Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, готель, мотель, база відпочинку, санаторій, пансіонат, спортивний, дитячий табір, інше приміщення, призначене для тимчасового проживання?

Відповідь: Відповідно до пп.265.1.1 п.265.1 ст.265 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості.
Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової нерухомості (пп.265.2.1 п.265.2 ст.265 ПКУ).
Об’єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки (пп.14.1.129 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Згідно з ст.4 Житлового кодексу України від 30 червня 1983 року №5464 із змінами та доповненнями жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд.
Житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості (абз. другий пп.14.1.129 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Відповідно до Державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 28.09.2005 №175, житлове приміщення - опалюване приміщення, розташоване у надземному поверсі, призначене для цілорічного проживання і яке відповідає санітарно-епідеміологічним вимогам щодо мікроклімату і повітряного середовища, природного освітлення, допустимих рівнів нормованих параметрів відносно шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку, електричних та електромагнітних полів та іонізуючого випромінювання (додаток Б «ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ» до державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення»).
Відповідно до пп.265.2.2 п.265.2 ст.265 ПКУ не є об’єктом оподаткування:

• об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);
• об’єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом;
• будівлі дитячих будинків сімейного типу;
• садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об’єкта на одного платника податку;
• об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним сім’ям та прийомним сім’ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю;
• гуртожитки.

Отже, об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будуть виступати готелі, мотелі, бази відпочинку, санаторії, пансіонати, спортивні та дитячі табори тощо у випадку віднесення їх правовстановлюючими документами (документи, що підтверджують право власності, дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та ін.) до житлового фонду, та які не підпадають під перелік об’єктів, зазначених у пп.265.2.2 п.265.2 ст.265 ПКУ.

ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві