Податковий контроль стане невід'ємною частиною життя рядових українців. З 7 березня 2012 року кожному, хто збирається придбати нерухомість, доведеться мати справу із Податковою.
І це не якийсь там розіграш, а цілком реальний наказ Міністерства юстиції, що стосується "Порядку вчинення нотаріальних дій українськими нотаріусами".

Відповідний документ був зареєстрований ще 22 лютого, але набуде він чинності лише через чотири дні після його опублікування в "Офіційному віснику".

Саме з цього часу будь-яка операція щодо купівлі-продажу майна, яка потребує завірення нотаріусу, вимагатиме додатково ще і "освячення" угоди податківцями.

"Договори про відчуження або заставу нерухомого та рухомого майна посвідчуються нотаріусом за умови письмової згоди відповідного податкового органу", - таку безапеляційну норму містить "дітище" Мін'юсту.

Власне кажучи, до цих змін лишилося зовсім обмаль часу, а про них ще ніхто не здогадується і не думає.

Зокрема, "Реальна економіка" в п'ятницю зв'язалася з п'ятьма нотаріусами, з яких лише один знав про майбутні нововведення. Чи варто питати про обізнаність потенційних продавців і покупців майна, які є учасниками відповідних угод?

У той же час, в Мін'юсті чомусь не квапляться проводити роз'яснювальну роботу.
"Така неузгодженість паралізує роботу нотаріусів з оформлення угод купівлі-продажу на невизначений час", - каже директора юридичної консалтингової групи "Яремчук та партнери" Олександра Степанова.

За його словами, в цій окремій нормі, яка передбачає по-суті дозвіл Податкової на операцію з відчуження майна, надто багато суперечностей і неточностей.

По-перше - невідомо, хто саме має отримувати погодження з Податкової. Хто: покупець, продавець чи нотаріус?
По-друге - незрозуміло, що вкладається у поняття "відповідний податковий орган". Це орган за місцем реєстрації покупця, продавця, нотаріуса, або може бути майна?

На ці питання поки що немає відповідей, як немає відповідей і на те, як ці відносини будуть регламентуватися і на підставі яких відомостей Податкова може відмовити у проведенні угоди.

Зрештою, наголошує Степанов, відповідні нововведення ущемляють конституційні права людини і, звичайно, підлягають оскарженню.

"Будь-яка особа, яка вважає, що порушуються її права на розпорядження майном, може звернутися до адміністративного суду і, напевно, доб'ється скасування наказу Мін'юсту", - вважає юрист.

З ним погоджуються й інші його колеги. Хоча, на думку адвоката юридичної фірми "Василь Кісіль і партнери" Наталії Доценко-Білоус, якщо на документ дивитися з іншого боку, то він, безумовно, сприяє прозорості ринку. В міжнародній практиці, з її словами, до таких заходів більш стримано відносяться і не вважають це наступом на свободи людини.

Втім, Степанов все ж таки сподівається, що відповідна норма у зареєстрованому наказі Мін'юста – тимчасове явище. Мовляв, це технічна помилка.
"Якщо не технічна помилка, то впроваджується це лише з однією ціллю - для поповнення бюджету через контроль за витратами та доходами громадян. Так зване визначення доходів непрямими методами - якщо ти витрачаєш гроші, значить ти їх десь береш, а якщо ти їх десь береш, треба платити податки", - підкреслює Степанов.

Зокрема, як приклад подібних заохочувань населення до "відкритості" він також наводить зобов'язання автосалонів повідомляти про покупців.

Тож, покупцям нерухомості і дорогих авто є про що замислитися. Менше приводів для занепокоєння у нотаріусів, не дивлячись на авральне введення відповідних норм.

На думку Доценко-Білоус, запровадження таких змін виводить нотаріусів з-під удару. Сьогодні вони виступають податковими агентами і можуть бути притягнуті до відповідальності.

"Вони не можуть перевірити, а наскільки реальна ціна угоди, чи не занижена вона. І в зв'язку з цим піддають себе ризикам кримінального переслідування", - пояснює вона.

За її словами, відповідні факти зловживань або невідповідностей буде, ймовірно, уже перевіряти Податкова. Ця установа, яка отримує більше важелів для отримання потрібної інформації якраз виграє від нових законодавчих ініціатив найбільше.

Зрештою, кажуть експерти, використання цієї інформації навряд чи може бути підставою для перевірок або переслідувань фізичної особи.

"Це непряма інформація, яка тільки при сукупності інших фактів і наявності іншої інформації, може бути підставою для будь-яких подальших дій Податкової та негативних наслідків для особи", - каже Доценко-Білоус.

Втім, українцям не дуже подобається "світити" власними можливостями.

Це вже не перша спроба законодавців відслідковувати доходи громадян. В середині 2010 року були внесені зміни до закону про запобігання та протидію легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, які зобов'язують фіксувати у фінансовому моніторингу операції з нерухомістю.

Тоді населення не було у захваті, що вилилося у зменшення кількості угод на ринку нерухомості. І цього разу навряд чи буде інший сценарій.
Нижче наведено першу сторінка постанова, та сторінка, на якій прописані нові функціх ДПА, з повним текстом наказу можна ознайомитися тут.

источник — "Реальна економіка"