У листі від 28.12.2017 № 568/0/22-17/134 Міністерства соціальної політики України зазначено, що відповідно до статті 2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Поняття "фізична особа - підприємець" в сукупності теж охоплюється поняттям "фізична особа", оскільки громадянин, який бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур лише набуває нової ознаки - "підприємець", не втрачаючи при цьому статусу фізичної особи.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 142 КЗпП встановлено, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

Таким чином, відсутність у роботодавця правил внутрішнього трудового розпорядку є порушеннями законодавства про працю.

Роботодавці, винні у порушенні законодавства про працю, несуть зокрема фінансову (стаття 265 КЗпП) та адміністративну відповідальність (стаття 41 Кодексу про адміністративні правопорушення України).

Крім цього, оскільки фізична особа - підприємець у розумінні норм КЗпП виступає роботодавцем, то він має розробляти правила внутрішнього трудового розпорядку.

При цьому трудовим колективом у даному випадку є особи, які уклали з фізичною особою - підприємцем трудовий договір.

Одночасно повідомлено, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, за своєю природою вони мають інформаційний, рекомендаційний та необов'язковий характер.

Управління Держпраці в Кіровоградській області