, з якими працівник має бути ознайомлений у письмовій формі, шляхом обміну електронними документами;

- забезпечення можливості дистанційного ознайомлення працівника з вимогами щодо охорони праці шляхом використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема відеозв’язку;

- забезпечення можливості працівника поєднувати дистанційну роботу з виконанням роботи в звичайному режимі на робочих місцях у приміщеннях чи на території роботодавця;

- покладення на власника або уповноважений ним орган зобов’язань щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на робочих місцях на території і у приміщеннях власника.

Закон № 1213 вносить зміни до Кодексу законів про працю України, Закону України «Про охорону праці».

Запроваджується чітка регламентація дистанційної та надомної роботи, а також сучасні форми дистанційної роботи, використання інформаційних технологій у процесі трудових правовідносин.

Крім того, очікується, що удосконалення правового регулювання дистанційної та надомної роботи призведе до позитивного соціально-економічного ефекту через створення законодавчих стимулів для переведення великої кількості працівників з роботи за договорами цивільно-правого характеру на повноцінні трудові договори із роботодавцями.

ВРУ