Відповідно до змін, внесених Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», починаючи з 01.01.2016 року єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) для платників, зазначених у ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», встановлюється у розмірі 22% визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Згідно з частиною другою ст. 9 Закону № 2464 обчислення ЄСВ здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується ЄСВ.

Статтею 8 Закону № 2464 до набрання чинності Закону № 909 передбачено розмір ЄСВ для кожної категорії платників, визначених Законом № 2464. Обчислення ЄСВ за минулі періоди, крім випадків сплати ЄСВ згідно з частиною п’ятою ст. 10 Закону № 2464, здійснюється виходячи з розміру ЄСВ, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до Закону № 2464 нараховується ЄСВ (частина четверта ст. 9 Закону № 2464).

Відповідно до п. 9 розд. ІV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року № 435, таблиця 6 додатка 4 до Порядку № 435 призначена для формування страхувальником у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу) у звітному місяці.

Якщо страхувальником здійснюється донарахування (зменшення) ЄСВ у зв’язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх періодах, крім донарахування (зменшення) внаслідок збільшення (зменшення) класу професійного ризику виробництва, застосовуються коди типу нарахувань, передбачені п. 9 розд. IV Порядку № 435 (п. 5 розд. V Порядку № 435):

• «2» - сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно донараховано суму єдиного внеску;
• «3» - сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно зменшено зайво нараховану суму єдиного внеску.

Тобто, якщо нарахування заробітної плати за періоди до 01.01.2016 року відбувається після вказаної дати, то застосовується ставка ЄСВ у розмірі, який діє на момент нарахування, тобто 22 відсотка. При цьому із нарахованих сум ЄСВ не утримується.

Однак, донарахування (зменшення) суми ЄСВ на суми заробітної плати (доходу), нарахованої у періоди до 01.01.2016 року, здійснюється виходячи з розміру ЄСВ, що діяв на день її фактичного нарахування. Крім того, з такого доходу роботодавець повинен здійснити утримання ЄСВ з урахуванням положень ст. 8 Закону № 2464 в редакції, що діяла до набрання чинності Закону № 909.

 ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві