|
ВРУ прийняла в першому читанні законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця» (реєстраційний № 2118а від 23.05.2013). Розробленим Міністерством соціальної політики України законопроектом на законодавчому рівні встановлено порядок видачі, відмови у видачі та анулювання дозволів на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в іншого роботодавця. Водночас вносяться зміни до Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого додатком до Закону України від 19.05.2011 № 3392-VI, у частині доповнення його дозволом на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в іншого роботодавця.
З січня 2013 року набрала чинності нова редакція Закону України «Про зайнятість населення», статтею 39 якого передбачається, що діяльність суб’єктів господарювання-роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів, здійснюється на підставі дозволу, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
Запропонований механізм регулювання діяльності роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в іншого роботодавця, поширений у Європейському Союзі.
Застосування нетипових форм зайнятості в Україні перетворилося в інструмент зменшення податкових зобов’язань підприємств та скорочення витрат на персонал. При цьому:
- працівники позбавляються гарантії постійної зайнятості, оскільки у будь-який момент їх можуть перевести на інше підприємство або взагалі відмовитись від їхніх послуг;
- працівники втрачають право на винагороди, пов’язані з безперервністю стажу роботи на одному підприємстві та інші види соціальних гарантій;
- людина, фактично відпрацювавши на шкідливих і небезпечних роботах, втрачає право на пільгову пенсію, адже юридично вона є співробітником кадрового агентства, де відсутні шкідливі умови;
- в свою чергу, держава недоотримує податки в бюджет і внески в загальнообов’язкові страхові фонди.
В українському законодавчому полі норма, передбачена статтею 39 Закону України «Про зайнятість населення», є новелою, запровадження якої забезпечить легальну діяльність роботодавців у сфері наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в іншого роботодавця, а також захист трудових прав найманих працівників, зокрема, гарантій встановлених Законом України «Про оплату праці».
Прийняття законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України щодо видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця» дозволить Державній службі зайнятості України розпочати видачу дозволів на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в іншого роботодавця та дасть реальні інструменти для захисту прав найманих працівників.
Законопроект стосуватиметься в основному програмістів, юристів, бухгалтерів тощо.
Источник - Держпідприємництво
ПРОЕКТ
Вноситься Кабінетом Міністрів України
ЮМ. АЗАРОВ
“ ” 2013 р.
Закон УкраЇни
Про внесення змін до деяких законів України щодо видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця
___________________________________________
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести зміни до таких законів України:
1. Доповнити Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затверджений Законом України “Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності” (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 47, ст. 532; 2012 р., № 17, ст. 155; 2013 р., № 2, ст. 10, № 8, ст. 75, № 15, ст. 105)‚ пунктом 154 такого змісту:
“154. |
Дозвіл на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця
|
Закон України “Про зайнятість населення”.”.
|
2. Частину першу статті 39 Закону України від 5 липня 2012 року № 5067-VI “Про зайнятість населення” після абзацу першого доповнити новими абзацами такого змісту:
“Дозвіл на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця видається на необмежений строк.
Видача, переоформлення, анулювання дозволу, а також видача його дубліката здійснюються на безоплатній основі.
Рішення про видачу дозволу або відмову у його видачі приймається протягом 10 робочих днів з дня одержання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, документів, необхідних для видачі дозволу.
Підставами для відмови у видачі дозволу є:
- подання суб’єктом господарювання неповного комплекту документів, необхідних для видачі дозволу;
- виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання, недостовірних відомостей;
- установлення факту наявності у суб’єкта господарювання заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, несплачених штрафів за порушення вимог цього Закону.
Підставами для анулювання дозволу є:
- звернення суб’єкта господарювання із заявою про анулювання дозволу;
- припинення діяльності суб’єкта господарювання (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація), якщо інше не передбачено законом;
- виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання, недостовірних відомостей;
- установлення факту порушення суб’єктом господарювання вимог цієї статті.
Переоформлення дозволу та видача його дубліката здійснюються на підставах‚ визначених статтею 41 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.”.
У зв’язку з цим абзаци другий — восьмий вважати відповідно абзацами п’ятнадцятим — двадцять першим.
ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Голова Верховної Ради України
|
