Підрозділом 8 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (далі — ПК)  з 1 січня 2011 року і до внесення змін до розділу XIV ПК в частині оподаткування суб’єктів малого підприємництва визначені особливості оподаткування доходів від здійснення підприємницької діяльності суб’єктів, які обрали спрощену систему оподаткування шляхом сплати єдиного та фіксованого податків.
Зокрема, порядок нарахування, обчислення та сплати фіксованого податку регулюється розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.92 р. № 13-92 (далі — Декрет).
Розділом IV Декрету визначено, що фізична особа — суб’єкт підприємницької діяльності при провадженні діяльності з продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках, має право самостійно обирати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту за умови, якщо: кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку не перевищують п’яти та валовий доход за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує суми 119 000 грн.
Застережень щодо неподання платниками фіксованого податку декларацій не встановлено, тому вони повинні подавати декларації у встановленому Декретом порядку із зазначенням періоду діяльності, розміру валового доходу та суми сплаченого за звітний період фіксованого податку.
Згідно із ст. 14 Декрету, доходи громадян, одержані від здійснення підприємницької діяльності, що оподатковуються фіксованим податком, не включаються до складу його сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року, а сплачена сума фіксованого податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов’язань такого платника податку.
Враховуючи наведене, а також те, що згідно із ст. 13 Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності, то в підприємців, які сплачують фіксований податок, звітним періодом є календарний (податковий) рік і декларація подається саме за наслідками звітного податкового року.
Замість Книги обліку доходів і витрат (Книга ф. №10), затвердженої наказом ДПА України "Про затвердження Інструкції "Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю" від 21.04.93 р. № 12, для фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність на загальній системі оподаткування, платник фіксованого податку може вести облік доходів і витрат у будь-якій зручній для нього формі, що не вимагає будь-якої реєстрації. Дані такого обліку платники фіксованого податку по закінченні звітного податкового року мають зазначати у річній податковій декларації про доходи, одержані від здійснення своєї діяльності.