Декілька думок з приводу дослідження КМІС, нещодавно проведеного серед українських переселенців за кордоном, та коментарів щодо демографічної ситуації.

З великою повагою ставлюся до соціологів та науковців, які займаються цією проблематикою і дають об’єктивні оцінки щодо коротко- і середньострокових перспектив.

І поточна ситуація, і динаміка, і оцінки найближчого майбутнього досить тривожні (заради справедливості – вони були такими і до 2022 року, однак повномасштабна війна їх тільки погіршила).

Якщо резюмувати:

▫️наші найбільші втрати – це люди, які не повернуться; після завершення війни нас може залишитись близько 25 (за іншими оцінками – 30) мільйонів, хоча ще невідомо – коли війна скінчиться;

▫️з кожним місяцем на 100-150 тисяч зростає кількість тих, хто не повернеться;

▫️за даними опитування КМІС, зараз пропорція між тими, хто більш ймовірно повернеться і менш ймовірно повернеться – вже 50/50, і чим довше триватиме війна, тим більше ця пропорція змінюватиметься на некращу для нас сторону;

▫️66% з проживаючих у Німеччині, Польщі та Чехії (а туди перебралась величезна кількість українців) нині повністю або скоріше задоволені своїм нинішнім життям там (зворотна оцінка – у 26%), 64% - або вже мають інше громадянство, або подали документи і очікують на рішення, або хочуть отримати громадянство іншої держави (не отримували і планують – 34%), а це додаткові маркери щодо перспектив повернення.

Повторюся – перспективи досить складні, такі, що закладають серйозні системні проблеми під післявоєнне відновлення. Треба бути чесним – можна скільки завгодно домовлятися про залучення інвестицій та технологій, однак якщо їх нікому бути реалізовувати та впроваджувати…

Демографія, структурні проблеми безробіття – це не те, що можна виправити за 5 чи 10 років. Якщо починати працювати у цьому напрямі вже зараз, не відкладаючи на час після завершення війни – на результати слід очікувати вже у 40-х роках нинішнього століття, коли почне входити в активне життя нове, наступне покоління українців, які виростуть і пройдуть певний освітній шлях (не сильно розраховую назавезення для розбудови України мільйонів осіб з країн третього світу, утім в обмежених рамках така міграція може мати місце з врахуванням всіх умов і ризиків).

Але займатись комплексним розв’язанням проблеми треба вже зараз. Бачу декілька наступних кроків як необхідний мінімум для цього.

Данило Гетманцев

Голова податкового комітету ВРУ

t.me/getmantsevdanil/6962