Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким запустив у дію рішення РНБО щодо запровадження мораторію на перевірки бізнесу терміном на один рік. Йдеться, насамперед, про правоохоронні органи. Також планується обмежити дії податкової та митниці. Що каже про цю ініціативу бізнес та які тут "підводні камені" – у матеріалі журналіста РБК-Україна Дмитра Сидорова.

Головне:

Які перевірки будуть зупинені?

Чи підтримує бізнес урядову ініціативу?

Як досягти від мораторію тривалого результату?

На скільки актуальна проблема безпідставних справ проти бізнесу?

Як треба змінити ставлення прокуратури до компаній?

Запровадження мораторію на перевірки бізнесу, по суті, стало першою публічною ініціативою нової прем’єрки Юлії Свириденко. Реалізували цю ідею через РНБО, а не через окремий закон чи урядові акти.

Мораторій передбачає суттєве обмеження перевірок бізнесу з боку, в першу чергу, правоохоронних органів (прокуратури), а також митниці, податкової та інших контролюючих органів. Перевірки будуть носити точковий характер. "Лише там, де дійно високі ризики", – заявила Свириденко. Виключенням з мораторію стануть сфери підакцизних товарів (виробництво та реалізація алкоголю і тютюну).

Окрім мораторію, уряд та Офіс генпрокурора проводять аудит вже відкритих кримінальних проваджень проти бізнесу. "За його результатами, 30% цих проваджень вже закриті", - повідомила прем'єрка.

В уряді також готують зміни до Кримінального процесуального кодексу, які передбачають, що відкриття нових проваджень проти бізнесу будуть погоджувати лише прокурори високої ланки (генпрокурор або керівники регіональних прокуратур), арешт майна і документів компаній скасують, якщо вони шкодять бізнесу, а "завислі" справи - закриють.

Що каже бізнес і де ризики Бізнес очікувано сприйняв рішення влади щодо мораторію здебільшого позитивно. Цей крок наразі потрібен для розвитку економіки та оборони країни, каже РБК-Україна президент корпорації TERWIN, засновник мереж EVA та Varus Руслан Шостак.

"Бізнес і саме бізнес наповнює державний бюджет. Немає бізнесу – немає бюджету. Це мають чітко усвідомлювати всі державні службовці й створювати в Україні умови для розвитку бізнесу. Допомагати йому. Тому бізнес не можна залякувати, зупиняти чи тиснути на нього. Звісно, йдеться виключно про компанії, що працюють у правовому полі України", - сказав Шостак виданню.

Разом з тим, він додав, що необхідно продовжити роботу із детінізації економіки. "Це дасть державному бюджету сотні мільярдів гривень", - впевнений бізнесмен.

В Європейській Бізнес Асоціації також підтримали запровадження мораторію, але зауважили, що цей механізм має бути ефективним. "Останні 10 років було багато ініціатив, які мали схожу мету – усі ці механізми були своєчасні та мали на меті зменшити тиск на бізнес з боку правоохоронців в тому чи іншому вигляді. Однак ефект від таких новацій, за досвідом компаній-членів, тривав 1-2 місяці, поки існував резонанс", - сказали в ЄБА, додавши, що довготривалого ефекту від попередніх мораторіїв не зовсім вдалося досягти.

Наразі ж критичною проблемою для бізнесу є безпідставно відкриті провадження проти деяких компаній, сказали РБК-Україна в ЄБА. Наявність відкритих справ забирають людський ресурс у компаній, адже треба багато сил, щоб підготувати документацію за попередні 3-10 років роботи, а сам факт провадження створює репутаційні ризики компанії перед її підрядниками та партнерами.

"Закриття провадження тягнеться роками та вимагає масу зусиль. Крім цього, персонал підприємства часто викликається на допити, що також створює негативні тенденції всередині компанії, а іноді, діяльність компанії може заморожуватись взагалі", - додали в Європейській Бізнес Асоціації.

Бізнес підтримує курс уряду щодо мораторію на перевірки правоохоронними органами та аудиту кримінальних проваджень проти компаній, каже президент Асоціації виробників України Олександр Громико. Втім, за його словами, мова не має йти про обмеження повноважень податкової та митниці, бо – "це карт-бланш для "тіньовиків".

"Недоброчесні компанії обов'язково скористаються цією лазівкою і будуть протягом року завозити контрафактний товар, використовувати агресивні бізнес-схеми, що негативно вплине на стан ринків у країні, викривить конкуренцію, збільшить рівень тінізації економіки. Таких гравців ринку вкрай необхідно перевіряти і підтримувати рівні та справедливі умови", - переконаний Громико.

Коментуючи роботу правоохоронних органів, віцепрезидент "Торгово-промислової палати" Михайло Непран сказав, що необхідно завершити реформу передачі повноважень силовиків в економічній сфері до однієї структури – Бюро економічної безпеки.

Дмитро Сидоров

РБК-Україна