Роботодавці, не маючи коштів на оплату праці, примусово відправляють працівників у відпустку без збереження зарплати: чи є порушення?

18:06:2019 г.

Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі - Закон про відпустки) передбачено надання двох видів відпусток без збереження заробітної плати: відпусток, що надаються працівникам в силу суб’єктивного права, що належить їм за законом, тобто в обов’язковому порядку (ст. 25 Закону про відпустки), і відпусток, що надаються за погодженням сторін, тобто роботодавця і працівника  (ст. 26 Закону про відпустки).

На час надання відпусток без збереження заробітної плати за працівником зберігається його місце роботи, а час перебування у таких відпустках відповідно до пункту 4 статті 9 Закону  про відпустки зараховується до стажу роботи.

Відпустка без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов’язковому порядку та відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін надаються лише за бажанням працівника, а не з ініціативи роботодавця.

Але, мають місце випадки, коли роботодавці, не маючи коштів на оплату праці працівників, замість оформлення простою або проведення процедури скорочення, примусово відправляють працівників у відпустку без збереження заробітної плати.

Примусове відправлення працівників у відпустки без збереження заробітної плати є грубим порушенням законодавства про працю.

За це роботодавця в установленому порядку має бути притягнуто до відповідальності.

Державний контроль за дотриманням законодавства про працю, в т. ч. про відпустки, здійснює Державна інспекція України з питань праці та її територіальні органи, до якої працівники мають право звернутися за захистом своїх трудових прав.

Олена Аладіна, головний державний інспектор ГУ Держпраці у Дніпропетровській області

 

 
 
 

Rambler's Top100