Ведение учета товарных запасов — сейчас одна из самых «горячих» проблем, которые интересуют единщиков. И вот свежие новости по данной теме.
Учитывая всю важность вопроса, прежде чем его рассматривать, напомним хронологию событий, связанных с ведением ФЛП-единщиком учета товарных запасов.
1. На стр. 19–23 № 21 газеты «Консультант частного предпринимателя» за 2009 год, который наши подписчики получили в ноябре 2009 года, опубликован аналитический материал «Проверки единщиков, занимающихся торговлей: как избежать штрафов». Мы предупредили читателей о том, что планируют проверять налоговые органы у ФЛП-единщиков в ближайшее время и за что будут штрафовать (об этом редакция узнала из достоверных источников). Это как раз и был вопрос ведения учета товарных запасов ФЛП-единщиками. В этом же материале, а также в практическом пособии «Наличные операции в Книге ф. № 10. Ведение учета товаров ФЛП-единщиком при продаже за наличку», которое получили наши подписчики вместе с № 22 газеты за 2009 год, дан рецепт, как безболезненно устранить допущенные ранее ошибки, чтобы избежать штрафов за неведение учета товарных запасов.
2. 25.12.2009 года ГНАУ издала письмо № 28923/7/23-7017/1485 (далее — Письмо № 28923), в котором налоговые органы сказали, что ФЛП-единщики обязаны вести учет товарных запасов (текст Письма № 28923, а также наш комментарий к нему — см. стр. 20–25 газеты «Консультант частного предпринимателя» № 3 за 2010 год).
3. 20.05.2010 года на сайте Совета предпринимателей при КМУ (www.radakmu.org.ua) опубликована следующая информация.

Публикуется на языке делопроизводства

Облік товарних запасів не повинні вести фізичні особи — підприємці

За зверненням Оксани Продан, під головуванням Віце-прем’єр-міністра України С. Л. Тігіпка, 20.05.2010 р. відбулась нарада щодо обстежень органами державної податкової служби суб’єктів підприємницької діяльності та застосування до платників єдиного податку — фізичних осіб  санкцій за відсутність обліку товарних запасів.
Участь у засіданні прийняли Голова Ради підприємців при КМУ Л. Козаченко та О. Продан, представники Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Державної податкової служби України та Секретаріату Кабінету Міністрів України.
У своїй доповіді О. Продан наголосила на необхідності відкликання листа ДПА України від 25 грудня 2009 року №28923/1/23-7017/1485 як такого, що не відповідає чинному законодавству та порушує права суб’єктів підприємницької діяльності. Крім цього вона зазначила про необхідність наявності Порядку проведення обстежень до їх проведення.
Не зважаючи на заперечення представників Державної податкової служби та Міністерства фінансів, заступник Міністра юстиції України повністю підтримала позицію Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України і повідомила, що до кінця дня С.Тігіпку буде наданий офіційний лист Міністерства щодо невідповідності закону листа ДПА України від 25.12.2009 р. № 28923/1/23-7017/1485, що буде підставою для його відкликання.
За результатами наради Віце-прем’єр-міністр України С.Тігіпко повідомив усім присутнім, що зробить все для забезпечення дотримання прав суб’єктів підприємницької діяльності та роботи органів податкової служби виключно в правовому полі.
Додаток: лист Міністерства юстиції України від 19.05.2010 р. № 6091-0-41-0-20 щодо листа ДПАУ від 25.12.2009 р.

Публикуется на языке оригинала

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
Лист від 19.05.2010 р. № 6091-0-4-10-20

На виконання доручення Віце-прем’єр-міністра України від 19 травня 2010 року № 28542/1/1-10 (до листа Ради підприємців від 14 травня 2010 року № 174) стосовно розгляду та надання правової оцінки листа Державної податкової адміністрації України від 25 грудня 2009 року № 28923/7/23-7017/1485 «Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій до суб’єктів господарювання — платників єдиного податку» (далі — лист ДПАУ) Міністерство юстиції, в межах компетенції, повідомляє.
Згідно з листом ДПАУ фінансові санкції відповідно до статей 20 та 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовуються до суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані в установленому порядку, чи не ведуть або ведуть з порушенням установленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання.
У зв’язку з цим слід зазначити наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 67 та пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.
Відповідно до пункту 4 «Перехідних положень» Конституції України Президент України протягом трьох років після набуття чинності Конституції України мав право видавати схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Прем’єр-міністра України укази з економічних питань, не врегульованих законами, з одночасним поданням відповідного законопроекту до Верховної Ради України в порядку, встановленому статтею 93 цієї Конституції.
Такий указ Президента України діє до набрання чинності законом, прийнятим Верховною Радою України з цих питань.
Так, в період дії «Перехідних положень» Конституції України було видано Указ Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (далі — Указ).
Статтею 4 Указу визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб’єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб’єкта малого підприємництва.
Форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб’єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
Суб’єкт малого підприємництва — юридична особа зобов’язана вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу.
При цьому, частиною третьою статті 6 Указу визначено, що суб’єкти підприємницької діяльності — фізичні особи — платники єдиного податку мають право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами.
В свою чергу, преамбулою Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон) встановлено, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Згідно з статтею 6 Закону облік товарних запасів фізичною особою — суб’єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) — у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб’єктів малого підприємництва. Обов’язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
При цьому, відповідно до пункту 6 статті 9 вказаного Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб’єктами підприємницької діяльності — фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб’єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб’єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особам книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Також, згідно з пунктами 1 та 5 Порядку ведення книги обліку доході і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1269, визначено, що книга обліку доходів витрат (далі — книга) ведеться суб’єктами підприємницької діяльності фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно і законодавством з питань оподаткування суб’єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством (далі — суб’єкти підприємницької діяльності).
Суб’єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості:

На кого распространяется требование по ведению учета товарных запасов?
Краеугольным камнем в требовании налоговиков является Порядок № 1269, согласно которому единщик ведет учет товарных запасов и наоборот. Рассмотрим это подробнее.
1. Порядок № 1269 не распространяется на ФЛП-единщиков, являющихся плательщиками НДС (об этом мы писали в № 21 газеты «Консультант частного предпринимателя» за 2009 год). Поэтому, если налоговики захотят их оштрафовать за неведение учета товарных запасов, можно использовать эту законодательную «лазейку». Однако для перестраховки надежнее руководствоваться Порядком № 1269 всем единщикам (плательщикам и неплательщикам НДС), ведь налоговики сейчас штрафуют всех подряд (в частности, в Письме № 28923 нет никаких поблажек для единщиков — плательщиков НДС).
2. Порядок № 1269 распространяется только на тех единщиков, которые торгуют за наличный расчет и пользуются льготой по неиспользованию РРО согласно Закону Украины «О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и услуг» от 06.07.95 г. № 265/95-ВР (далее — Закон № 265). Соблюдение Порядка № 1269 дает возможность получить льготу по неприменению РРО и РК. Поэтому если единщик не подпадает под указанную категорию, Порядок № 1269 на него не распространяется.  Это могут быть ситуации, когда единщик вообще не обязан торговать с применением РРО — торговля по безналу. Или же единщик торгует подакцизными товарами за наличный расчет (кроме пива на разлив), тогда он не применяет Порядок № 1269, но использует РРО. А применение РРО подразумевает учет товарных запасов.
3. Единщик независимо от того, применяет он Порядок № 1269 или нет, обязан выполнять еще и нормы Порядка выдачи Свидетельства об уплате единого налога, утвержденного приказом ГНАУ от 29.10.99 г. № 599 — вести Книгу учета доходов и расходов согласно обязательному заполнению граф «период учета», «расходы на производство продукции», «сумма выручки (дохода)», «чистый доход».
Теперь перейдем к самому Письму № 6091.
Итак, в качестве подтверждения своей позиции о неведении учета товарных запасов  Совет предпринимателей при КМУ привелПисьмо № 6091.Проанализируем его.
Во-первых, Письмо № 6091 так и не дает четкого, однозначного ответа на вопрос, нужно ли ФЛП-единщику вести учет товарных запасов. Более того, в нем ничего не сказано по поводу того, правомерно ли применять к ФЛП-единщикам штрафы за неведение ими учета товарных запасов.
Во-вторых, Минюст не имеет оснований и прав по отзыву ненормативных актов (в частности Письма № 28923), а также не говорит, что Письмо № 28923 не соответствует законодательству и его нужно отменить.
Исходя из этого, Минюст не решает вопрос ведения ФЛП-единщиками учета товарных запасов. Конечно, в межстрочьях текста Письма № 6091 можно увидеть, что Минюст «симпатизирует» позиции неведения. Однако на практике предприниматель не сможет сослаться на Письмо № 6091, где реально нет однозначных и четких выводов о том, что Письмо № 28923 (в отношении обязательного ведения ФЛП-единщиками учета запасов) незаконно.
Кроме того, налоговики в актах проверок, скорее всего, не будут ссылаться ни на Письмо № 28923, ни на Письмо № 6091, поскольку там необходимо указать нормы законодательных и нормативных актов, на основании которых налагают штрафы за неведение ФЛП-единщиком учета товарных запасов, а именно:
1-й аргумент не в пользу ФЛП-единщиков: в п. 5 Порядка № 1269, в частности, сказано, что ФЛП-единщики в Книге учета доходов и расходов должны отображать «сумму стоимости товаров, полученных для их продажи (предоставления услуг)» — это и есть учет товарных запасов;
2-й аргумент не в пользу ФЛП-единщиков: ст. 21 Закона № 265гласит: «К субъектам предпринимательской деятельности, которые не ведут или ведут с нарушением установленного порядка учет товаров по месту реализации и хранения, применяется финансовая санкция в размере двойной стоимости неучтенных товаров по ценам реализации, но не менее десяти не облагаемых налогом минимумов доходов граждан».
Этих двух ссылок будет вполне достаточно, чтобы составить акт проверки и оштрафовать ФЛП-единщика, который не ведет учета товарных запасов в Книге ф. № 10. К сожалению, если исходить из норм законодательства, «правда» на стороне ГНАУ. Поэтому решить вопрос можно только в законодательном плане — внести изменения либо в Порядок № 1269, либо в Закон № 265.
Во избежание возникновения проблем с проверяющими до законодательного урегулирования данного вопроса советуем предпринимателям перестраховаться. О том как это сделать, читайте на стр. 19–23 № 21, № 22 за 2009 год, стр. 20–25 № 3 за 2010 год нашей газеты.