Представляючи проект в Раді , парламентар Ольга Белькова (УДАР) відзначила , що проект не регулює відносини на ринку, а фактично "доганяє те, чого ринок досяг сам". Обсяг ринку e-commerce становлять близько $ 2 млрд на рік, але ця цифра могла б скласти десятки мільярдів , зазначила депутат. Заважає розвитку ринку те, що держава не визнає електронні угоди нарівні з письмовими , що і покликаний виправити проект закону.

У проекті закону описані загальні принципи роботи цього ринку, права та обов'язки онлайн- продавців і їх покупців, розмежована відповідальність продавців товарів і "постачальників послуг проміжного характеру" - інтернет і хостинг- провайдерів , реєстраторів доменних імен.

Однією з основних новацій законопроекту якраз і є визнання електронної угоди на законодавчому рівні - вона дорівнюватиме за правовими наслідками іншим способам укладання угоди. Публічна оферта визнається і зараз, за нормами Цивільного кодексу. Але коли такий традиційний для онлайн -торгівлі тип договору прописаний в окремому галузевому законі , онлайн- майданчикам буде простіше спілкуватися з податкової та вести розгляди в судах. Це спростить життя і покупцям , і інтернет -магазинам. Адже зараз , наприклад , коли покупець хоче повернути товар, йому потрібно або відсилати відсканований підписаний паперовий договір або їхати підписувати цей договір в офіс.

Якщо закон буде остаточно прийнятий , всі угоди в онлайні будуть проводитися з використанням "одноразового ідентифікатора" - цифро-літерного коду, який надсилається покупцеві на пошту або мобільний і використовується для верифікації угоди.

Законопроект впроваджує нові терміни: електронна комерція, електронний товар, електронна торгівля , інтернет -магазин , і найголовніше - електронна угода ("електронний правочин").