Главная arrow Работодателям arrow Шпаргалка від Держпраці: прийом, робота, звільнення працівників

Шпаргалка від Держпраці: прийом, робота, звільнення працівників
16:07:2019 г.

До Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області звернулася громадянка, яка планує розпочати власний бізнес з питаннями щодо надання роз’яснень  про основні аспекти трудового законодавства України в частині оформлення працівників на роботу, нарахування та виплати заробітної плати найманим працівникам та звільнення.

В першу чергу слід зазначити, що Конституція України є основний закон держави України, у якій статтею 43 визначено, що «Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується». Це означає, що людина має право на вільний вибір професії, роду заняття, територіального розміщення місця роботи, направлення галузі господарювання  підприємства та ін.

Правові гарантії права на працю встановлені державою для громадян діють починаючи  з дати прийняття на роботу і закінчуючи її припиненням. Правові гарантії затвердженні у правилах прийняття громадян на ту чи іншу посаду, в недопустимості необґрунтованих відмов  при працевлаштуванні, в установленні відповідальності посадових осіб за безпідставну відмову на посаду та інших гарантій.

Прийняття  на роботу працівника  в головному проводиться наступним чином:

  • громадянин  подає  відповідні документи щодо працевлаштування та пише заяву на прийняття його на посаду;
  • за підписом керівника  складається відповідний  наказ про прийняття на роботу працівника;
  • посадові особи роботодавця ознайомлюють працівника з основними документами, а саме: правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором, посадовою інструкцією тощо;
  • підприємством не пізніше як за один день до початку роботи надсилається до ДФС повідомлення про прийняття працівника на роботу;
  • працівник  відділу кадрів  оформляє трудову книжку відповідно до вимог чинного законодавства,  заповнює особову картку форми № П-2, формує особову справу працівника;
  • в подальшому відпрацьовані дні працівника  заносяться відповідальною особою підприємства  до табелю обліку робочого часу;
  • бухгалтер зазначає дані новоприйнятого працівника у встановленій звітності;
  • заробітна плата (посадовий оклад) повинна бути зазначена у штатному розписі підприємства.
Системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.
  • віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або органом, уповноваженим власником, згідно з професійними стандартами (кваліфікаційними характеристиками) за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником); 
  • заробітна плата офіційно працевлаштованого працівника не може бути меншою мінімальної (ст. 95 КЗпП).
Мiнiмальна заробiтна плата - це законодавчо встановлений розмiр заробiтної плати за просту, неквалiфiковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працiвником мiсячну, погодинну норму працi (обсяг робiт).

До мiнiмальної заробiтної плати не включаються доплати за роботу в надурочний час, у важких, шкiдливих, особливо шкiдливих умовах працi, на роботах з особливими природними географiчними i геологiчними умовами та умовами пiдвищеного ризику для здоров'я, а також премiї до ювiлейних дат, за винаходи та рацiоналiзаторськi пропозицiї, матерiальна допомога.

У разi коли працiвниковi, який виконав мiсячну (годинну) норму працi, нарахована заробiтна плата нижче законодавчо встановленого розмiру мiнiмальної заробiтної плати, пiдприємство провадить доплату до її рiвня. 

Розмiр мiнiмальної заробiтної плати встановлюється i переглядається вiдповiдно до статей 9 i 10 Закону України "Про оплату працi".

Мiнiмальна заробiтна плата є державною соцiальною гарантiєю, обов'язковою на всiй територiї України для пiдприємств, установ, органiзацiй усiх форм власностi i господарювання та фiзичних осiб.

Мiнiмальна заробiтна плата це та, нижче якої працівники не мають права продавати свій труд.

Заробiтна плата  у відповідних періодах пiдлягає iндексацiї у встановленому законодавством порядку.

Для працівників, які вже працюють, та для тих, які мають намір влаштуватися на роботу, слід знати, що  виплата заробітної плати   провадиться не рідше двох разів на місяць, розмір заробітної плати за першу половину місяця повинна бути не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Щодо звільнення  працівників, слід пам’ятати, що відповідно до  ст. 116 КЗпП, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Днем звільнення вважається останній день роботи. У цей день працівникові має бути повністю виданий розрахунок із заробітної плати: має бути видана заробітна плата, включаючи оплату праці за останній день роботи, компенсація за невикористані дні відпустки.

Звертаємо увагу, що затримка розрахунку з працівником  за відсутності спору про розмір  належних працівникові сум  тягне обов’язок власника провести на користь працівника  виплату середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.

Пам’ятайте, що дотримання чинного законодавства про працю є обов’язковою вимогою для  підприємства, установи, організації  незалежно від форми власності, а громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Валентина Бабкіна Головний державний інспектор
Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області