Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
Пунктом 50.1 ст. 50 ПКУ передбачено, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності – 1095 днів) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до контролюючого органу, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації. Таке нарахування в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.

При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує грошові зобов’язання минулих податкових періодів платника та ліквідаційної звітності, нарахування в інтегрованій картці платника проводиться датою його подання.
Враховуючи вищевикладене, у разі подання суб’єктом господарювання до закінчення граничного терміну сплати податкового зобов’язання уточнюючого розрахунку, яким зменшується податкове зобов’язання звітної декларації (розрахунку), суб’єкт господарювання має право перерахувати суму податкового зобов’язання до бюджету з урахуванням показників поданого уточнюючого розрахунку.

ГУ ДФС у Тернопільській області