Фактическое отсутствие господдержки малого и среднего бизнеса в сфере продовольственных товаров и сосредоточение внутреннего рынка продовольственных товаров под контролем крупных торговых сетей, предоставляет последним возможность демпинговать ценами, что приводит к вытеснению с физлиц-СПД и малых предприятий, утверждает автор в пояснительной записке.
Регионал О.Царев решил исправить прискорбную ситуацию на рынке продовольственных товаров, решив в тот же час проблемы безработицы и ухудшения торгового баланса Украины. Итак, нардеп позавчера подал проект закона о стимулировании развития отечественного рынка продовольственных товаров (№ 2067, текст см. ниже).

Согласно документу общая торговая площадь продовольственных или смешанных магазинов, расположенных в населенных пунктах, не может превышать 300 кв. м.(по определению автора супермаркетом является разновидность универсального магазина самообслуживания с торговой площадью от 300 до 2499 кв.м. ). Магазины, чья торговая площадь превышает лимит в 300 кв.м., запрещается размещать на расстоянии, менее 5 тыс. метров от границы населенного пункта.

Кроме того, прилегающие территории к магазину с торговой площадью от 300 до 500 кв. м. должны быть оборудованы собственными местами для парковки автомобилей в количестве не менее 30. Если торговая площадь магазина от 500 кв.м., то прилегающие территории должны быть оборудованы дополнительно 10 собственными местами для парковки на каждые последующие 100 кв. м. общей торговой площади.

В случае нарушения этих норм субъект хозяйствования обязан в течение 1 года с момента вступления в силу закона провести перепрофилирование помещения или реконструкцию продовольственного (смешанного) магазина с целью приведения последнего в соответствие с требованиями. Если субъект хозяйствования этого не сделает, то продовольственный магазин подлежит закрытию местными органами госвласти.
Устанавливается, что субъекты хозяйствования, осуществляющие розничную торговую деятельность продовольственными товарами, могут устанавливать торговую надбавку (наценку) к цене поставщика на максимальном уровне: до 31 декабря 2013 года - 20%; с 01 января 2014 года - 15%.

Также предлагается установить ряд требований к осуществлению торговой деятельности через торговые сети. К примеру, в объеме розничного товарооборота продовольственного или смешанного магазина доля каждой группы отечественных продовольственных товаров не должна быть менее 80% от общего объема товарооборота этой группы продовольственных товаров. В случае нарушения этих правил на субъекта хозяйствования налагается штраф в размере 20% объема всех реализованных продовольственных товаров в денежном выражении за прошлый календарный год.
Для продовольственных или смешанных магазинов общей торговой площадью от 300 кв.м. устанавливается следующий режим работы: понедельник, вторник, среда, четверг, пятница, суббота с 9:00 до 20:00, воскресенье и праздничные дни - выходные дни. Органы местного самоуправления имеют право изменять режим работы продовольственных или смешанных магазинов общей торговой площадью от 300 кв. м.

ЛИГА:ЗАКОН

Проект
(№ 2067 від 22.01.2013)

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про стимулювання розвитку вітчизняного ринку продовольчих товарів

Цей Закон направлено на стимулювання розвитку вітчизняного ринку продовольчих товарів. Закон поширюються на всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності, які здійснюють на території України продаж продовольчих товарів.

Розділ І
Загальні положення

Стаття 1. Цілі та сфера призначення Закону
Цілями цього Закону є:

• стимулювання розвитку вітчизняного ринку продовольчих товарів;
• розвиток торгівельної діяльності;
• забезпечення доступності продовольчих товарів для населення;
• формування конкурентного середовища;
• підтримка вітчизняних виробників продовольчих товарів;
• забезпечення дотримання прав та законних інтересів осіб, що здійснюють торгівельну діяльність, поставку або придбання вироблених продовольчих товарів.

Цей Закон регулює відносини, що виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання у зв’язку з організацією та здійсненням торгівельної діяльності, а також відносини між суб’єктами господарювання при здійснення ними торгівельної діяльності.

Стаття 2. Основні визначення
Для цілей цього Закону використовуються наступні терміни:
Торгівля – вид економічної діяльності у сфері товарообігу, просування товарів від виробника до споживача у формі купівлі-продажу та надання пов’язаних із цим послуг.

Оптова торгівля – діяльність з придбання і відповідного перетворення товарів для наступної їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності.

Роздрібна торгівля – діяльність з продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування.

Роздрібний товарооборот – обсяг продажу товарів споживачам для особистого, сімейного, домашнього використання та реалізації торгівельних послуг.

Торгівельна мережа (мережа роздрібної торгівлі) – сукупність об`єктів (закладів) роздрібної торгівлі, яких об`єднує здійснення діяльності під одним або схожим знаком для товарів і послуг (комерційним позначенням або іншим засобом індивідуалізації), та/або які знаходяться під управлінням однієї особи або декількох пов`язаних між собою осіб в розумінні поняття «пов’язана особа», визначеному в Податковому кодексі України.

Магазин (крамниця) - об'єкт стаціонарної роздрібної торгівлі, розміщений у відокремленій будівлі (споруді) або у частині будівлі (споруди), що має торговий зал для покупців з достатньою торговою площею для їх обслуговування та систему спеціальних приміщень (для зберігання товарів, підготовки їх для продажу, підсобних, адміністративних, технічних тощо), обладнаних  торгово-технологічним устатковуванням, застосовує різні форми продажу товарів у широкому асортименті, надає населенню додаткові послуги, забезпечує високу культуру торгівлі.

Торгова площа магазину - площа для торгівлі та обслуговування покупців, включаючи здану в оренду, тобто сума площ, на яких здійснюється продаж товарів, та площ для розміщення служб з додаткового обслуговування покупців (відділ замовлень, кафетерій, демонстраційна зала, камера схову, пакувальна, оформлення продажу у кредит та інші служби з додаткового обслуговування покупців). При цьому торгова площа включає площі, що зайняті під прилавками, стелажами та іншим обладнанням, яке встановлене в торговому залі.

Загальна торгова площа – сумарна торгова площа, що знаходиться у власності (користуванні) всіх суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів продовольчої групи в межах будівлі (споруди) або частини будівлі (споруди).

Спеціалізований магазин - різновид магазину, у якому здійснюється торгівля широким асортиментом товарів однієї або декількох (не більше чотирьох) товарних груп, а також можуть продаватись товари інших товарних груп, але кожна з них не повинна перевищувати 2 % обсягу роздрібного товарообороту магазину.

Неспеціалізований (універсальний) магазин - різновид магазину, асортимент якого включає широку (5 і більше) номенклатуру товарних груп. До продовольчих неспеціалізованих (універсальних) магазинів належать магазини типу: гастроном, продтовари, універсам, супермаркет, гіпермаркет.

Продовольчий магазин - різновид магазину, у якому здійснюється продаж виключно продовольчих товарів.

Непродовольчий магазин - різновид магазину, у якому здійснюється продаж виключно непродовольчих товарів.

Змішані магазини - різновид магазину, у якому здійснюється продаж продовольчих товарів, а також можуть пропонуватись непродовольчі товари.

Гастроном - різновид неспеціалізованого продовольчого магазину, у якому здійснюється торгівля широким асортиментом продовольчих товарів через прилавок обслуговування і можуть надаватись додаткові послуги населенню.

Продтовари- різновид неспеціалізованого продовольчого магазину, у якому здійснюється торгівля широким асортиментом продовольчих товарів.

Універсам- різновид універсального магазину самообслуговування з торговою площею від 300 м2 до 2499 м2, у якому здійснюється торгівля широким асортиментом продовольчих товарів, можуть бути відділи з продажу непродовольчих товарів та надаватись додаткові послуги населенню.

Супермаркет - різновид універсального магазину самообслуговування з торговою площею від 300 м2 до 2499 м2, у якому покупцю пропонується не менш 5000 найменувань продовольчих товарів, широкий асортимент непродовольчих товарів, а також широкий перелік додаткових послуг (стоянка автотранспорту, послуги з харчування, комплектування подарункових наборів та ін.).

Гіпермаркет - різновид універсального магазину самообслуговування з торговою площею від 2500 м2 і більше, у якому здійснюється продаж не менше 15 тисяч найменувань продовольчих та непродовольчих товарів, а також пропонується широкий перелік додаткових послуг населенню (стоянка автотранспорту, послуги з харчування, комплектування подарункових наборів та ін.).

Продовольчі товари  - продукти харчування в натуральному або переробленому виді, що знаходяться в обігу і споживаються людиною в їжу (у тому числі продукти дитячого харчування, продукти дієтичного харчування, харчові добавки, біологічно активні добавки), бутильована вода, алкогольні напої, пиво, безалкогольні напої, жувальна гумка.

Група продовольчих товарів – сукупність товарів, які об’єднанні за споживчим призначенням та походженням і відносяться до групи 1-24 УКТ ЗЕТ.

Вітчизняні продовольчі товари – продовольчі товари, що вироблені в Україні.

Розділ ІІ
Порядок провадження торгівельної діяльності

Стаття 3. Вимоги до організації та провадження торгівельної діяльності
Суб'єкт господарювання провадить торгівельну діяльність після його державної реєстрації, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за наявності відповідних дозвільних документів (ліцензії, торгівельного патенту тощо).
Суб’єкт господарювання самостійно визначає: вид торгівлі (оптова та (або) роздрібна торгівля); спеціалізацію торгівлі, вид магазину, підстави використання майна при здійсненні торгівельної діяльності, асортимент товарів, режим роботи, ціни на товари, умови договорів купівлі-продажу товарів, інші умови здійснення торгівельної діяльності.
Суб'єкт господарювання для провадження роздрібної торгівельної діяльності може мати роздрібну торгівельну мережу.

Стаття 4. Торгівельні об’єкти
Торгівельними об'єктами є:
1) магазин, який може бути:
за товарною спеціалізацією - продовольчим, непродовольчим, змішаним;
за товарним асортиментом - універсальним, спеціалізованим;
за методом продажу товарів - з індивідуальним обслуговуванням,      самообслуговуванням, торгівлею за зразками або через торговельні автомати;
2) павільйон;
3) кіоск, ятка;
4) палатка, намет;
5) лоток, рундук;
6) склад товарний;
7) крамниця-склад, магазин-склад.
Торгівельні об'єкти розміщуються в порядку, визначеному діючим законодавством.

Стаття 5. Вимоги до торгівельних приміщень
Суб'єкти господарювання повинні забезпечити:

• відповідність приміщення (місця) для провадження діяльності у сфері торгівлі необхідним санітарним нормам;
• відповідність технічного стану приміщення (місця), будівлі та устаткування вимогам нормативних документів щодо зберігання, виробництва та продажу відповідних товарів, а також охорони праці;
• наявність на видному та доступному місці куточка покупця, в якому розміщується інформація про найменування власника або уповноваженого ним органу, книга відгуків та пропозицій, адреси і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів;
• розміщення торгівельного патенту, ліцензії відповідно до встановлених законодавством вимог; продаж товарів згідно з установленими правилами і нормами.

Суб'єкт господарювання самостійно вирішує питання забезпечення торгівельних приміщень (місць) обладнанням (холодильним, підйомно-транспортним, ваговимірювальним тощо), реєстраторами розрахункових операцій відповідно до законодавства та нормативних документів.
Засоби вимірювальної техніки, що використовуються у торгівельній діяльності, повинні бути у справному стані, мати повірочне клеймо та проходити періодичну повірку в установленому законодавством порядку.

Стаття 6. Інформація про торгівельний об’єкт

На фасаді торгівельного об'єкта розміщується вивіска із зазначенням найменування суб'єкта господарювання. Біля входу до торгівельного об'єкта на видному місці розміщується інформація про режим роботи.
Для продовольчих або змішаних магазинів загальною торговою площею від 300 квадратних метрів встановлюється наступний режим  роботи: понеділок, вівторок, середа, четвер, п’ятниця, субота з 9:00 до 20:00, неділя, святкові та  неробочі дні – вихідні дні. Органи місцевого самоврядування мають право змінювати режим роботи продовольчих або змішаних магазинів загальною торговою площею від 300 квадратних метрів.
У разі здійснення виїзної (виносної) торгівлі, а також продажу товарів з використанням інших нестаціонарних засобів на робочому місці продавця встановлюється табличка із зазначенням прізвища, імені та по батькові продавця, а також відомості про суб'єкта господарювання, що організував торгівлю:

• для юридичної особи - найменування, адреси і номера телефону;
• для фізичної особи - підприємця - прізвища, імені та по батькові, номера свідоцтва про державну реєстрацію та найменування органу, що здійснив таку реєстрацію.

Усі відомості оформляються відповідно до законодавства про мови.
У разі закриття торгівельного об'єкта для проведення санітарних заходів, ремонту, технічного переобладнання та проведення інших робіт суб'єкт господарювання повинен розмістити поряд з інформацією про режим роботи оголошення про дату та період закриття.

Стаття 7. Припинення торгівельної діяльності
Торгівельна діяльність суб'єкта господарювання припиняється у порядку, встановленому законодавством України.

 Розділ ІІІ
Антимонопольні правила

Стаття 8. Вимоги щодо розміщення торгівельних об’єктів
Загальна торгова площа продовольчих або змішаних магазинів, що розташовані в населених пунктах, не може перевищувати 300 квадратних метрів.
Продовольчі або змішані магазини загальною торговою площею від 300 квадратних метрів забороняється розміщувати на відстані, менше ніж 5000 метрів від межі населеного пункту.
Прилеглі території продовольчих або змішаних магазинів загальною торговою площею від 300 до 500 квадратних метрів повинні бути обладнані власними місцями для паркування автомобілів в кількості не менш 30. Прилеглі території продовольчих або змішаних магазинів загальною торговою площею від 500 квадратних метрів повинні бути обладнані додатково десятьма власними місцями для паркування автомобілів на кожні наступні 100 квадратних метрів загальної торгової площі.

Стаття 9. Особливі умови реалізації продовольчих товарів
Особливі умови реалізації продовольчих товарів за угодами між суб’єктами господарювання, що володіють (користуються) торгівельними мережами, та суб’єктами господарювання, що поставляють продовольчі товари в торгівельні мережі:
1) умови поставки продовольчих товарів визначаються договорами поставки. У випадку укладання угоди, умови якої не відповідають вимогам діючого законодавства, ці умови є нікчемними з моменту укладення угоди;
2) граничний строк отримання постачальником грошових коштів, за поставлені або передані ним на реалізацію продовольчі товари, не може перевищувати сорока п`яти календарних днів з моменту такої поставки або передачі;
3) в розрахунку за договорами поставки залік зустрічних однорідних вимог в односторонньому порядку заборонено;
4) сторонами договору поставки продовольчих товарів може передбачатися включення в його ціну винагороди, що виплачується суб’єкту господарювання, який здійснює торгівельну діяльність, у зв’язку з придбанням ним у суб’єкта господарювання, що здійснює поставку продовольчих товарів, визначеної кількості продовольчих товарів. Розмір цієї винагороди підлягає погодженню сторонами договору, включенню до ціни договору, але не враховується при визначенні ціни продовольчих товарів. Включення в ціну договору поставки продовольчих товарів інших видів винагороди не допускається;
5) в договорі поставки продовольчих товарів не допускається встановлення заборон на заміну особи в зобов’язанні по такому договору шляхом уступки вимоги;
6) включення в договір поставки продовольчих товарів умов щодо здійснення суб’єктом господарювання, який здійснює торгівельну діяльність, відносно поставлених продовольчих товарів певних дій щодо надання послуг з реклами товарів, маркетингу та подібних послуг, направлених на просування продовольчих товарів, а також укладення договору поставки продовольчих товарів шляхом спонукання до укладення угоди оплатного надання послуг, направлених на просування продовольчих товарів, не допускається;
7) послуги щодо рекламування продовольчих товарів, маркетингу і подібних послуг, що направлені на просування продовольчих товарів, можуть здійснюватися суб’єктом господарювання, який здійснює торгівельну діяльність на підставі договорів оплатного надання відповідних послуг. При цьому попередня оплата за такими договорами заборонена. Розрахунок за послуги в таких договорах шляхом заліку зустрічних однорідних вимог в односторонньому порядку заборонено;
8) у разі затримки розрахунків за поставлені продовольчі товари, постачальник має право припинити поставку товарів до повного розрахунку з ним. При цьому до такого суб’єкта господарювання не застосовуються передбачені штрафні санкції (штраф, пеня) за порушення умов поставки продовольчих товарів;
9) у разі розірвання договору поставки продовольчих товарів у зв’язку із заборгованістю суб’єкта господарювання, який здійснює роздрібну торгівлю продовольчими товарами, за поставлений товар, підлягають розірванню договори на просування продовольчих товарів (на послуги рекламування, маркетингу, співробітництва та інші), на додаткову обробку товарів та інші послуги. При цьому сплачені за такими договорами кошти повертаються постачальнику в повному обсязі.
Суб’єкти господарювання, що здійснюють роздрібну торгівельну діяльність продовольчими товарами, можуть установлювати торгівельну надбавку (націнку) до ціни постачальника на максимальному рівні: до 31 грудня 2013 року – 20%; з 01 січня 2014 року – 15%.

 Стаття 10. Антимонопольні правила у торгівельній діяльності
При здійснені торгівельної діяльності через торгівельні мережі повинні виконуватися наступні вимоги:
1) частка реалізованих продовольчих товарів торгівельної мережі в об’ємі усіх реалізованих продовольчих товарів у грошовому виражені за минулий календарний рік на території селища міського типу, міста або району повинна складати не більш 10%.
2) частка торгівельних площ торгівельної мережі в об’ємі усіх торгівельних площ на території селища міського типу, міста або району повинна складати не більш 10%.
3) в обсязі роздрібного товарообороту продовольчого або змішаного магазину частка кожної групи продовольчих товарів, що випускаються під знаком для товарів і послуг та/або з використанням промислового зразка, що належить або використовується торговельною мережею, а також вироблених за її замовленням не повинна бути більше 10% від загального обсягу товарообороту цієї групи продовольчих товарів.
4) в обсязі роздрібного товарообороту продовольчого або змішаного магазину частка кожної групи вітчизняних продовольчих товарів не повинна бути менше 80% від загального обсягу товарообороту цієї групи продовольчих товарів.
5) суб’єктам господарювання, що здійснюють торгівельну діяльність з продажу продовольчих товарів шляхом організації торгівельної мережі, забороняється:
включати в договори поставки умови щодо заборони на укладення суб’єктом господарювання договорів поставки продовольчих товарів з іншими суб’єктами господарювання, які здійснюють аналогічну діяльність, а також з іншими суб’єктами господарювання на аналогічних або інших умовах;
встановлювати плату за право поставки продовольчих товарів, за зміну асортименту продовольчих товарів;
вимагати відшкодування витрат, не пов’язаних з виконанням договору поставки;
повернення суб’єкту господарювання, що здійснив поставку продовольчих товарів, таких товарів, не проданих протягом визначеного терміну, за виключенням, якщо повернення таких товарів передбачено законодавством.

Розділ ІV
Державний контроль (нагляд) торгівельної діяльності

Стаття 11. Державний контроль (нагляд) за дотриманням вимог цього Закону
Державний контроль (нагляд) за додержанням умов цього Закону проводиться центральними органами виконавчої влади та місцевими органами виконавчої влади в межах компетенції визначеної законами України.
Державний контроль (нагляд) за дотриманням антимонопольних правил та вимог, передбачених статтями 8 – 10 цього Закону здійснюється Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями.
Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення при виявленні порушень антимонопольних правил та вимог, передбачених статтями 8 - 10 цього Закону, застосовують санкції згідно статті 13 цього Закону у порядку, визначеному Законом України «Про Антимонопольний комітет України», Законом України «Про захист економічної конкуренції», Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Розділ V
Відповідальність

Стаття 12. Відповідальність за порушення цього Закону
В випадку порушення норм, передбачених статтею 8 цього Закону, суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом 1 року з моменту вступу у дію цього Закону провести перепрофілювання приміщення або реконструкцію продовольчого (змішаного) магазину з метою приведення останнього у відповідність до цього Закону.
У випадку не виконання суб’єктом господарювання норми частини першої цієї статті, продовольчий магазин підлягає закриттю місцевими органами державної влади.
За порушення норм, передбачених частиною першою статті 8, статтею 10 цього Закону, на суб’єктів господарювання накладається штраф у розмірі 20% об’єму усіх реалізованих продовольчих товарів у грошовому виражені за минулий календарний рік.

Розділ VІ
Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України у двомісячний термін після опублікування цього Закону:

• розробити та привести у відповідність із цим Законом власні нормативно-правові акти;
• забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

4. Установити, що протягом двох років після вступу в дію цього Закону суб’єкти господарювання – власники магазинів, які створені до набрання чинності цим Законом, зобов’язані привести у відповідність до цього Закону кількість місць для паркування автомобілів.

Голова Верховної Ради України